Ринок сталі змінюється. Чи готова Україна?

Як прогнозували експерти, ідея ЄС про введення СВАМ не пройшла безвісти. До гонки глобальних вуглецевих обмежень активно долучилися Сполучені Штати, причому їхні плани амбітніші, ніж Євросоюзу. Згідно із заявою міністерства торгівлі США, Вашингтон планує кардинально змінити правила міжнародної торгівлі сталлю. Успішність останньої для кожної країни-виробника залежатиме від ступеня "чистоти" стали. Тобто, нові правила враховуватимуть, скільки викидів СО2 відбулося під час виробництва сталі.

В оприлюдненій заяві високі представники США стверджують, що їхня країна сьогодні виробляє одну з найчистіших сталей у світі, тоді як Китай – одну з найбрудніших. Сполучені Штати мотивують потребу в запровадженні жорсткіших правил необхідністю стимулювання виробництва "зеленої" сталі у всьому світі та забезпечення конкурентоспроможності американської сталеливарної промисловості на десятиліття вперед.

Як видно, тут не обійшлося без великої політики з огляду на посил у бік Піднебесної. Однак очевидно, що реформа міжнародної торгівлі сталлю насамперед спрямована на забезпечення національних економічних інтересів США. Вже сьогодні можна припустити, що найменше від нових правил постраждає Європейський Союз. Європейська влада запланувала до 2030 року вкласти в декарбонізацію промисловості близько 1 трлн євро і приблизно стільки ж уже вклали за останні два десятки років. За великим рахунком, ЄС незабаром буде готовий торгувати зі США чистою сталлю.

Іншим країнам, серед яких є Україна, пощастить менше. Українська влада має зрозуміти дуже важливу тенденцію: світова економіка з головою занурюється у декарбонізацію. Від успіху її проведення незабаром залежатиме рівень конкурентоспроможності кожної країни на ринку промислової продукції. Якщо у 2022 році не будуть прийняті як мінімум законопроєкти про створення Державного фонду декарбонізації та про промислові викиди, Україна пастиме задніх у глобальних перегонах декарбонізації. Наздоганяти буде дуже складно, якщо взагалі можливо.