Прогулянка по одній з найстаріших вулиць Харкова

У центрі Харкова загубилася одна з найстаріших вулиць міста – Чоботарська, яка з'явилася ще в кінці XVII століття. У той час тут в основному жили ремісники, що виготовляли взуття, – чоботарі, на честь яких вулиця і отримала свою назву.

На Чоботарській є єврейська синагога, в якій довгий час було міськуправлінням ДАІ. А школу для спортсменів, яка знаходиться неподалік, кілька років тому кіношники підірвали заради гарного кадру. Не менш цікаві місця і в околицях Чоботарській. Так, в столітньої швейній фабриці на Коцарській, крім армійського одягу, шили плащі та куртки для італійського модного будинку Prada. А в саду Тіволі колись височів будинок з льоду і вабив харків'ян від мала до велика каток, де можна було покататися всього за 20 копійок.

Шили куртки для Prada

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У 1916 році на вулиці Коцарській відкрилися майстерні пошиття одягу для армії, а через чотири роки на їх базі створили швейну фабрику, якій присвоїли ім'я революціонера Юхима Тінякова. Спочатку близько півтисячі робітниць в три зміни шили обмундирування в одиничному екземплярі. Пізніше фабрику кілька разів реконструювали, оснастили сучасним обладнанням, а також перевели на конвеєр значну частину виробництва. У результаті "Тиняківка" стала одним з найбільших швейних підприємств Союзу, а пізніше і України.

Фабрика займала шестиповерховий будинок на Коцарській, 2, а також примикаючий до нього будинок №4. Чи не першими в країні місцеві умільці почали шити одяг на експорт, а замовниками ставали навіть провідні будинки світової моди. Наприклад, харків'янки створювали плащі та куртки для відомої італійської фірми Prada. Швейне призначення будівлі збереглося й донині, хоча приміщення в ньому здають під офіси. Двоповерхова салатова будівля №3, розташована навпроти, теж відноситься до фабрики імені Тинякова: тепер тут продають спецодяг.

В синагозі — взвод регулювальниць

У 1911 році єврейська громада придбала ділянку під синагогу на вулиці Чоботарській, 17. Через два роки разом з кам'яним двоповерховим будинком у цьому дворі "Чеботарська" синагога стала центром єврейського життя Харкова. У 1930-і на молельню почалася атеїстична атака, і до кінця десятиліття в будівлі вже перебували інші організації. А після війни в Харкові вирішили організувати відділ Державтоінспекції. У той момент місто обслуговував взвод дорожньо-патрульного нагляду, який складався з 30 дівчат-регулювальниць. Місцем їх дислокації зробили колишню синагогу. Причому міське управління ДАІ знаходилося тут до 2003 року – тільки тоді будівлю повернули єврейській громаді. Зараз тут працює релігійна школа для учнів молодших класів. Інтер'єр будівлі в радянські роки зазнав численних перепланувань: великий молитовний зал розділили, але фасад синагоги з арочними обрамленнями вікон уцілів. Під час молитов тут використовується довоєнний сувій Тори.

Підірвали будівлю заради фільму

Чотири роки тому в будівлі на Чоботарській, 36, де знаходиться школа художньої гімнастики, а також проводять заняття з баскетболу, проходили зйомки фільму "Матч" за участю Сергія Безрукова і Лізи Боярської. У харківської споруди була своя роль: будинок перетворили на німецьку комендатуру зі свастикою і табличкою "Stadtkommandant" на фасаді. За сценарієм фільму будівлю повинні були підірвати за допомогою піропатронів, однак не все пройшло гладко. Ймовірно, піротехніки переборщили з вибухівкою – в результаті спецефекту з будівлі вилетіли вікна, двері, а чотири каскадери отримали опіки. На щастя, травми виявилися безпечними, і нікого госпіталізувати не довелося. Після того як кіношники виїхали, будівля відреставрували, і незабаром там відновили тренування. Втім, нещодавно будівлю вирішили демонтувати.

Навчання для особливих за три роки

У будівлі під номером 51 на Чеботарській знаходиться установа для особливих харків'ян. Вечірню загальноосвітню школу №23 для глухих і слабочуючих заснували ще в 1926 році, щоб викорінити безграмотність серед глухонімих мешканців міста. Через вісім років школу реорганізували в неповну середню, і з тих пір працююча молодь з вадами слуху змогла здобути середню освіту без відриву від виробництва. Двері установи відкриті донині, причому учні отримують тут середню освіту всього за три роки, а в класах займається по 8-10 чоловік.

Перестрілка з поліцією

У 1905-му на перехресті Чеботарською і нинішньою вулицею Малиновського сталося збройне зіткнення робітників з поліцією. У той день на ващенковській леваді біля річки Харків робітники і студенти влаштували мітинг, чисельність якого за деякими даними сягала 20 000 осіб. Тоді, 10 жовтня, припинився рух по залізничних лініях, стали заводи, майстерні та навчальні заклади Харкова, а на імпровізованих трибунах виступали більшовики, вимагаючи повалити монархію. Коли мітинг завершився, і натовп почав розходитися, ситуація вийшла з-під контролю. На Чеботарській мітингувальників спробували розігнати козаки, але виявилося, що робітники були озброєні. Почалася перестрілка, що переросла в масові зіткнення робітників з поліцією, які відбувалися по всьому місту протягом декількох днів. В результаті загинуло 15 осіб.

Сад з будинком з льоду

Сад Тіволі, який знаходиться між вулицями Карла Маркса, Коцарською та Дмитрівською, в XIX столітті був одним з найпопулярніших місць відпочинку городян. Саме тут залили перший у Харкові льодовий каток: за таку незвичайну в ті роки розвагу дорослі повинні були заплатити 20 копійок, а з дітей брали удвічі менше. У 1880 році в саду з'явилася ще одна новинка – крижаний будинок, прикрашений ілюмінацією. Скульптура так сподобалася харків'янам, що з тих пір такий будинок стали "зводити" з льоду щороку. Через кілька років сад повністю змінився. На його території викопали ставок, встановили газові ліхтарі, побудували ротонди для оркестрів, а також буфет і альтанки. Після революції розважальний сад Тіволі перейменували в сквер "Харчовик", де відкрили клуб для робітничої молоді. Однак влітку минулого року скверу повернули його первинну назву.