Петиції розбрату в Харкові: городяни хочуть повернути проспекту ім'я Маршала Жукова і знести намет "Все для перемоги"

Харків'ян розділили на два табори петиції, опубліковані днями на сайті міськради. Автор одного з прохань пропонував знести намет "Все для перемоги", встановлену на пл. Свободи навпроти будівлі облдержадміністрації, а другий – повернути проспекту Петра Григоренка колишнє ім'я Маршала Жукова.

Ініціативу відкрито підтримав і мер Геннадій Кернес: напередодні 9 травня на сторінках градоначальника в соцмережі з'явився текст із закликом залишити голос "за" петиції. Буквально за добу обидві пропозиції набрали по 5000 голосів, що відправило їх прямо на розгляд міському голові. Такі пропозиції не на жарт розбурхали городян, а питанням перейменування зацікавилися в СБУ. Кореспонденти "Сьогодні" розбиралися в ситуації і з'ясували, які ще ініціативи пропонують городяни.
 

ПЕТИЦІЇ РОЗБРАТУ. Згідно з даними міськради, на розгляді зараз знаходяться чотири петиції. Одна з них стосується ремонту дороги, друга – знижок на проїзд в міському електротранспорті після подорожчання. І якщо ці ініціативи набирали необхідний мінімум в 5000 голосів два-три місяці, то останнім пропозиціям знадобилося менше двох днів. Що викликало хвилю обурення і домислів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Я обіцяю вам в разі, якщо вони наберуть п'ять тисяч, або більше голосів, запропоноване в них не залишиться на папері", – заявив раніше Геннадій Кернес.

5588 осіб підтримали петицію, яка опублікована від імені Ігоря Клименка, який вважає, що станції метро і проспекту на Нових будинках варто повернути назву, яку вони носили до декомунізації. При цьому пам'ять Петра Григоренка автор пропонує увічнити в Запоріжжі (майбутній маршал народився на території нинішньої Запорізької області).

А за пропозицію знести намет авторства якогось В'ячеслава Костенка проголосували 7607 городян.

"Навіщо нам на найбільшій площі Європи це убоге, забруднене одоробло?" – заявив автор петиції.

В Українському інституті національної пам'яті заявили, що можливе перейменування проспекту суперечить закону.

"У разі вчинення Харківською міською радою або будь-якими посадовими особами органів місцевого самоврядування Харкова дій або ухвалення рішень про присвоєння імені Георгія Жукова будь-яким об'єктам топоніміки Харкова Український інститут національної пам'яті буде звертатися в Генеральну прокуратуру України про визнання відповідних дій неправомірними, про скасування відповідних рішень і залучення винних до відповідальності", – повідомила перший заступник голови Інституту Аліна Шпак.

Кернес не забарився з відповіддю: "Я працюю в рамках закону і повноважень органів місцевого самоврядування, і обидва питання будуть розглянуті найближчим часом міською радою. Що стосується директора Інституту національної пам'яті В'ятровича, який вже загрожує мені в'язницею. Проводячи декомунізацію, харків'ян не питали, ламали через коліно Раду, на місцях "старалися" ОДА".

У Харкові екс-депутат міськради Дмитро Маринін вирішив не чекати на рішення місцевої влади і 11 травня звернувся до СБУ із заявою про те, що дії градоначальника суперечать Закону України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і заборони пропаганди їх символіки" .

Тим часом у вихідні з'явилося розпорядження департаменту територіального контролю про демонтаж об'єкта до 14 травня з припискою, що він порушує правила благоустрою і був розміщений самовільно. Якщо волонтери самостійно не приберуть намет, то це зроблять примусово на підставі рішення виконкому міськради. За намет заступилися городяни, які в суботу та неділю збиралися на площі.

Вчора кілька сотень протестувальників проти петицій розгорнули 100-метровий прапор України і пройшли з ним колоною від площі Свободи до будівлі мерії.

"Намет "Все для перемоги!" як символ народного опору агресору повинен стояти на площі Свободи до кінця війни", – вважають у громадській організації "Антикорупційна влада".

Намет служить нагадуванням про опір сепаратизму. Фото: facebook.com

Ратує за збереження миру і заступник голови ХОДА Михайло Черняк: "Періодично в регіоні виникають або спеціально створюються ситуації, які піднімають градус напруги в суспільстві. Зараз не час для емоцій. Йдеться про мир і безпеку в регіоні, які далися нам великою ціною. Для когось намет на площі "псує вигляд", для інших є символом опору сепаратизму і нагадуванням про війну на Сході і людей, які гинуть, захищаючи мир. Головне, що ми всі разом повинні відстоювати сьогодні, – це законність". 

ІНІЦІАТИВИ. "Сьогодні" проаналізували петиції на сайті мерії, яких набралося вже 161. Найчастіше городяни просять відремонтувати дороги та будівлі, встановити світлофори і обладнати пішохідні переходи, а також реконструювати парки. Але не всі пропозиції втілюють в життя. Наприклад, петиція про "Безкоштовний проїзд школярів" змогла за два тижні набрати 5631 голосів. Однак в мерії ініціативу не підтримали, відповівши, що "пільга на проїзд в автобусах учням не передбачена".

Як повідомлялося, у центрі Харкова пройшла акція проти знесення волонтерського намету, яка встановлена на площі Свободи.

Нагадаємо, 8 травня на сайті Харківської міськради була оприлюднена петиція про знесення намету "Все для перемоги". За добу вона зібрала необхідну для розгляду кількість підписів.

11 травня інспекція з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міськради винесла припис організаторам намету з вимогою самостійно демонтувати її протягом трьох днів. Повідомлялося, що якщо цього не відбудеться, намет демонтують на підставі рішення виконкому міськради.

Конфлікт на сході України почався після вторгнення в квітні 2014 року російських військ на українську землю через кордон в частині Донецької та Луганської областей. Це сталося після того, як в березні був незаконно анексований Росією Крим. У зв'язку з тим, що Росія всіляко заперечує свою належність до конфлікту, війна виглядає як не оприлюднена. У той же час світова спільнота в особі Євросоюзу, Сполучених Штатів і багатьох інших країн засуджують агресивні дії РФ і не визнають анексію Криму. Росія регулярно озброює місцевих бойовиків, передає їм техніку, а також направляє на схід України своїх військових.

Згідно моніторингової місії ООН з прав людини, кількість загиблих з початку війни на Донбасі за період з квітня 2014 до кінця 2018 року склала від 12,8 до 13 тисяч осіб.