Одеські майстри стріт-арту розписали більше двох тисяч квадратних метрів

<p>Фото: Соцмережі</p>

<p>Фото: Соцмережі</p>

<p>Фото: Соцмережі</p>

1/3

Колоритний одеський квартал, 400-метрова фреска на стіні будинку, море і чайки в шкільних дворах і таємничі силуети людей на стінах Карантинного спуску – ці вуличні "полотна" бачили багато одеситів, а "Сегодня" вирішила познайомитися з їхніми авторами. Виявилося, декорують Одесу художник-самоучка Олексій Шкурат і його колега Станіслава Лісовська. За рік хлопці перетворили близько двадцяти стін, гаражів та напівзруйнованих будиночків Південної Пальміри в справжні пам'ятки.

З ВІДБОРУ НА ГАРАЖ. Хоча малюнки вражають глядачів професійним виконанням, Олексій Шкурат зізнається, що художньої освіти не має. "Малювати вчився у батька, в юності писав полотна і навіть брав участь із ними у виставках, а коли познайомився зі Станіславою, вона мене гарненько підтягнула", – ділиться художник. Після закінчення економічного університету хлопець захопився декором і під час роботи на одному з об'єктів познайомився зі Станіславою. Будучи архітектором за освітою, дівчина писала картини, захоплювалася світовим стріт-артом і мріяла створити щось подібне у себе на батьківщині. Коли майстри об'єднали свої зусилля, за короткий час по Одесі пронісся ураган вуличних картин – пара розписала більше двох тисяч квадратних метрів стін і парканів.

За словами хлопців, вони починали на іржавих гаражах і непоказних парканах, а дійшли до того, що на Єврейській вулиці створили найбільшу фреску в країні і прикрасили Карантинний спуск силуетами городян, які жили тут кілька сотень років тому. На стіні спуску поруч з малюками, стрибучими через скакалку, проїжджають велосипедисти, прогулюються дами в пишних вбраннях ХIХ століття, а двірник у старому капелюсі про щось сперечається з городовим. "Це тіні нашого минулого", – сміються проходять повз малюнків одесити, з задоволенням фотографуються на тлі силуетів, а потім розхвалюють роботу художників в Мережі.

Завдяки Олексію і Станіславі у двориках Морського училища та школи на Таїрово з'явилися море і чайки, а в декількох дитсадках ожили герої казок Пушкіна. Майже всі роботи через великі площ майстри виконують разом, тільки одного разу, коли збіглися проекти, Олексій сам розписав стіни дитячого клубу в Південному мультяшними персонажами. Сам художник скромно зізнається: все виходить так здорово завдяки ідеям та баченню його наставниці.

ТЕХНІКА. Вуличні малюнки, які представляють собою суміш стріт-арту і високого мистецтва, художники створюють за допомогою акрилових фарб і найчастіше в класичній живописній техніці, а головний принцип кожної роботи – "щоб людям подобалося". "Зазвичай техніка картин залежить від поверхні, на якій ми малюємо, і задуму. Коли писали найбільшу фреску, родзинкою стали натуральні портрети відомих одеситів, а на Карантинному – тільки силуети, без детального промальовування", – пояснює Олексій. Особливість художеств в тому, що вони використовують всі підручні засоби, в тому числі крани, труби і цеглу, які звисають зі стін, і втілюють з їх допомогою задумане. "Ми робимо попередні ескізи, наносимо на "полотно" розмітку, але, наприклад, якщо бачимо шматочок заштукатурені стіни, що нагадує дерево, то прорисовуємо його", – розкриває секрети майстерності Олексій.

БЕЗ СТЕРЕОТИПІВ. За словами художників, стіни часто самі підказують, що на них намалювати, а глядачам до душі одеська тематика. "Люди мислять шаблонно. Ще два роки тому вони боялися слова графіті і думали, що це тільки шрифти на парканах, а ми за допомогою наших картин хочемо їх перевчити", – пояснює Станіслава. І додає, що навіть при створенні одеських пейзажів на стінах доводиться боротися зі стереотипами: "Для багатьох Одеса – це Дюк і оперний театр, а ми намагаємося показати місто нестандартно і додати яскравих деталей". Зараз Олексія Шкурата та Станіславу Лісовську чекають для розпису об'єктів в Києві, одному з містечок Львівської області і навіть у Польщі, куди запрошують розписати український культурний центр.