Жінки-воїни як берегині своїх родин та захисниці України

Якби більшість політичного керівництва у нашій державі у 2014 р. складали жінки, то чи вони допустили б розстрілів на Майдані, чи здачу Криму без жодної боротьби, чи довірилися б російським офіцерам, які дали зелений коридор нашим бійцям під Іловайськом, що став для українських воїнів братською могилою? Стає наочним, що в історії України жінки мали б відігравати набагато більшу роль в прийнятті державно важливих рішень, бо вони мають природно кращу інтуїцію і розуміння коли треба маневрувати, а коли стати на смерть у захисті державних інтересів.

Коли в боротьбі з російським окупантом бракувало чоловіків, то українські жінки не вагаючись прийшли на фронт та підставили своє плече у боротьбі за територіальну цілісність України. Їх активна участь у захисті Вітчизни надихала і чоловіків. Сьогодні в Україні близько 16,5 тисяч захисниць України і ця цифра постійно зростає, оскільки війна на Сході триває. Все це створює нові виклики перед державою та суспільством, тому підтримка ветеранок, які повертаються з війни, є важливим завданням, окремим напрямком діяльності профільного міністерства.

Особливість українок у тому, що вони є дуже активними членами нашого суспільства. Коли почалася війна, багато з них покинули роботу та долучилися до захисту країни в Збройних Силах або стали волонтерками. Зараз ми маємо ситуацію, коли жінки, які мають бойовий досвід, після демобілізації досить часто мають проблеми з працевлаштуванням, отриманням психологічної та медичної допомоги.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Тому "міжнародний досвід організації цих процесів є дуже важливим для нас. Об’єднавши зусилля, ми зможемо зробити все можливе для збільшення можливостей для реабілітації наших жінок та їх подальшого розвитку", – як зазначила глава Мінветеранів Юлія Лапутіна під час зустрічі з Представницею ООН Жінки в Україні Ерікою Квапіловою, яка у свою чергу підкреслила, що захист прав жінок-ветеранок, є одним з пріоритетних напрямків роботи їх організації в Україні.

Ми маємо великий міжнародний досвід допомоги жінкам у професійній адаптації та готові поділитися ним з вами. Це може бути організація спільних просвітницьких та навчальних проєктів з метою соціалізації жінок-ветеранок у процесі їх інтеграції з військового у цивільне життя. Представництвом ООН в Україні постійно проводяться дослідження з питань проблематики жінок. Результати цих досліджень можуть допомогти під час розробки державної політики та відповідних законопроєктів.

Любов до Батьківщини від ветеранів АТО, як чоловіків, так і жінок передалася до їх дітей. У приміщенні Закарпатської обласної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка відбулася виставка художніх творів Єлизавети Кондратенко, доньки ветерана АТО. Родина дівчинки – переселенці з Донецької області, батько Михайло після боїв на Донбасі зараз проходить службу у Чопському прикордонному загоні, мати Олена – завідувач Закарпатського обласного державного нотаріального архіву. В сім’ї виховуються три доньки, Єлизавета – наймолодша з них.

Ця родина приклад того, як попри кардинальні зміни у житті, що відбулися з початком війни на Сході та залишенням домівки, знайти в собі сили почати нове життя. Ця сім’я яскравий зразок стійкості та сили духу. Молодша Єлизавета через погіршення стану здоров’я втратила можливість розрізняти деякі кольори. Але вона взялася за пензля та малює картини. Роботи дівчини наповнені світлом та яскравістю, що спонукають фантазувати щодо продовження історій, відображених у картинах.

Ще один цікавий приклад – в Броварах відкрилася фотоекспозиція "Янголи і берегині", що розміщена у міському культурному центрі "Прометей" і складається з фотобанерів. На кожному з них зображені діти з інвалідністю, а у ролі берегинь – жінки-ветеранки АТО, які опікуються проблемами дітей з інвалідністю з тимчасово окупованих територій. Ці жінки нарівні з чоловіками захищали Україну на передовій, а тепер продовжують оберігати мир на українській землі.

Варто щодня говорити про жінок-героїнь і пам’ятати про їх участь у війні. Адже рівні можливості жінок у захисті країни – рівні можливості у розбудові миру!