Інтерв'ю з директором ЛКП "Збиранка": що ховається за "страшилками" про Грибовецьке звалище

<p>На <span>Грибовецькому&nbsp;</span>сміттєвому полігоні після пожежі. Фото: Т.Самотий.</p>

<p>На <span>Грибовецькому&nbsp;</span>сміттєвому полігоні після пожежі. Фото: Т.Самотий.</p>

<p>На <span>Грибовецькому&nbsp;</span>сміттєвому полігоні після пожежі. Фото: Т.Самотий.</p>

<p>На <span>Грибовецькому&nbsp;</span>сміттєвому полігоні після пожежі. Фото: Т.Самотий.</p>

1/4

Після трагедії на сміттєвому полігоні біля Львова, де загинули троє рятувальників, а тіло зниклого комунальника досі не знайшли, ажіотаж навколо цієї теми щодня набирає нових обертів. Ми поговорили з директором ЛКП "Збиранка" Богданом Горбалем про те, чим страшний Грібовецкій сміттєвий полігон і як працюється українським комунальникам

- Внаслідок трагічних подій, Грібовецкій полігон почали порівнювати з Чорнобильською АЕС. Скажіть, це підприємство дійсно так небезпечно і складно передбачити, що на ньому може статися завтра?

- Люди можуть говорити різне, але Чорнобиль, враховуючи наслідки катастрофи – це вже занадто. Міське звалище в цьому місці почала роботу ще з 1959 року. Але умови її експлуатації бажали кращого, тому 25 років тому і створили ЛКП "Збиранка" – підприємство, яке займається обслуговуванням полігону твердих побутових відходів на території в 38,8 гектарів. Ми приймаємо сміття на поховання цілодобово, цілий рік, в будь-яку погоду. Але якщо ви думаєте, що туди без охорони в будь-який момент можна привести трупи тварин або радіоактивні відходи, то глибоко помиляєтеся. Навіть кожна машина, що потрапляє на смітник, потім проходить дезінфекцію через "хлорну яму". А все сміття – близько 600-700 тонн в день, проходить радіаційний контроль і ретельно зважується, щоб не допустити "лівих вантажів". Весь цей процес фіксують відеокамери і спеціальна комп'ютерна програма. Такі заходи дозволяють нам виставляти точні рахунки за кожну тону відходів підприємствам, що займаються їх перевезенням.

- Наскільки прибуткове це заняття?

- Відповідно до статуту, ЛКП "Збиранка" – комунальне підприємство і власність Львівської міськради. Ми самі на себе заробляємо і платимо податки. У 2015 році ми заплатили близько 7 млн гривень податків до держбюджету, з них 2,7 млн пішло на "екологічний" податок. Частину зароблених грошей йде на виплату зарплат, які не перевищують середніх показників по країні. За 25 років існування "Збиранка" міська влада виділила на техніку всього 900 тис. гривень, а один бульдозер стоїть більше 2 мільйонів. З 1991 року всю техніку – а це важкі машини та запчастини до них, ми оновлювали тільки за свій рахунок.

Додам, щоб справлятися з цілодобовим надходженням відходів, у нас безперебійно працює три-чотири бульдозера. А умови роботи на полігоні – це сморід, пацюки, мухи в літню спеку, а також мороз і ожеледь взимку, коли навіть техніку важко завести. Проблема і в тому, що у наших городян не налагоджена сортування сміття так як в Європі, тому в контейнери кидають все підряд.

Що тут ще сказати... Полігон побутових відходів давно вичерпав свої ресурси, наша техніка застаріла, але ми до останнього робили все можливе, щоб уникнути катастрофи.

- За пару днів до трагедії з'явилася інформація, що "Збиранка" хочуть передати під управління фірмі, яка заборгувала вам близько мільйона гривень. Це правда?

- Так, влада Львова планували реорганізувати ЛКП "Збиранка" через приєднання до ЛКП "ТФ "Львовспецкомунтранс". Питання про об'єднання повинні були винести на одну з сесій міськради і проголосувати. Але частина депутатів, ознайомившись з цим питанням, не дозволила внести його навіть до порядку денного. Я не знаю, навіщо хотіли це зробити, але "Львовспецкомунтранс" дійсно повинен нам більше мільйона гривень.

- Багато ЗМІ повідомляють, що до міської влади зверталися близько 40 інвесторів з пропозицією будувати завод з переробки сміття, а мер Львова заявляє, що про рекультивацію полігону з ним ніхто не розмовляв?

- Не треба плутати поняття. Рекультивація – це відновлення ґрунту, рослинності, і навіть ландшафту, які зіпсував людина своєю господарською діяльністю. У нашому випадку, це рекультивація, відведення фільтраційних вод, дегазація території, вирішення проблеми кислих гудронів тощо. А завод, самі розумієте – це нове і зовсім інше підприємство.

- А чим страшні знамениті "гудронові озера"?

- Величезною проблемою нашого полігону є озера-сховища кислих гудронів із вмістом сірчаної кислоти. Вони прилягають до території звалища, але належать ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод". Ця фірма виробляла трансформаторні і інші нафтові олії, а відходи зливала в ці озера. Підприємство збанкрутувало. А озера виявилися в банківській заставі. Нещодавно стався витік гудронів. Її ліквідували, нопроблему гудронів не вирішили. Цим все-таки повинен був займатися завод, якому вони належать. Ми, тобто "Збиранка", до них не маємо ніякого відношення.

- І на цьому всі "кошмари" закінчуються?

- Ні, ще одна неприємність – брудні фільтраційні води, які стікають після дощів і відлиг в спеціальні водойми. Це вода – омила всі сміттєві відходи. Ці стоки треба відкачувати і стежити, щоб вони не потрапляли в грунт, наземні і підземні води. На нашому підприємстві постійно ведуть спостереження за станом грунту, поверхневих і підземних вод.

Треба згадати ще про "непрошених гостей", в особі бездомних. Ми не раз зверталися до місцевої влади і поліції, щоб допомогли звільнити полігон від місцевих жителів, які приходять на звалище з бажанням в купі сміття знайти "золотий самородок". У наших городян не налагоджене сортування сміття, як у Європі, тому в сміттєві баки кидають все підряд. І це може бути небезпечним для самих "шукачів скарбів".

- Як саме почався той страшний пожежа, і які шанси, на Вашу думку, знайти зниклого еколога Олександра Бутіна?

- Загоряння сталося ввечері 28 травня на схід від полігону, в важкодоступному місці, де ми давно перестали складувати відходи. Самозаймання в таких місцях – малоймовірно. Скореее за все, це підпал. Була суха і спекотна погода, вогонь дуже швидко поширювався. Ми спочатку самі, до 2-ї години ночі, гасили, засинаючи вогонь землею за допомогою бульдозерів. На той час полум'я вдалося усунути. Але потім, через сильний вітер і виділення газу пожежа відновився і перекинувся в сторону північної ділянки. На допомогу в гасінні пожежі вночі 29 травня прибули рятувальники ДСНС. Решта вам відомо.

Що стосується Саші Бутіна, то ми все одно сподіваємося на чудо, хоч з кожним днем шанси на його порятунок зменшуються.

Нагадаємо, нагадаємо, пожежа на полігоні твердих відходів біля Львова,  спровокував політичний скандал.