У Харкові борються за картини на вокзалі і мерію

З моменту прийняття закону "Про декомунізацію" десятки вулиць Харкова отримали нові назви, а з фасадів будинків зникли радянські герби і орнаменти, але зараз процес забуксував на символах, що прикрашають пам'ятники архітектури. Скульптури, барельєфи, панно, в яких застигла радянська епоха, – все це, згідно з буквою закону, слід демонтувати, але чиновники хочуть зберегти спадщину минулого, спираючись на інший закон.

Як розповів "Сегодня" секретар міської топонімічної комісії Олексій Хорошковатий, в Харкові нарахували близько трьох десятків будівель, що нагадують про комуністичне минуле, але захищених законом "Про охорону культурної спадщини".

"Цей закон входить в протиріччя з декоммунізаціонним законом, тобто пам'ятники архітектури, на фасадах яких присутня заборонена тепер символіка, знаходяться під його захистом. Приміром, на будівлі медуніверситету є серп і молот, але демонтувати його не можна, оскільки будівля є архітектурною пам'яткою, там використовувалася ліплення, – каже Хорошковатий. - Раз вже в законі "Про декомунізацію" сказано про недоторканність художніх творів, то потрібно враховувати, що пам'ятники архітектури теж мають художню цінність".

За інформацією головного архітектора області Михайла Рабиновича, в Інститут національної пам'яті від імені ХОДА відправили лист, в якому попросили дати рекомендації по п'ять спірних будівель, зокрема, Південного вокзалу, головної пошти та харківської мерії, з фасаду якої, до слова, вже прибрали радянські ордени .

"Ті об'єкти, які не викликали сумнівів і по області, і по місту, вже на 80 відсотків демонтували, але є ж і ті, що становлять культурну, архітектурну, історичну цінність, і ми, як професіонали, намагаємося зберегти їх автентичність", – розповів Рабінович і зауважив, що борються вони лише за ті будівлі, де немає одіозної символіки.

До слова, декомунізація ледь не торкнулася не тільки фасадів, але і внутрішньої обробки будівель. Громадянам вдалося врятувати два монументальних панно радянського художника Євгена Лансере в ДК "Залізничник" – "Привітання Червоної Армії партизанами Кавказу" і "Зустріч комсомольців з селянами Криму". За словами художника-реставратора В'ячеслава Шуліки, ці панно – єдині збережені в місті роботи монументального живопису 1930-х і єдині монументальні роботи Лансере в Україні. Але якщо цієї настінного живопису вже ніщо не загрожує, то доля інших відомих панно, що прикрашають хол старої будівлі аеропорту і приміщення Південного вокзалу, поки під питанням.

Поки обласні чиновники чекають роз'яснення з Українського інституту національної пам'яті, щоб визначити подальшу долю пам'ятників архітектури, харківські громадські працівники впевнені, що процесу декомунізації вставляють палиці в колеса. Активісти вважають, що в історії з радянськими символами чиновники "перекручують букви закону", і щоб довести це, планують запросити "ревізора" зі столиці – главу Інституту національної пам'яті.

"У законі чітко зазначено, що з фасадів будівель повинні демонтувати всю комуністичну символіку. Ми плануємо написати лист від громадськості за підтримки ХОДА і запросити до Харкова Володимира В'ятровича, щоб він провів роз'яснювальну роботу з того, як повинен виконуватися закон. У тих містах, де він бував, справа починала зрушуватися з місця, так має статися і в нашому місті", – говорить член робочої групи по виконанню закону про декомунізацію, правозахисник Ольга Багалій.