Правила перетину лінії розмежування на Донбасі: не жартувати на блокпостах і давати бойовикам хабара в гривнях

Багатогодинні черги на контрольно-пропускних пунктах не закінчуються, люди змушені ночувати біля закритих шлагбаумів, а той, хто хоче уникнути цієї веремії, повинен викласти за проїзд чималу суму.

Поїздка в передмістя коштує півтисячі

Днями громадська організація громадської "Фундація.101" провела опитування, після якого з'ясувалося: через лінію розмежування по кілька разів на місяць катаються мало не половина громадян – 42%. Раз на місяць на вільні території виїжджають вдвічі менше – 23%, а 15% опитаних на момент опитування перетинали лінію розмежування вперше.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Поїздка планується кілька днів. На те, щоб доїхати, наприклад, до Маріуполя, закладається мінімум п'ять годин. Також прораховується варіант, якщо доведеться ночувати на блокпосту. Хоча є закономірність: в будні потік автомобілів в обидві сторони величезний, а по вихідним він значно спадає, – поділився секретами перетину блокпостів донеччанин Кирило Шиман. – Простіше кажучи, в будні всі їдуть вирішувати свої справи, а по вихідним сидять вдома".

Потрапити з Донецька на контрольовані території можна двома способами: на автомобілі і своїм ходом. В останньому випадку доведеться пострибати з автобуса на автобус: перший йде з Південного автовокзалу до "нульового блокпоста", потім – або довгий піший перехід до КПВВ, або хтось підкине на авто. На контрольно-пропускному пункті в'їзду-виїзду потрібно пройти паспортний контроль, і далі – знову сісти в автобус, який привезе в потрібне місто.

Фото: Соцмережі

"Так, своїм ходом виходить начебто дешевше: автобуси з Донецька до КПВВ стоять 100-200 рублів (близько 40-80 грн за курсом НБУ), за підсадку, щоб доїхати між блокпостами, теж багато не беруть, а можна навіть безкоштовно проїхати. Але є проблеми: наприклад, в Майорську дочекатися автобуса в Артемівськ нереально. Вони і так ходять раз в півгодини, а іноді починають затримуватися, і піша черга стає під 300-500 людей. Тоді доводиться сідати в машину до приватного підприємця і за 250 гривень їхати в Артемівськ або Константиновку, – каже мешканка Макіївки Жанна Єрьомічева. – в цілому, поїздка в донецькі передмістя може затягнути від 300 до 500 гривень".

Влітку минулого року бойовики т.зв. "ДНР" крім всіх інших проблем підкинули донеччанам ще одну "митницю ДНР". Тут накопичуються черги, які проходять уздовж усього немаленького селища. Бойовики перевіряють паспорти, заносять їх у свої бази. "Обов'язково запитають:"Звідки і куди прямуєте?" А коли їдеш "з України" в Донецьк – то ще й заглядають в багажник, всім виглядом показуючи, що за вантаж треба б заплатити, – підкреслює Кирило Шиман. – Зазвичай ми веземо продукти, памперси, ліки. Начебто все це дозволено, але, а раптом ми контрабандно веземо більше, ніж належить. Щоб не було проблем, заздалегідь купуємо пару дешевих пачок сигарет. Віддаємо їх бойовикам на блокпосту, вони тоді менш завзято перевертають речі в багажнику".

Не жартувати на блокпосту

Поїздка на автомобілі до Маріуполя або Артемівськ – складне і дороге задоволення. Виїжджають зазвичай відразу після закінчення комендантської години о п'ятій годині ранку – щоб зайняти чергу у ще закритого блокпоста. До сьомої години – часів відкриття – накопичується до сотні машин.

"Перевірка паспортів – це велика лотерея. Ніколи не знаєш, який "приз" тобі випаде: пройдеш її швидко і легко, або тебе не знайдуть в базі СБУ, або ця база "повисне", а може, відключиться електрика. Останнім часом перевірки затягуються. Якщо їдеш на окуповані території, то особливий інтерес представляють рюкзаки в багажнику – прикордонники зазвичай просять їх відкрити. можуть невдоволено побурчати з приводу великої кількості памперсів або якихось продуктів. Якщо гарний настрій, то можуть навіть жартувати. Але у відповідь жартувати не рекомендується – досить легкої посмішки. Взагалі, на блокпосту базікати не потрібно", – радить донеччанин Сергій Камишов.

Фото: Соцмережі

Бути пасажиром автомобіля, що їде через лінію розмежування, важко. Іноді в одному салоні збираються чотири людини з абсолютно різними політичними поглядами. Щоб в середині шляху не виявилося повне неспівпадання інтересів, що переходить в бійку, краще мовчати або обговорювати нейтральні теми: погоду, успіхи дітей, спорт... Хоча все одно все зведеться до того, "як погано жити" і "як дістала війна".

Добре підібрані пасажири допомагають один одному: можуть шикнути за телефонні розмови на блокпосту, поділитися водою або таблеткою, а то і засвідчити особистість людини, якщо буде потрібно.

"У мене був випадок, коли ми п'ять годин стояли в черзі, а бабусі треба було на поїзд. І коли ми зрозуміли, що вже майже не встигаємо, всі пасажири і я в тому числі почали благати прикордонників пропустити нас, квиток показували і бабусю, яка вже в передінфарктному стані перебувала. Звісно, після такої "атаки" нас пожаліли і пропустили", – розповів донеччанин Костянтин Дьомін.

Як би пільговики

Проводила опитування громадська організація поцікавилася у громадян, чи давали вони хабара на блокпостах за прискорення перевірки документів і багажу. Як виявилося, "митниця ДНР" легко і невимушено "бере на лапу", причому українським гривням навіть віддається перевага.

"Не знаю, чи називати це хабаром – я називаю це оплатою проїзду. У той день бойовики настільки повільно переписували нас, що просто сил не було ніяких. А у мене поїзд о четвертій годині дня! Запізнюватися не можна, та й бойовики як би натякали, що дати все одно доведеться. 200 гривень вирішили проблему за хвилину. Причому давати в руки гроші не можна, треба вкласти їх в сигаретну пачку і так замасковано віддати", – розповів житель Донецька Олександр Мягков.

Фото: Соцмережі

Потурати корупції на українських блокпостах важко – вони оснащені десятком камер відеоспостереження. Служба безпеки України не раз припиняла спроби "найрозумніших" обійти закон. Особливо це стосується так званих пільговиків.

Інваліди, сім'ї з маленькими (до двох років) дітьми, дуже літні люди мають право на безперешкодний проїзд. У реальності цим користуються всі кому не лінь. Є так звані "пільговики", які підлітають до блокпосту на дорогій машині і вимагають начальника – "поспілкуватися". Тоді в справу вступає "народний контроль" – кілька людей з автомобільній черзі. Вони можуть розгорнути машину цілком здорової нахаби, що скористався пільговою чергою, в зворотному напрямку. Можуть змусити це зробити прикордонників. Останнім часом практикується виставлення автомобіля, який виконує роль загородження на "льготці". У машині діти або люди похилого віку? Авто посунеться і пропустить. Ні? Будьте ласкаві їхати в кінець черги.

"У кінець черги прикордонники можуть відправити тих, хто намагався їм нахамити або в'їхати без черги. Зазвичай, дивлячись на розборки в чергах, вони веселяться... поки шалені тітоньки з "народного контролю" не підуть на приступ. Так було взимку, люди були вже на грані зриву. Керівництво блокпоста навіть продовжило його роботу години на три-чотири, щоб пропустити більшу частину машин", – говорить донеччанин.

Всупереч правилам і розпорядженням донеччани все-таки провозять заборонені предмети. Наприклад, гроші – в шкарпетках або нижній білизні, ліки розсовують по одязі. Якщо є дитина з іграшками – можна провести взагалі все, заховавши цінне в плюшевого ведмедя. "Але не треба думати, що на блокпостах працюють ідіоти. Вони прекрасно знають всі потаємні місця в автомобілях, і там теж проводять огляд. Якщо людина поводиться підозріло, нервує, крутиться – це може стати приводом для особистого огляду. У всякому разі, саме таку картину я бачив на КПВВ "Новотроїцьке", – зазначив Кирило Шиман.

"Ми не можемо кинути людей"

Як би там не було, але при слові "блокпост" донеччани помітно сумішають на очах. Це синонім втраченого часу, нервів і грошей, а відсутність елементарних зручностей (хіба що біотуалети, які рідко чистять) змушує людей щиро ненавидіти тих, хто це придумав. Блокпости і раніше знаходяться в епіцентрі обстрілів, а заборона на переміщення через лінію розмежування автобусів зовсім не спростив життя громадян, а в десятки разів ускладнив її.

При цьому українські військові вважають, що інакше – ніяк. Екс-заступник глави Генштабу ЗСУ Ігор Романенко розповів, що в умовах нинішнього військового протистояння на сході України лінія розмежування в тому вигляді, в якому є зараз, – просто необхідна.

"Якщо брати Другу світову війну, то там на лінії розмежування були окопи, зміцнення і все інше. Але на це в повному обсязі нам сил не вистачає. І все ж за минулий рік було побудовано десь на 820 мільйонів гривень три ешелони оборони. Це важливо, потрібно і необхідно. При подоланні таких укріплень противник повинен втратити значні сили", – розповів Романенко.

Фото: Соцмережі

За словами військового, українська сторона не може кинути людей на окупованих територіях і повністю відрізати неконтрольовані частини Донбасу.

"Що стосується пропуску людей тут питання досить складне. Зовсім припинити гуманітарний і соціальний підхід ми не можемо. Ну, а пункти пропуску нерідко використовуються противником, щоб засилати підготовлених людей для організації диверсійної роботи", – підкреслив Ігор Романенко.

Також за його словами, блокпости "ДНР" – не більше ніж фікція для створення видимості роботи тамтешніх "правоохоронців". "Тут вони повинні виправдовуватися перед своїми панами, тому вони організовують подібні пункти. Створюють видимість роботи. Тому ж періодично загострюють бойові дії. Це маріонеткова структура", – резюмував військовий.

З ним згоден і політолог Ярослав Макітра. Він розповів Сегодня.ua, що часті "пробки", які почали виростати на блокпостах т.зв. "ДНР", – результат низької компетентності особового складу "митниці". Та й в цілому, створення різних відомств на окупованих територіях Донбасу, не несе особливого навантаження, а лише імітує державність.

"У них немає ні можливості, ні ресурсів перевіряти людей, які проїжджають через їх блокпости. Як таких баз даних у них немає. Наприклад, в української сторони значно більше не тільки даних, а й більш професійні кадри. Ці люди (на блокпостах "ДНР". – ред.) не мають про цю роботу поняття. Ще вчора вони з в'язниці вийшли, а тепер вони – "прикордонники", і не мають розуміння, що вони роблять. Подібне може бути викликано кадровим голодом, якщо подумати тверезо – хто піде працювати в ці "структури"?", – розповів Макітра.

За словами політолога, між людьми на окупованій і не окупованій території України, з кожним днем збільшується соціальна прірва, яка може розростися настільки, що вже не буде подолана ніколи.

"По-перше, впливає місцева політика, на Україні одна, там – інша. Там – збройні незрозумілі люди, на Україні – військові. Знову ж соціальні блага: кількість і якість продуктів, зарплати, пенсії. На окупованих територіях зарплати рази в три менше ніж в Україні. І чим більше буде це роз'єднання, то тим складніше буде потім об'єднати українців", – резюмував політолог.