Якби Харків залишився столицею, тут могло вирости соцмістечко, театр-трансформер і підземні автобани

23 червня 2014, 13:05

Макаренко Ганна Макаренко Ганна

80 років з моменту втрати Харковом статусу столиці

ВІДЛУННЯ СТОЛИЧНОСТІ




"Якби місто залишилося столицею, безумовно, воно було б грандіозним", – запевняє завкафедри реконструкції, реставрації архітектурних об'єктів ХНУСА Катерина Черкасова.

Ідеологічний і адміністративно-діловий центр соціалістичної України вирішили створити на території нинішньої площі Свободи, тоді ці пусті університетські землі використовували як звалища.

Грандіозну будову розгорнули в середині 1925-го. Спочатку на місці нинішнього головного корпусу ХНУ ім. Каразіна планували звести Будинок уряду, коли ж побудували перший радянський хмарочос – залізобетонний Держпром – тодішній Кабмін вирішили звести на південний стороні прямокутної частини площі. Всесоюзний конкурс на проект цієї будівлі провели в 1929-му.

"Це значна подія в архітектурному житті міста залишилося відомим лише вузькому колу фахівців, оскільки широкого обговорення матеріалів конкурсу не було. Після підбиття підсумків їх передали в архів будкомітету при Раді Народних Комісарів", – говорить Черкасова.

Міністерські кабінети планували розмістити в залізобетонній шестиповерхівці, де планували спорудити зал для з'їздів та зборів на 1500 чоловік, п'ять малих залів, центральну бібліотеку з читальним залом, архів, службово-адміністративні і житлові приміщення для коменданта та обслуговуючого персоналу. На конкурс надійшло 16 проектів у стилі конструктивізму, але жоден з них не взяли до реалізації. За словами Черкасової, конкурс виявився невдалим, адже проводився в кінці літа, і всього два місяці, через що в ньому не змогли взяти участь багато відомих архітекторів.
Реклама

Реклама

__2_6954247__

НамісціХОДА.Будівля ЦККП) У встилі конструктивізмузруйнували підчас війниі не відновили

На місці ХОГА багато перетворень і доповнень зазнав Будинок кооперації, нині – північний корпус ХНУ, будівництво якого почалося в 1929-му. За задумом авторів первинного проекту, будівля повинна була являти собою поєднання двох 6-7-поверхових цегляних корпусів з центральним 17-поверховим баштовим корпусом, об'єднуючим всю композицію. Конкурс вирішили не оголошувати, оскільки часу на розробку нової ідеї не залишилося.

У Будинку кооперації були запроектовані зали засідань, бібліотека, готель і поштово-телеграфна станція. На початку 1930-х будівництво законсервували, а в 1934-му передали Міноборони під зведення Військово-господарської академії. Проект зазнав змін: центральний корпус змістили в бік площі на три метри, а центральна вежа знизилася на п'ять поверхів.

У 1932-му на площі з'явилася будівля ВКП (б) У (зараз тут розташований Білий дім). Проект не став новаторським, оскільки перед автором було поставлено завдання стилістичне – завершити ансамбль площі конструктивістською спорудою, видозмінивши при цьому зовнішній вигляд двох сусідніх будівель колишнього губернського земства. Під час війни будову зруйнували, пізніше вирішили не відновлювати. Зведену на цьому місці в 1950-х будівлю обкому КПУ витримано у відповідності з ідеологією архітектури сталінського клас.ицизму А. Будівлю ЦК КП (б) у в стилі конструктивізму зруйнували під час війни і не відновили.

.__2_6954248__

Реклама

Проект. У1929-му пам'ятникхотіли поставитивцентрі площі


В конце 1920—1930-х предложения застройки и реконструкции площади были сами разные. Одним из знаковых, но малоизвестным Черкасова называет проект 1929-го, согласно которому памятник Ленину хотели разместить в центре круглой части площади. Сам монумент предлагали водрузить на постамент в виде спирали. "Спираль как символ развития и пространства, это четвертое измерение, которое появилось в архитектурном мышлении в начале ХХ века. В Харькове этой идее соответствует композиция памятника Шевченко, которая тоже развивается по спирали", — добавила Черкасова. 

Наприкінці 1920-1930-х пропозиції забудови та реконструкції площі були самі різні. Одним із знакових, але маловідомим Черкасова називає проект 1929-го, згідно з яким пам'ятник Леніну хотіли розмістити в центрі круглої частини площі. Сам монумент пропонували відрізати на постамент у вигляді спіралі. "Спіраль як символ розвитку і простору, це четвертий вимір, який з'явилося в архітектурному мисленні на початку ХХ століття. У Харкові цієї ідеї відповідає композиція пам'ятника Шевченку, яка теж розвивається по спіралі", – додала Черкасова.

СОЦМІСТО: БЕЗ ОПЕРИ ТА ПЕРЕХОДІВ

Нинішній район ХТЗ, який користується неблагополучною славою кримінального району, спочатку повинен був стати містом майбутнього. У Соцмістечку "Новий Харків", який у 1929-му почали проектувати фахівці бюро НКВС СРСР, планували звести прямокутні квартали. Зодчі проектували скоріше не квартири, а готельні номери: для сімейних пар зводили кімнати лише з ванними кімнатами, самотні городяни жили навіть без умивальників в апартаментах. Кухонь не було, адже за задумом, обідати й вечеряти люди повинні були в спеціальних сталевих, які для зручності з'єднували з житловими корпусами, скляних переходах. Таким чином, жителі містечка могли відвести в дитячий сад дітей і поснідати, не виходячи на вулицю.

_6954249__

Реклама

Місто майбутнього.ПроектувалифахівціНКВД


ГЕНПЛАН: МЕТРО І ПІДЗЕМНІ ТРАСИ



З 1931-го по 1933-й фахівці держінститути проектування міст розробили генплан Харкова. "Проект був грандіозний, в порівнянні з більш пізніми планами. Він містив пропозиції щодо реконструкції старого центру, долини річок Харків, Лопань, основних площ ", – розповіла Катерина Черкасова.

__2_6954252__

"Кожен квартал мав представляти собою єдиний замкнутий комплекс", – розповідає архітектор Катерина Черкасова.

Першу чергу селища в п'ять кварталів звели в рекордні терміни. У процесі будівництва проект зазнав змін: заради економії замість плоских дахів побудували скатні, а теплі переходи між корпусами так і не з'явилися. До 1933-м перші мешканці в'їхали в апартаменти. Район забудовували і в післявоєнні роки, але реалізувати вдалося не все. Так, ХТЗ залишився без музею, оперного театру і планетарію.

В тренді
Шкільний скандал у Харкові: зустріч з АТОвцями закінчилась звинуваченнями у фашизмі


ГЕНПЛАН: МЕТРО І ПІДЗЕМНІ ТРАСИ



З 1931-го по 1933-й фахівці держінститути проектування міст розробили генплан Харкова. "Проект був грандіозний, в порівнянні з більш пізніми планами. Він містив пропозиції щодо реконструкції старого центру, долини річок Харків, Лопань, основних площ ", – розповіла Катерина Черкасова.

За генпланом.У районіСаржиногоЯру -багаторівневарозв'язка

З 1931-го по 1933-й фахівці держінстітуті проектування міст розроб генплан Харкова. "Проект БУВ грандіозній, в порівнянні з більш пізнімі планами. ВІН містів Предложения Щодо реконструкції старого центру, долини річок Харків, Лопань, основних площ ", – розповіла Катерина Черкасова.

За генпланом, за районом Саржиного Яру – багаторівнева розв'язка

Вже тоді зодчі пропонували кардинально вирішити транспортні проблеми, проектуючи підземні автотунель, які пов'язували б різні частини міста. У 1931-му планували почати будівництво метро, для чого в 1933-му провели геологічні розвідки. "Матеріали цих розвідок в 1960-ті увійшли в основу проектування існуючого метро. Якби Харків залишився столицею, воно могло з'явитися раніше 1975-го", – припускає секретар міської топонімічної комісії Олексій Хорошковатий. По генплану пр-т Леніна мав проходити через вулицю Шевченка і з'єднуватися з Московським проспектом.

Проект затвердили лише в 1938-му, після затвердження генплану Москви. Поступово він реалізовувався у повоєнні роки. За словами Черкасової, план соцреконструкціі Харкова 1930-х став значним етапом у містобудівній практиці України першої половини ХХ століття, передбачивши основні напрямки розвитку міста у наступні десятиліття.



СТАДІОН НА 45000 МІСЦЬ



У 1930-му в Харкові вирішили побудувати найбільший в Україні Республіканський стадіон ім. Петровського. Під нього відвели територію, де зараз знаходиться Палац спорту і недобудована поки баскетбольна арена. Сміливий проект припускав наявність спортзалів з відкритим басейном, військовим і дитячим містечком, трибунами на 45 000 глядачів (для прикладу: стадіон "Металіст" вміщує 40 000).

__6954250__

Масштабнаарена.Натрибунаххотілирозмістити45000глядачів

Будівницти\во, яке почали в липні 1931-го, планували вести стахановськими темпами, щоб у 1932-му провести на арені другу Всесоюзну спартакіаду СРСР, а в 1933-му – етапи Всесвітньої спартакіади. За півтора місяця 350 робочих виконали 60% земляних робіт, але голод в Україні і переклад столиці до Києва змусили знизити темпи будівництва, а потім і зовсім його припинити.

Пізніше тут проводили мотокроси, городяни вигулювали собак і вирощували овочі-фрукти на невеликих городах. Але навіть через 84 роки на інтернет-картах, зроблених із супутника, можна побачити дугоподібні поглиблення в землі, які вирили для зведення фундаменту під трибуни.

У цей час конструктивізм перестав диктувати архітектурну моду, тому багато будівель змінили вигляд. Так, на стадії завершення будівництва кардинально переробили Червонозаводський театр, нині – ДК ХЕМЗ. "Проект був дуже значний, але конструктивізм засудили, і будівлю побудували в стилі нової, сталінської архітектури", – розповіла Катерина Черкасова. Початкові розпису інтер'єрів, що виконувалися протягом трьох років, знищили.

ТЕАТР: ТАНКИЧЕСРЕЗСЦЕНУ



ЯкбиХарків залишивсястолицею,центрміставиглядав бизовсім інакше,анамісці нинішньогоскверу зДзеркальногоструменемвисочівбнайграндіознішийвкраїнітеатрмасовогомузичного дійствана 4000глядачів(для прикладу,два залиХНАТОБувміщаютьвсього2000).


___6954251__

Проект-переможець.Амфітеатрзі сценою-трансформеромміг вмістити6000глядачів

За умовами конкурсу, який оголосили в 1930-му, будівля повинна була бути оригінальною і незвичайною, а сценографічна організація – дозволяти проводити не тільки уявлення, але навіть масові демонстрації. Конкурс викликав небувалий ажіотаж: архітектори прислали 143 проекти, були пропозиції від німців, французів, шведів, італійців, японців та американців.

"Такого кількісного та якісного розмаху конкурсних проектних ідей на той час майже не було. Наприклад, при проведенні конкурсу на проект Держпрому було подано всього 17 проектів вітчизняних зодчи ", – розповіла доцент кафедри архітектури будівель і споруд ХНУГХ Олена Дудка.

Більшість зодчих пропонували спорудити театр в пануючому тоді стилі конструктивізму, а от японський архітектор Кавакіта надіслав сміливу для того часу ідею, розробивши два десятки варіантів трансформації сцени і запропонувавши глядачам підніматися на ліфтах на висоту 11-го поверху. Інші автори пропонували забезпечити храм Мельпомени імітаторами звуку і розповсюджувачами запаху.

Але переміг у конкурсі проект вітчизняних архітекторів братів Весніних зі сценою-трансформером, яка дозволяла вполовину збільшити кількість місць для глядачів. Як розповіла Олена Дудка, за задумом сцена складалася з трьох частин і змінювалася залежно від характеру постановки. А в потрібний момент через театр, з'єднаний з вул. Сумською пандусами, могли б проходити колони демонстрантів і навіть проїхати невеликий танк або броньовик. Фойє навколо залу мало стати кіногалереєю.

Для реалізації мега-проекту вже підготували майданчик, зрівнявши із землею Мироносицьку церкву та будівлі по периметру, але плани залишилися лише на папері. За офіційною версією – через перенесення столиці до Києва, але преса того часу писала, що гроші просто розтратили. Однак нагадування про грандіозні плани все ж залишилося: на фундаменті акторських і допоміжних приміщень, який встигли побудувати, пізніше звели житлову п'ятиповерхівку, на першому поверсі якого зараз перебуває Муніципальна галерея.

 

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти