Цікава прогулянка по Харкову: вулиця музики і віри

Вулиця Ярославська, яка простягнулася від Центрального ринку до річки Лопань, зберігає за фасадами будівель старовинні таємниці. Виникла вона на початку XIX століття і носила ім'я першого професійного архітектора Петра Ярославського, який багато в чому визначив архітектурне обличчя Харкова того часу, проектуючи світські, сакральні і господарські будівлі. В районі Ярославської жили ремісники, купці і перші харківські промисловці. На перехресті з Полтавським Шляхом стояв і будинок самого зодчого, але до наших днів він не зберігся.

Проте на вулиці можна побачити багато інших цікавих будівель: будівля колишньої жіночої гімназії, приміщення музичного товариства, чиї учасники виховували естетичні смаки городян, склади, які стали пам'ятником архітектури. На вулиці є і старообрядницька церква, яка була в немилості у радянських чиновників. А мечеть на Ярославській відновили на руїнах старого молитовного будинку мусульман.

СКЛАД І ПАМ'ЯТНИК АРХІТЕКТУРИ

Склади,розташованінарозізвул.Коцарською,проектувавархітекторЮлійЦаунев1906-му.Цебувцілийкомплексбудівель,якийз'явивсянавул.Ярославськійне випадково:зXVIIIстоліттямісцевістьобживалиремісникиіпрацювалипромисловіпідприємства.Наприклад,нарозівулицьЯрославськоїта Коцарськоївиготовляливосковісвічки,абудівля№5збереглапризначеннядонашихднів-тутзнаходитьсяаптечнабаза.

ГІМНАЗІЯ ДЛЯ ДІВЧАТОК З БАГАТИХ РОДИН

Колишнійособнякпід№10звелив 1895-м.Будинокперебудовували,ів 1913-мутутрозмістиласяжіночагімназія.До навчального закладубралидівчатокз8років,якіприділяливеликучастинучасугуманітарних предметів:граматиці,літературі,історії,іноземних мов.Вчитисявприватнихгімназіяхмоглитількидочкизаможнихбатьків,томущоплатазанавчаннябулависокою.Заразвбудівлі-управлінняосвітиадміністраціїХолодногірськогорайону.

ДІМКОМУНАЛЬНИКІВВІДДАЛИМИСТЕЦТВУ

Колишнійжитловий будинокпід№17збудувалина початкуXXстоліття.Урадянськірокивбудівлізаркоюрозташовувалисярайонніорганізації,потім-жек.Кількароків томукомунальникизмінилипрописку,апам'ятникархітектурипередалиДитячій музичній школі№3 ім.М.Кармінського,уякійдовгоне булосвогоприміщення.Цяшкола-одна знайстарішихнавчальнихзакладівХаркова.Їїісторіяпочинаєтьсяз1920-гозмоментуствореннямузичноїстудіїприПівденній залізниці.Такожвбудівлізнаходитьсябібліотека.

ДІММУЗИЧНОГОТОВАРИСТВА:НАВЧАННЯМУЗИЦІ ТА ЕСТЕТИЧНОМУ РОЗВИТКУ

Бажаючимдізнатися,дезароджуваласямузичнакультураміста,вартопід часпрогулянкиповул.Ярославськійзвернутиувагунакам'янудвоповерхівку,розташованунапарній сторонівулицінарозізПолтавськимшляхом.Будинок звелив 1839-м.Пізнішейогонеодноразовоперебудовували,ав 1889-му вінперейшову володіннявідділенняРосійськогомузичноготоваристватаскладаєтьсяприньомумузучилища.Тутпідвищувалирівеньестетичногорозвиткупублікиінавчалимузиці.

СТАРООБРЯДНИЦЬКА ЦЕРКВА І АВТОГАРАЖ

Ще один пам'ятник архітектури на вул. Ярославській – храмова будівля під №28, колишня старообрядницька церква, яку збудували в 1914-му. На її відкриття фарфоропромисловці Кузнєцови подарували церковній громаді майоліковий іконостас рідкісної краси. Однак до наших днів не збереглися ні внутрішнє оздоблення храму, ні зовнішній первісний вигляд з куполами. У 1930-му радянська влада закрила церкву, приміщення передали музею міліції та карного розшуку, багато служителів і рядові члени церкви піддалися репресіям. Під час Другої світової війни храм сильно постраждав від пожежі, пізніше будівля передали військово-будівельному управлінню для розміщення гаража і ремонтних майстерень. Віруючим будівлю повернули в 1948-му.

МЕЧЕТЬ: РОЗСЕЛЕННЯТАТАРСЬКОГОЗАГОНУ І ТИР

У 1906-му в кінці вул. Ярославської на березі річки Лопань силами татарської громади побудували соборну мечеть. Історик Дмитро Багалій писав в той час, що чисельність татар у місті збільшилася в зв'язку з розквартируванням татаро-башкирського кінного загону після російсько-турецької війни. Був зведений комплекс будівель, включаючи мечеть, мусульманську школу і житлові приміщення для вчителів. У роки революції мечеть експропріювали, на її території відкрили тир, але в 1922-му повернули мусульманам. Пізніше "ради" зруйнували мечеть, мотивувавши рішення розширенням русла річки. У 2000-му під час робіт по відновленню мечеті будівельники виявили частину цегляного фундаменту старого будинку. Через кілька років на мінареті і куполі відновленого об'єкта заблищали півмісяці – символи ісламу.