Мешканка Донбасу: "Наше життя – хоч вішайся"

9 січня 2018, 17:47

Станіслав Донець

Людей стрімко поглинають злидні

НаокупованихтериторіяхДонбасузлидніповільно,алевірнонакриваютьлюдей,якізалишилисябездопомогиінадійнамайбутнє.Розбитібудинки,загиблісусіди,відсутністьперспективумолоді-ітактриваєвжечетвертийрік.

Все йде на їжу

"Нас можна питати не "Як ви живете?", А "Як ви виживаєте? "Правда, я не знаю, що сказати ... Дивом, напевно. Якщо зарплату в 3000 рублів (1470 грн) затримують на три місяці, а працювати примушують майже кожен день – як виживати?"- каже Аліна Шевченко.

Дівчині 20 років, вона працює на залізниці, живе в приватному будинку під Макіївкою і про майбутнє своє вважає за краще не думати.

"Живу з мамою і трьома молодшими братами. Мама домогосподарка, брати в школі вчаться, закінчують. Живемо на мою зарплату і допомогу. Звичайно, не вистачає і змушені економити буквально на всьому. Я не думаю про покупку нової сукні або чобіт, все зароблене йде на їжу, - розповіла дівчина. – Яке майбутнє? День прожили – вже добре".

У 2014 році будинок, де живе Аліна зі своїми рідними, потрапив під найсильніший обстріл і залишився без даху і без скла. Кімнати вціліли, а вікна сім'я затягла декількома шарами поліетиленової плівки, тому що на нові не вдалося нашкребти ні копійки. Розраховувати на чиюсь допомогу сім'я Шевченко не могла.

"Ніхто з нової "влади" до нас не приходив, акт на відновлення будинку не складав, як ніби нас взагалі не існує. Нові вікна стоять як три мої зарплати, звідки взяти грошей? Всі спроби знайти допомогу в адміністраціях були порожніми. У нас ще і будинок на бабусю оформлений, а щоб зробити ремонт за рахунок міста або отримати компенсацію, треба бути власником житла. Нам сказали "15 тисяч рублів (7300 грн) – і робимо переоформлення за два дні" та звідки у нас такі гроші?" - з гіркотою говорить дівчина.

"Просити у сусідів соромно!"

До березня минулого року сім'я отримувала продуктові набори від Гумштаба Ріната Ахметова, Аліна стверджує: ніхто не голодував і навіть вдавалося відкласти копійку-другу з зекономлених на покупці продуктів грошей. Не на нове плаття або косметику – а на ліки. У мами Аліни – цукровий діабет, їй щомісяця необхідний набір медикаментів. На початку військових дій, як розповідає дівчина, ліки просто зникли з аптек, потім з'явилися, але їх ціни були "непідйомними". Всі зекономлені гроші пішли на ліки. Після того як продуктова допомога Гумштаба була заблокована, родина Шевченків знову скотилася в злидні.

"Ми випробували на собі всі жахи цієї війни: і в погребі сиділи, коли були обстріли, і сусідів загиблих ховали ... Брати в школу місяць не ходили, ми боялися їх з дому випускати. Скільки разів було таке, що в будинку взагалі ні шматочка хліба не було. А до сусідів постійно ходити і просити соромно! На роботу я поїсти з собою вже давно не беру, все залишаю вдома, братам. Знаєте, як я втомилася від цих злиднів, від війни, від того що живу, напевно, гірше всіх ! У нас на роботі таких молодих, як я, немає, в основному всі літні, навіть пенсіонери. У них і зарплати і пенсії, їм легше, а мені хоч вішайся, - плаче Аліна. – Ми залишилися одні, нікому не потрібні, нікого наша доля не хвилює. Була хоч якась допомога від гуманітарного штабу – та й ту заборонили. Тільки краще ж не стало!"

В тренді
Арестович про ситуацію під Горлівкою: ЗСУ повністю рознесли позицію бойовиків

Всі подробиці в спецтемі Зарплати в Україні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти