Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Володимир Шульга

Проректор Харківського національного університету внутрішніх справ, доктор історичних наук

Цифровий "кубик Рубіка"

13 травня, 15:36

Ми сьогодні багато чуємо про діджиталізацію. Таке складне та чуже для нашого вуха слово. Якщо коротко – то це переведення в електронно-обчислювальний (цифровий, digital) формат більшості документів, що регламентують соціально-політичні та виконавчі аспекти життя суспільства.

Хочу одразу підкреслити, що ця ініціатива влади вже не те, що потрібна, а просто необхідна, якщо Україна хоче якомога швидше стати частиною прогресивного світового співтовариства.

Про те, що цифрове відображення людського життя, яке називають "штучним інтелектом", насправді також створюють люди і це потребує фаховості – ми вже згадували минулого разу. Але у всій цій "діджиталізації", як і в створенні штучного інтелекту, є не лише дві сторони – електроніка та люди-фахівці. Я би сказав, що це такий собі "кубик Рубіка", який ще необхідно правильно зібрати.

Реклама

Для прикладу наведу такий собі відомий ресурс та гігант цифрової індустрії як Google. Всі ми любимо роздивлятись гугл-карти, зняті з супутника, або ж мандрувати віртуальними вулицями, створеними спеціалістами за допомогою звичайної (ну майже) фототехніки. Нам – все просто, зручно та зрозуміло. А чи знаєте ви, скільки фахівців працювало над створенням таких карт? Про супутники та зйомку з космосу – опустимо. То інша тема. А от вулиці? А рельєф? А решта корисних речей? Звісно, все це робили не якісь абстрактні "фахівці", а конкретні люди.

І ось тут виникає питання іншого порядку: а чому у якійсь, скажімо, умовній Норвегії чи Німеччині є не лише гугл-карти, а й свій національний електронний атлас місцевості? І не лише норвежці, а й будь-хто, кому це потрібно для роботи (туристична індустрія теж для когось робота), може користуватися. А тому, що свого часу було проведено аерофотозйомку місцевості, відцифровано карти, проведено вкрай необхідну роботу, яка сьогодні полегшує роботу всім – від правоохоронців та рятувальників до служб доставки.

А в Україні? А в нас виконання заходів з аерофотозйомки, створення цифрових ортофотопланів і цифрової моделі рельєфу на територію України не існує. Чому? Ні, не тому, що нікому це робити. А тому, що хтось вирішив, що гроші на це не потрібні.

Ця історія тягнеться вже п’ять (!!!) років. Ще далекого 2015 було прийнято рішення про те, що в Україні необхідна своя справжня електронно-цифрова карта території держави, з усією деталізацією. Адже європейський вектор розвитку, туризм, екологія, інвестиції в будівництво та багато чого іншого – все це вимагає чіткого розуміння: де це все буде розташовано.

Реклама

Час топографічних паперових карт давно минув. І оскільки Україна крокує до Європи та хоче бути частиною цивілізованого світу, який сьогодні "відцифровується" з шаленою швидкістю, то ми маємо це також робити.

Проте тендер, який було оголошено для перетворення матеріалів Державного фонду документації із землеустрою в електронний (цифровий) вигляд та проведення аерофотозйомки, створення цифрових ортофотопланів цифрової моделі рельєфу на територію України, відмінили. Тобто існує нормативно-правова база у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності. Вона вимагає, щоб було створено електронну топографічно-рельєфну карту України. Вимагає давно і протягом багатьох років.

Але... Тендерні торги не відбулися. Точніше, відбулися, але не так, як треба. Чому? Заплутана історія, у якої є свої "плюси" та "мінуси".

В тренді
Коронавірус в Україні: статистика за 29 травня та останні дані про карантин

Почнемо з "мінусів". За п’ять років від початку ініціативи про створення цифрової карти України аж до квітня місяці цього року тяглася історія. І наразі завершилась нічим. Тендер скасовано через те, що припинено фінансування. Якщо бути точним, то формулювання таке: "У зв’язку із скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг". На засіданні тендерного комітету Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру просто з сумом констатували цей факт.

Реклама

Звісно, ціна питання – немаленька. На тендер виставлялись послуги вартістю 276,6 мільйонів гривень. Це бюджетні кошти, але ж і призначалися вони не "землемірам". Роботи мали виконувати ті організації, котрі мають найпередовіше обладнання, необхідну кількість дронів, забезпечених новітньою фото-відео технікою, потужним програмним забезпеченням і таке інше. Чи варто говорити, що таке обладнання могли би закупити у профільних вишах і саме виші чи інститути державної системи могли би якісно виконати цю роботу, заразом і проводячи практичне навчання студентів.

Я вже не кажу, скільки користі від цифровізації є для для розвитку вітчизняної ІТ-галузі. Мобільні додатки, цифрові навчальні програми для профільних спеціальностей… Про використання е-карти у державних структурах, про що говорилося на початку – годі й казати.

Щоб ви розуміли, друзі, наразі я не те щоб просто критикую владу. Ну тобто не просто критикую, як то кажуть, аби навіщо. Я розумію – бюджетні кошти не безкінечні. Є багато інших питань, особливо на фоні карантину та пандемії. Медична допомога, допомога бізнесу, тощо.

Але й тут є "неслухняний шматочок" у тому "кубику Рубіка", який вже майже склали, а він все ніяк на місце не стає. Адже вищезазначені кошти від тендера (повторюся) мали б піти саме на розвиток ІТ-бізнесу, створення програм, додатків, залучення інвестицій. Наприклад, розвиток тієї ж безпілотної авіації. І в умовах карантину, коли вся країна два місяці "сиділа вдома", можна було зробити унікальну електронну карту держави, адже перешкод та всіляких технічних нюансів було вкрай мало. А кошти були б направлені на розвиток економіки.

Є ще декілька нюансів. Насправді, тендер відбувся, і організація, яка перемогла у тендері (після чого вже його було відмінено) – на переконання контролюючих органів зробила це не зовсім прозоро. Як в нас люблять казати – "за договорняком".

Тому тепер про "плюси" у відміні тендеру. Перший – це те, що відміна тендеру дає шлях до його відновлення за прозорими умовами. А другий – те, що ця організація пропонувала зробити цифрову карту у масштабуванні 1:10 000. Тобто 1:10 км. А згідно до європейських стандартів, масштабування має бути 1:2 000, тобто 1:2 км. Адже передбачається, що після створення такої карти вона буде доступна в деталізованому вигляді лише після того, як за неї буде заплачено. Наприклад, "Нафтогаз" викупить частини карти з деталізацією трубопроводів, Геокадастр – із землями, "Укрзалізниця" – із коліями та вокзалами, "Укравтодор" – із дорогами, бізнес матиме змогу викупити карти з розташуванням заводів та виробничих потужностей, фермери – полів, і так далі. Тобто, як це існує у того ж Гугла чи інших компаній, які створюють подібні карти: чим детальніше хочеш роздивитися, тим більше грошей маєш заплатити.

Тому, на моє глибоке переконання, тендер просто необхідно відновити! І чим раніше, тим краще. По-перше, задля виконання програми президента про діджиталізацію України. По-друге, аби не втрачати дорогоцінного часу і по можливості задіяти профільні виші у цій роботі вже від початку нового навчального року.

Є ще один момент. Чим швидше буде створена така карта, тим швидше прийде розуміння, як часто її потрібно оновлювати, де виникають проблеми, де проходять незворотні зміни та де потрібне негайне втручання влади.

І ще декілька слів про "прикладну користь" цифрової моделі рельєфу України. Нещодавні лісові пожежі показали, що в багатьох випадках масштабності можна було запобігти, якби була єдина цифрова карта та доступ до неї у ДСНС та інших служб. Адже таким чином можна було би, використовуючи особливості рельєфу, планувати гасіння та перешкоджання розповсюдження вогню. Але це вже зовсім інша історія.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...