Вийшовши на поле з підтрибунних надр за годину до стартового свистка, учасники матчу не могли споглядати веселку. Дюссельдорфське небо, яке пам'ятає невдачу київського "Динамо" в півфіналі Кубка чемпіонів в далекому 1977-му і тріумф тбіліського "Динамо" в Кубку Кубків в не менш далекому 1981-му, нині не має можливості зазирнути в святая святих – на футбольне поле, закрите масивною конструкцією даху стадіону, який давним давно змінив свій вигляд.
Можливо, гігантська різнобарвна дуга, що обігнула овал арени, надихнула б романтиків з "Шахтаря" на черговий єврокубковий подвиг?
Читайте також: онлайн матчу "Інтер" – "Шахтар"
Хто знає. Що б там не було, тріумфував в цей теплий літній вечір саме холодний прагматизм "Інтера". Адже не зважаючи на швидко пропущений гол, чемпіон України довго не виглядав приреченим. Так, надія відновити рівновагу жевріла до перерви. Але який сенс в хитромудрих мереживах бразильських атак, які плетуться навколо штрафної суперника, який сенс в майже "барселонівському" (або цей епітет зараз нецензурний?) відсотку володіння м'ячем, якщо перший удар по воротах італійців було завдано аж на останніх хвилинах першого тайму?
Другий гол міланців став вироком – після нього команда Луїша Каштру просто розсипалася. Не дарма засмучений тренер в післяматчевому інтерв'ю журився, мовляв, в пам'яті про нинішній єврокубковий сезон "Шахтаря" залишиться саме цей провал. Португалець правий, адже, як відомо, запам'ятовується остання фраза. Шкода. Але ж були повалені "Бенфіка", "Аталанта", "Вольфсбург", "Базель" ...