Українці піднімаються в небо на найстарішому в країні аеростаті і "кукурузниках"

Днями Державна авіаційна служба опублікувала список з 1009 повітряних суден, які належать фізособам і українським підприємствам. Як вдалося з'ясувати "Сегодня", в цьому реєстрі числяться 54 літальних апарати, зареєстровані як на харківські агрофірми і місцевий аероклуб, так і на мешканців першої столиці. Так, наймолодшому з них всього 22 роки, однак, незважаючи на це, хлопець вже встиг обзавестися двомісним вертольотом АК1-3 2010 року випуску. Згідно списку найбільше в Харкові суден радянського зразка, серед яких є навіть повітряна куля.

Як розповів нам власник монгольф'єра, президент обласної федерації повітроплавання Микола Степанов, його аеростат AУС-N-7 об’ємом 2200 кубометрів і висотою 27 м – найстаріший в Україні з тих, які ще придатні для участі в змаганнях. "22 роки тому його виготовили в інституті аеропружних систем у Феодосії, причому з експериментального матеріалу – лавсану, завдяки чому він і пережив кулі та аеростати, виготовлені пізніше. Замовляв спортивну кулю для федерації, і в той час вона обійшлася близько 15 000 гривень", – розповів "Сьогодні" Микола Степанов. За цей час на цьому повітряному судні піднімалися в небо сотні разів, у тому числі на міжнародних та всеукраїнських турнірах, а п'ять років тому команда завоювала на ньому Кубок України з повітроплавання.

Президент облфедераціі згадує: за двадцять років його куля в які тільки ситуації не потрапляла, але, незважаючи ні на що, завжди успішно приземлялася. "У 2008-му на чемпіонаті України у Феодосії, коли всі учасники вже стартували, піднявся сильний вітер – близько 17 метрів в секунду. Коли ми приземлялися, наш гальмівний шлях був близько 250 метрів, а деяких тягнуло і на 500", – згадує Степанов. Зараз AУС-N-7 проводить у небі близько 30 годин на рік: собівартість льотної години в середньому обходиться 5300 грн. Придбати нову повітряну кулю вартістю близько $ 30 тис. облфедерація поки не в силі, тому її представники ведуть переговори з приватниками, які могли б надати їм аеростат на взаємовигідних умовах.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ДЛЯ ДУШІ.Директор будівельної фірми і за сумісництвом президент облфедераціі літакового спорту Олексій Агієвич може похвалитися одразу двома літаками: навчально-тренувальним Як-52 і спортивним Як-55. "Близько десяти років тому я захопився літаковим спортом і через рік придбав за 30 тис. грн двомісний Як-52 1989 випуску. Але з часом знадобився літак для змагань вищого рівня, тому обміняв його на Як-55 1990 року, доплативши близько 10 тис. грн. Він легший і призначений для маневрів", – пояснює льотчик-спортсмен. Через кілька років спортсмену вдалося повернути своє перше повітряне судно, але в льотний сезон (весна-осінь) він частіше піднімається в небо на Як-55.

Серед харків'ян найбільше повітряних суден у 54-річного харків'янина на прізвище Кузьмініч: чоловік володіє відразу трьома радянськими "кукурузниками" Ан-2 1967 1979 і 1988 років випуску, які надає в користування Харківському аероклубу.

ЗАТОНУВ. У реєстрі Державіаслужби числиться і вертоліт американського виробництва, який два роки тому наробив галасу в Криму. Недалеко від Євпаторії пілотові Олексію Колесникову через технічні неполадки довелося робити екстрену посадку на воду. На щастя, харків'янин не постраждав: перебуваючи в 200 метрах від берега, завдяки гарній фізичній формі, чоловік зміг виплисти. За словами Олексія, з морського дна повітряне судно все ж витягли, проте відновленню воно не підлягає. "Сподіваюся незабаром його спишуть", – розповідає бізнесмен. Незважаючи на НП дворічної давності, власник автосалону не відмовився від спроб підкорити небо і продовжує літати, адже окрім затонулого вертольота володіє 32-річним літаком Як-52 "Екстра".

СКІЛЬКИ КОШТУЄ СТАТИ ПІЛОТОМ. Харків'яни, які мріють стати пілотами, повинні мати як мінімум середню освіту і розбиратися в точних науках. "На медкомісії фахівці перевірять, чи немає проблем із зором, тиском, чи немає фізичних відхилень і хронічних хвороб. Якщо медики не забракували, майбутній пілот вибирає школу: у Харківській області їх дві. Спочатку людина проходить теоретичні заняття, здає іспити з 9 дисциплін і приступає до льотної підготовки. Останній етап – польоти з інструктором і контрольний з екзаменатором", – пояснює заступник начальника відділу сертифікації навчальних закладів та тренажерів авіаслужби України Володимир Білько. Чотиримісячний курс навчання обійдеться близько 300 тис. грн.