Харківські підприємства беруть багатомільйонні кредити в доларах, щоб заощадити на енергії

Незважаючи на те, що курс гривні продовжує падати, харківські комунальні підприємства мають намір брати багатомільйонні кредити в доларах. Керівники підприємств впевнені: ризикувати варто, адже модернізації, які проведуть за ці гроші, окуплять себе протягом декількох років.

Так, в КП "Харківські теплові мережі" замахнулися на позику у Світового банку в розмірі $107 млн, які хочуть вкласти в оновлення теплового обладнання. "Ми переобладнуємо великі котельні так, щоб вони самі виробляли електроенергію для власних потреб, – пояснює директор КП "ХТМ" Сергій Андрєєв. – Крім того, ми впровадимо автоматизовані системи управління подачі тепла, приберемо котельні з підвалів, встановимо індивідуальні теплові пункти, лічильники тепла і багато іншого".

Всі ці заходи, за запевненням Андрєєва, вже через шість років дозволять підприємству економити близько 80 мільйонів кубометрів газу на рік, а рівень послуг у більшості районів міста довести до дуже високого. Відзначимо, що зараз КП "ХТМ" використовує близько 800 мільйонів кубометрів газу на рік для опалення міста.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Чекають кредиту від Світового банку та в КП "Харківводоканал". На модернізацію каналізаційних очисних споруд витратять $75 млн, які почнуть надходити вже в травні. "Ми змушені брати кредит, у нас просто немає іншого виходу, адже знос обладнання великий. Але нові споруди окуплять себе протягом чотирьох років", – запевнив "Сегодня" директор КП Іван Корінько.

За його словами, в проекті передбачили будівництво заводу з переробки мулу: із стічних вод будуть виробляти біогаз, а з газу – електроенергію для обслуговування Безлюдівських і Диканівських очисних споруд. У водоканалі визнаються: підвищення якості обслуговування спричинить за собою і зростання тарифів. Втім, наскільки сильно вдарять по гаманцю харків'ян нові ціни на воду, поки сказати не можуть, так як питання знаходиться ще на стадії обговорення.

БЕЗ ПОЗИКИ. А ось в КП "Харківміськліфт" зв'язуватися з кредитами не мають наміру. "Враховуючи сьогоднішній курс гривні, ми просто не маємо права брати на себе таку відповідальність. Хоча приховувати не будемо, потреба в грошах є", – зізнається начальник підприємства Анатолій Кандауров. За його словами, до Києва ще за минулої влади відправили проект, який передбачав оновлення ліфтів на 100 млн грн. Однак, досі добро на реалізацію проекту так і не дали.

Сильно потребують модернізації та в КП "Харківський метрополітен". Зношеність рухомого складу метро досягає 98%, і як вирішити проблему, не звертаючись за допомогою до Світового банку, у керівництві поки не знають. "Якщо обходитися без кредитів, потрібно лише затягувати тугіше пояси і робити ремонти, – зітхає директор КП "Харківський метрополітен" В'ячеслав Стаматін. – Що стосується підвищення вартості проїзду, то поки навіть не можу припустити, що нас чекає далі. Але скажу, що собівартість проїзду на сьогоднішній день складає п'ять гривень". Стаматін запевняє, що ці гроші йдуть лише на те, щоб підтримувати стан обладнання, а про модернізацію мова взагалі не йде.

МІЛЬЙОНИ БОРГУ МОЖУТЬ СПИСАТИ

Економісти закликають як простих харків'ян, так і керівників підприємств не брати доларові кредити в комерційних банках. Втім, ініціативи харківських комунальників експерти оцінюють позитивно, адже гроші позичає Світовий банк.

"Цей банк працює за іншими законами та іншим розрахунками, ніж комерційні банки. Найчастіше кредити Світового банку або іншим подібним йому міжнародним фінансовим організаціям не повертають. Щось реструктуризують, щось списують або переадресовують", – каже заслужений економіст України Леонід Рубаненко.

На думку експерта, те, що харківські комунальні підприємства отримали кредити від Світового банку, – це хороший знак. Мовляв, представники цієї організації завжди ретельно розглядають перспективи проектів, які потребують інвестицій, так що харківські визнали успішними.