Захист прав

Скандальну постанову №2765 "Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини та основних свобод" Верховна Рада, нагадаємо, прийняла в минулий четвер. В силу вона вже вступила – для цього було достатньо лише підпису голови парламенту Володимира Гройсмана.

Авторами документа виступили представники всіх фракцій провладної більшості на чолі з віце-спікером Оксаною Сироїд. Серед авторів – голова парламентського комітету з міжнародних справ Ганна Гопко, один з членів президентської конституційної комісії від "Народного фронту" Леонід Ємець, колишній спікер "Правого сектору" Борислав Береза та інші.

Нардепи мотивували необхідність документа, який фактично виводить з-під юрисдикції основоположних міжнародних правозахисних документів, мільйони українців на Донбасі, тим, що там здійснюється військова операція у зв'язку з озброєною агресією Росії.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Проведення АТО в окремих районах Донецької та Луганської областей, викликане збройною агресією Російської Федерації і діями терористичних угруповань, підтримуваних РФ, супроводжувалося прийняттям Верховною Радою України законів, які за своєю природою є несумісними із зобов'язаннями України за Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейської соціальної хартії (переглянутої). В той же час, відповідно до зазначених міжнародних договорів держава у разі війни або іншої небезпеки, яка створює загрозу для існування народу, може здійснити тимчасовий відступ від зобов'язань (дерогацію) згідно з відповідними міжнародними договорами", – йдеться в пояснювальній записці.

Відповідно до тексту самої постанови, "Україна здійснює відступ від зобов'язань, визначених статтями 2, 9, 12, 14 і 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статтями 5, 6, 8 і 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і пунктом 2 статті 1; пунктами 2-3 статті 4; пунктом 1 статті 8; пунктом 1 статті 14; статтями 15 і 16; пунктами 1 а) і 1 с) статті 17; статтями 23 і 30; пунктами 1-2 статті 31 Європейської соціальної хартії".

Так, "тимчасово скасована" Україною стаття 2 Пакту про громадянські і політичні права вимагає від держави "поважати і забезпечувати всім які у межах її території та під її юрисдикцією особам права... без якої б то не було різниці, як-то у відношенні раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини".

9-а – дає гарантії особистої свободи і недоторканності і забороняє "мимовільний арешт", 12-я – служить гарантією вільного пересування по території держави та вільного права місця проживання (де-факто вона і так була порушена введенням особливого порядку перетину "лінії зіткнення" , який критикували, у тому числі, світові гуманітарні організації – ред.), 14-а – це гарантія права на справедливий суд. Нарешті, 17-а стаття Пакту говорить: "Ніхто не може зазнавати безпідставного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію".

Аналогічні норми – про право на справедливий суд та на недоторканність приватного життя "виключаються" для українців на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, тимчасово "виключаються" і з інших – Конвенції про захист прав людини, прийнятої ще в 1950-му році, а також з Європейської соціальної хартії.

"ЗРАДИЛИ ДОНБАС". Скандальну ініціативу різко розкритикували в опозиції. Дійсно, держава за законом має право в односторонньому порядку відступити від базових міжнародних договорів, але "демократична держава так не робить", – говорить депутат Юлія Льовочкіна.

На думку політика, мета прийняття подібної постанови – позбавити українців на Донбасі подавати позови до міжнародних судів за фактом порушення прав людини. "Мета одна: уникнути масових позовів до суду з прав людини. Україна позбавила громадян права звернутися до Європейського суду", – цитує Льовочкіну прес-служба "Опозиційного блоку".

На думку її колеги Наталії Королевської, прийняття такої постанови – ніщо інше, як зрада інтересів жителів Донецької і Луганської областей. "Фактично, сьогодні український парламент відмовився від мільйонів людей, які кинуті напризволяще на Донбасі. Це зрада. Спочатку, коли почалася війна, людей просто кинули, не організували евакуацію, сотні тисяч людей були змушені залишитися на Донбасі, не змогли звідти виїхати. Після цього ввели пропуски. Люди, які дивом звідти виїхали, залишаються без допомоги", – обурена нардеп.

Нагадаємо, що раніше міжнародні організації, зокрема, ООН відкрито розкритикували ініціативи української влади щодо припинення соцвиплат на тимчасово окупованих територіях, а також щодо перешкоджання доставки туди їжі та гуманітарної допомоги.

"Виплати повинні бути повернені. Це єдине рішення... Кількість їжі на полицях магазинів зменшується, і людям нема за що її купувати. Скільки ще люди повинні страждати? Для нас це не політичне питання. Якщо мирні люди потребують, вони повинні отримати те, чого вони потребують", – зазначала раніше в інтерв'ю "Сегодня.ua" голова Управління ООН з координації гуманітарних питань в Україні Барбара Манзі.

Дотримання різних прав людини, будь то право віросповідання чи свободи слова, всіляко утискаються на окупованих територіях. Як розповідають місцеві жителі, правосуддя в Донецьку віддкотилося до рівня середньовіччя.

"Ну, якщо говорити чесно, то безпосередньо в Донецьку права людини дотримуються на рівні тюремних понять і кумівства, – розповідає донеччанин Олександр. – У кого більше зв'язків і родичів або за ким людей більше стоять – той і правий. Ну, звичайно ж, окрема історія з озброєними людьми. Приміром, на дорозі хто на танку – тому завжди зелений горить. Подібних прикладів безліч. То машину "відіжмуть", то будинок, то бізнес. Які тут права людини? Страшно сказати якесь слово українською або міркувати про те, що в українському Маріуполі продукти дешевше в два рази – вмить звинуватять у шпигунстві або підриві "державного ладу ДНР".

Разом з тим, у багатьох проукраїнськи налаштованих жителів окупованої частини Донбасу великі складнощі виникають при перетині лінії розмежування та оформленні перепусток.

"Всі ці пропуски та блокпости – речі просто обурливі, – нарікає донеччанка Світлана Семешко. – Вже повірте, що від цього страждають саме ті, хто і до цього дня продовжує залишатися патріотами своєї країни. Багато українців, які зараз проживають у Донецьку, опинилися в складній ситуації, їм зараз нелегко".

У свою чергу політолог Володимир Фесенко роз'яснюючи ситуацію, розповів, що в цілому український уряд не відмовляється від виконання міжнародних законів та зобов'язань.

"Мова йде про міжнародно-правові зобов'язання України. Мова не йде про відступ від прав людини в нашій країні. Мова йде про те, що Україна не може забезпечити виконання міжнародно-правових документах з прав людини, на окупованій території", – прокоментував політолог.

А ось волонтер Євген Шибалов розповідає, що прийняття подібних змін у законодавстві лише збільшить прірву нерозуміння між мирними жителями і владою.

"Коли Україна разом з десятками тисяч мирних людей вражає в правах мільйони мирних громадян, це, на жаль, по-російськи, – розповідає Шибалов. – Дивно, що країна, яка пройшла трагедію Майдану, може серйозно приймати якісь закони, в яких силовикам дається необмежене право на застосування фізичної сили, спецзасобів, зброї без попередження".