Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Психологи Гумштаба працюють із людьми, які одержали травму війни

8 квітня 2015, 17:17

Одним із головних починань Гуманітарного штабу - активна робота груп психологів

За рішенням Рината Ахметова в Україні була створена школа психологів. Протягом трьох місяців кращі вітчизняні та зарубіжні психологи навчали волонтерів, як правильно надавати психологічну допомогу людям, постраждалим під час бойових дій.

На сьогодні Гуманітарний штаб відкрив 3 центри надання психологічної допомоги. Центр у Києві працює з переселенцями в суботу з 10:00 до 17:00 на базі Академії ДТЕК за адресою: вул. Жилянська, 75. Також за допомогою до фахівців звернутися можна в Маріуполі. Саме в приморському місті психологи проходили навчання і практику. Тут центр психологічної підтримки знаходиться за адресою: вулиця Б. Хмельницького, 24-а. Графік роботи – щоденно, крім неділі. Центр психологічної підтримки в Донецьку працює на стадіоні "Донбас Арена" (Східна рецепція) три рази на тиждень. Групові заняття для дітей проходять в суботу з 10:00.

Реклама

Щотижня в кожен із центрів психологічної підтримки приходять від 50 до 70 осіб. Всього ж з початку роботи проекту, з листопада 2014 року, Гуманітарний штаб надав допомогу 3000 дітей (75% дітей віком від 4 до 8 років, 25% – це діти до 15 років) і 800 дорослим.

"Головна причина, з якої батьки вирішили звернутися до фахівців – переляки, страх гучних звуків (якщо дитина стала свідком обстрілу, руйнувань будівель і перебувала якийсь час в бомбосховищі). Друга проблема – діти гостро переживають розлуку або втрату близьких і друзів. І не обов'язково це фізична втрата. Це може бути розлука з дуже важливою для дитини людиною. Третя проблема – дитяча агресія на ґрунті отриманої травми під час війни, – розповіла волонтер-психолог, слухач курсу "Травма війни", волонтер Центру матері та дитини в Донецьку Тетяна Носач. – Наше завдання – допомогти не тільки дитині, а й навчити батьків допомагати своїм дітям впоратися зі своїми страхами. Також ми пояснюємо дорослим, що це нормальна реакція на ненормальні події і дитині необхідна допомога".

В тренді
ЗСУ жорстко покарали бойовиків за обстріли: стали відомі втрати противника

У Донецьку група психологів працює трохи в іншому напрямку. У Петровському, Київському та Куйбишевському районах багато бомбосховищ, з яких люди досі не вийшли. Незважаючи на те, що в Донецьку істотно знизилася частота обстрілів і практично міста не стосуються, люди продовжують жити під землею. "Ми почали об'їзд бомбосховищ, щоб зрозуміти, чому так відбувається. Виявилося, що деяким людям просто ніде жити – їхні будинки зруйновані. До того ж у них травми – вони дуже бояться обстрілів. Багато хто з них власні очі бачили смерть, фрагменти людських тіл на вулицях, як руйнується їхнє власне житло. Це дуже серйозна травма і цим людям вчасно не була надана психологічна допомога. Крім того, дорослі люди з "синдромом придбаної безпорадності". Ці люди не хочуть виїжджати з міста. Всі – і дорослі, і діти – травмовані психологічно. Попереду величезна робота, щоб вивести їх звідти, навчити знову справлятися з життям. Без соціальних працівників та психологів високої кваліфікації цим людям тепер не обійтися. Спочатку треба зняти гострі травмуючі реакції на події травми і навчити його знову брати відповідальність за своє життя, за своїх дітей. Іншими словами – повертати йому дорослість. Це дуже складна і тривала робота, оскільки культури поводження до психологів в нашій країні відсутня", – констатувала Носач.

Зараз психологи працюють в бомбосховище, в якому живуть 18 дорослих і 20 дітей (в основному – дошкільнята, наймолодшому 8 місяців). "Там жахлива обстановка, дуже спекотна і волога середу. Діти рідко виходять на вулицю, вони недоїдають і при цьому вони психологічно травмовані. Багато з них повертаються в більш ранній вік. Тобто якщо дитина до війни самостійно їв, просився з туалет, то зараз він цього всього не робить. Він психологічно намагається піти в той вік, де для нього була забезпечена велика захист", – пояснила фахівець.

У свою чергу Римма Філь, координатор Гуманітарного штабу Рината Ахметова, розповіла кілька історій із практики: "Серед наших пацієнтів є сім'я – мама з трьома дітьми. Вони двічі пережили обстріл і діти стали полохливими. При будь-якому гучному звуці вони падали на землю і плакали. І мама зважилася звернутися до наших психологів. В першу чергу фахівець зняв напруження у мами і показав їй методики, за якими вона може самостійно працювати зі своїми дітьми. Як результат – діти вийшли з цього стану... Дуже часто на гарячу лінію Гуманітарного штабу дзвонять батьки з однією бідою – їхні діти перестають розмовляти. Наприклад, був такий випадок. Одна сім'я довгий час перебувала під обстрілами в Шахтарську, у них і дідусь загинув. Вони звернулися до нас з проханням вивезти їх на мирну територію. Вже потім, оселившись на одній з баз Штабу для переселенців у Бердянську, мама довго не могла зрозуміти, що ж відбувається з її 8-річним сином. Весела, смілива і життєрадісна дитина повністю закрилася, пішла у себе, перестала говорити. На всі запитання відповідав тільки "так" чи "ні". Мама довго не наважувалася звернутися до психолога, вважаючи це зайвим і десь навіть ганебним. Будучи педагогом, вона намагалася сама говорити про проблему з сином, шукала ключик до нього. Але безуспішно. А допомогли хлопчикові знову заговорити наші фахівці-психологи".

Всі подробиці в спецтемі Протистояння на сході України

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...