Андрій Шевченко: "Матч-відкриття ЧС-2014 мене трохи засмутив"

- Перше питання напрошується сам собою: чим взагалі зараз займається Андрій Шевченко?

- Зараз моїм основним заняттям є навчання – розпочалися курси на отримання тренерської ліцензії PRO. Для мене це дуже важливо, на цьому етапі. У моїй родині відбулися зміни, нещодавно народилася четверта дитина. Багато часу проводжу з родиною, займаюся вихованням дітей, у вільний час відвідую футбольні матчі, граю в гольф.

- Після отримання диплома PRO ти зможеш починати самостійну тренерську кар'єру. Може, вже є якісь плани і ми тебе незабаром зможемо побачити в новому амплуа?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Справа в тому, що курс на отримання тренерської ліцензії PRO не такий вже і короткий – він триватиме майже рік. Так що я поки не форсую подій, а концентруюся на навчанні. У майбутньому, звичайно, плани будуть. Але поки говорити про це точно ще рано.

- Ступаючи на тренерську стежку, що можеш сказати про свого першого наставника, Олександра Шпакова? Наскільки великий його вплив на твою майбутню кар'єру?

- Символічно, що вперше мене, хлопчиська з команди ЖЕКу, Сан Санич побачив на стадіоні "Оболонь" на змаганнях "Шкіряний м'яч", де ми і проходимо зараз навчання. Крім того, що він був тренером, він є і хорошим скаутом, який зумів розгледіти в маленькій дитині Андрію Шевченку задатки футболіста. Ця людина вміє знайти підхід до дітей, саме він допоміг багатьом реалізувати себе не тільки на футбольному полі, а й у житті.

Сьогодні його вихованці створили Премію Олександра Шпакова і, впевнений, що це гідне починання. Складно назвати дитячого тренера в Україні, хто міг би похвалитися великою кількістю титулованих вихованців. Я дуже хотів приїхати на перший турнір імені Шпакова, але не вийшло через заздалегідь заплановану участь у благодійному матчі.

- А наскільки пильно стежив за "Динамо" у минулому сезоні? Що можеш сказати про виступ команди?

- За "Динамо", природно стежив, наскільки це тільки було можливо. Звичайно, цей сезон вийшов для команди дивним. Але я дуже радий, що "Динамо" виграло Кубок України. Радий і за Сергія Реброва, який був призначений головним тренером.

- Чи можна говорити, що підсумкове четверте місце в чемпіонаті України – це катастрофа для київського "Динамо"?

- Думаю, моя відповідь на це питання зрозуміла, тут навіть не треба нічого говорити, враховуючи, що для мене значить цей клуб. Так, треба визнати, що четверте місце – це катастрофа для київського "Динамо". Але зараз головне не розмірковувати на цю тему, а зробити все для того, щоб в наступному чемпіонаті виправити ситуацію. У цьому зв'язку дуже здорово і важливо з психологічної точки зору, що минулий сезон "Динамо" завершило завоюванням Кубка України. Вірю, що цей тріумф стане відправною точкою для успіхів команди в наступному сезоні.

- Так чи інакше, але основним ньюсмейкером за темою "Динамо" у минулому сезоні був Олег Блохін. Після його звільнення Ігор Суркіс висловив свою думку щодо причин невдачі цього наставника, заявивши, що Олег Володимирович не зміг налагодити контакт з футболістами, особливо, легіонерами. По своєму досвіду роботи з ним у збірній України, що можеш сказати з цього приводу?

- Я не знаю, як у Олега Володимировича складалися стосунки з легіонерами в "Динамо", але можу сказати, що в збірній в плані контакту з Блохіним ніяких проблем не було. Хто знає, може саме мовний бар'єр виявився в цьому випадку ключовим чинником. Але взагалі, мені не дуже хочеться говорити на цю тему: я ніколи не коментую роботу тренерів. Тим більше, що до Олега Володимировича я ставлюся з величезною повагою.

- А як ти сприйняв призначення головним тренером "Динамо" Сергія Реброва?

- Дуже позитивно! Повністю підтримую таке рішення керівництва "Динамо". Кажу так, бо дуже добре знаю Сергійка практично з дитячих років, ми багато років грали разом, продовжуємо спілкуватися і зараз. Я радий за нього. Радий, що, незважаючи на численні розмови про те, що "Динамо" потрібен іноземний тренер, Ігор Суркіс зробив свій вибір на користь Реброва.

- А що можеш сказати про збірну України, яка в минулому сезоні перебувала в маленькому кроці від потрапляння у фінальну частину ЧС-2014?

- Вважаю, що, незважаючи на цю фатальну осічку, збірна України в минулому сезоні виступила відмінно. Що ж до протистояння з Францією в плей-офф відбіркового циклу, то тут ключову роль зіграла та обставина, що у відповідному матчі не грали основні футболісти нашої команди. Українській збірній просто не вистачило кадрового резерву. Але, повторюся, якщо оцінювати весь відбірковий цикл, то його потрібно занести збірної в актив: практично не маючи шансів на вихід з групи після невдалих стартових поєдинків, команда зуміла виправити ситуацію. А матч з Францією, хоч і позбавив нас чемпіонату світу, але це всього лише один поєдинок.

- У результаті, чемпіонат світу в минулий четвер розпочався без збірної України. Чого ти чекаєш від цієї першості і які твої враження від стартового поєдинку мундіалю, в якому Бразилія обіграла Хорватію (3:1)?

- Матч-відкриття мене трохи засмутив – вважаю, що помилка судді в ситуації з пенальті у ворота хорватів вплинула на результат поєдинку. Але в цілому, було цікаво подивитися на протистояння цих команд. Вважаю, що незважаючи на потенціал збірної Бразилії, хорвати зіграли дуже добре, компактно, продемонструвавши футбол високої якості. Якби не помилка судді з пенальті, то ще не ясно, як би закінчився цей матч.

В цілому, на цьому чемпіонаті світу я буду вболівати, насамперед, за красивий футбол. Якщо ж говорити про свої симпатії, то мої надії отримати футбольне видовище пов'язані зі збірними Німеччини, Бразилії, Аргентини, Уругваю і Франції. Мені здається, що, перш за все, ці команди повинні боротися за перемогу на турнірі.

- На завершення не можу не запитати тебе як людину, яка прославила нашу країну на ниві футболу, про твої думки у зв'язку з ситуацією в Україні?

- Як і всі, я дуже хвтлююсь і сподіваюся, що ситуація нормалізується. А від того, що зараз відбувається в Україні, просто болить серце, як і у всіх українців.

- Що думаєш про долю майбутнього чемпіонату України?

- Головне, що його проведення планують. Це правильно. Але з іншого боку, зараз найважливіше зупинити те, що відбувається на південному сході країни. А поки цього не сталося, дуже складно робити якісь прогнози щодо футбольної складової України. Хочеться миру, а потім думати, щоб чемпіонат України відбувся саме таким, яким його запланували.

- А що скажеш про формат майбутньої першості? Клуби Прем'єр-ліги одноголосно за те, щоб чемпіонат України був представлений 16-ма командами, але проблема в тому, що зараз є лише 15 учасників, а знайти 16-й клуб для елітного дивізіону виявилося проблемою...

- У цій ситуації я можу лише просто поділитися своєю думкою. Я думаю, що якщо ситуація з фінансуванням у наших клубів зараз не найсприятливіша, то краще не робити помилок і не залучати до виступу в Прем'єр-лігу команду, яка в майбутньому може припинити своє існування. Елітний дивізіон країни має бути сформований тільки з тих клубів, які відповідають його рівню і всім його вимогам. Але, повторюся, це лише моя особиста думка, а рішення повинні приймати президенти клубів Прем'єр-ліги і ті футбольні функціонери, які відповідають за проведення чемпіонату України.