Донецький вчений-новатор: "Ми створили ідеальну систему захисту даних"

- Антоне В'ячеславовичу, півроку тому в Донецькій області фтизіатри почали впроваджувати в своїй роботі телемедицину. Як зародилася думка про необхідність запровадження такого проекту?

– У нашому регіоні була створена унікальна для нашої країни телемережа між п'ятьма туберкульозними лікарнями. Це Донецьк, Горлівка, Шахтарськ, Краматорськ і Маріуполь. У цих лікарнях проходять лікування люди з мультирезистентним туберкульозом (стійкий до багатьох медикаментів. – Авт.). Весь хід лікування цієї форми туберкульозу контролюється спеціальною лікарською комісією, яка знаходиться в Донецьку. Так от, щоб скорегувати лікування або підтвердити діагноз, медикам необхідно було раз на два місяці привозити на цю комісію документи кожного пацієнта. А це, на хвилиночку, цілі баули виписок, знімків, діагнозів. Це створювало незручності: небезпека втрати документів і, звичайно, сумнівна конфіденційність. Крім того, пацієнтів у лікарнях багато, у всіх є свій лікар, а представляла їх на консиліумі лише одна людина, яка везла документи. Зрозуміло, що така система була неефективна, втрачався час. А в будь-якому лікуванні втрата часу – це погано, а коли мова йде про небезпечні інфекції – вже критично!

- Як змінилася робота після впровадження онлайн-медицини?

– Ситуація змінилася кардинально. Зараз працює система електронного документообігу та відеоконференцзв'язку. Документи більше не треба довго збирати і перевозити. Тепер вони направляються на консиліум лікарів в електронному вигляді. Фахівці консиліуму знайомляться з документами, а потім проводиться відеоконференція, і кожен лікар доповідає про своїх пацієнтів вже індивідуально. Зараз від 60 до 80% пацієнтів, які направляються на консиліум, отримують консультації саме в онлайн-режимі. За півроку вже більше тисячі осіб були таким способом обстежені.

- Наскільки складно було організувати таку роботу?

– Не дуже складно, головне – бажання. Ми звернулися до Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України", і в рамках програми "Зупинимо туберкульоз в Україні" було виділено фінансування в розмірі 800 тис. грн на створення мережі. Слід підкреслити, що телемедицина має справу з захистом даних. Є багато способів це зробити, але ідеальний варіант – закрита мережа, коли між лікарнями прокладені кабельні мережі, закриті від сторонніх втручань. Завдяки фінансуванню і за допомогою фонду ми не просто користуємося Інтернетом, а побудували саме закриту, надійно захищену мережу. Це найвищий рівень захисту персональних даних у медицині. Крім того, наша телефтизіатрична мережа єдина в Україні! В країні існують хороші проекти в кардіології, але у фтизіатрії ми першопрохідці!

- Крім технічних труднощів впровадження телефтизіатрії, які ще проблеми виникли?

– Людський фактор. Ось найбільша і чи не єдина реальна проблема на шляху розвитку телемедицини. Завжди можна знайти ресурси і фінанси. Виходячи з конкретного бюджету та поставлених завдань, завжди можна організувати якусь роботу. А ось подолати внутрішній опір людини до чогось нового – це найскладніше.

- А чому медперсонал пручався?

– У тому то й справа, що об'єктивних обґрунтувань немає. Насправді від медиків телемедицина не вимагає ніяких інженерних знань. Лікар не повинен бути програмістом, техніком або адміністратором. Він залишається лікарем, просто стає просунутим користувачем мережі.

- Через півроку лікарі змінили свою думку?

– Наведу приклад. Спочатку наші колеги не дуже горіли бажанням користуватися перевагами телемедицини, але, все таки, працювати почали. І через два місяці ті люди, які виявляли найбільший скептицизм, сказали, що більше не хочуть паперових засідань.

- Як позначилася темедицина на рівні захворюваності на туберкульоз у регіоні?

– Лікування пацієнта триває близько 18 місяців, тому про результати такої роботи можна буде судити тільки через два роки. Але я впевнений, що зрушення в боротьбі з туберкульозом ми обов'язково побачимо.

ВЧЕНИЙ І МЕДИК-НОВАТОР

Ім'я: Антон Владзімірський
Народився: 25.04.1977 в Донецьку

У 2000 році закінчив ДонНМУ ім. Горького. Голова правління Асоціації розвитку української телемедицини та електронної охорони здоров'я. Автор понад 300 наукових робіт і засновник "Українського журналу телемедицини". У сферу наукових інтересів Антона Владзімірського входить вивчення ефективності телемедицини, а також сучасні телемедичні технології в невідкладних ситуаціях.