Калиниченко: "Одного разу Шева на тренуванні закипів і зі всієї сили запульнув м'ячем в Блохіна"

Екс-гравець збірної України, "Дніпра", "Таврії" і "Спартака" Максим Калиниченко в відвертому інтерв'ю розповів про...

Про своє майбутнє

Кар'єра, напевно, закінчена. Всяке може бути, але у мене ніяких ілюзій. Поруч з будинком пограти не відмовлюся. Абикуди в Азербайджан або Казахстан зриватися немає сенсу. Накатався! Легко до цього відношусь. От якщо б три роки тому довелося закінчити – інша розмова. А в "Таврії" намитарився. В командах такого ж рівня мучитися не хочу. Вони мені ще за 7 місяців винні. Буду вчитися на тренера в Києві. У російську ВШТ з українським паспортом не беруть.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Про Російський паспорт

Я не оскаженілий патріот, але країну свою люблю. Не соромлюся говорити, що я українець. За збірну хотілося грати. Варіанти поміняти як Алієв або Дикань були. Просто не ризикнув.

Про Белькевича, Балі і захоплення Гусіна

На похороні не був. Для мене це занадто важко. Валіка Белькевича особисто не знав. А от з Гусіним грали в збірній, Міхалич (Баль) був там асистентом Блохіна. Епоха йде на очах. Гусін вічно на швидкості був, близько гоночних машин. Свою "субару" перелопатив так, що рідною залишився один кузов. Дружина в нього модельєр, одягнений Андрій завжди був не як усі, з викликом. Абсолютно розкутий. Другим модником був Тимощук. Теж любитель магазинів від кутюр. Ну і Жека Левченко. Європеєць. Раніше ніхто в Києві зрозуміти не міг: що на ньому надіто?! А роки по тому цей стиль до нас дійшов.

Про екзотичні поїздки

Пам'ятаю виїзд зі збірною на Фарери – незабутньо! Прилетіли в Копенгаген, чартер залишився там. До островів добиралися місцевими авіалініями. Працюють спеціально навчені пілоти. Крихітний літачок. Різко, немов штурмовик, заходить на посадку між двох скель. Повне відчуття, що він падає. Люди після такого отримували аерофобію. Коли з трапа спустилися, все витягли сигарети. Затягнулися навіть некурці.

Про вболівальників і пляшку віскі

Одного разу вболівальники кинули в мене пляшку віскі! На Східній грали ЦСКА – "Спартак". Помітили, мене видалили. Суддя і першу жовту з пальця висмоктав, і другу. Іду в подтрибунку, ми номінальні гості – навколо суцільні "коні". До того, що сніжки полетять, я був готовий. І раптом повз – бутель! 0,7! Та вже допили, звичайно. Але якщо б в мене встряла – смерть. Зате нам би зарахували перемогу.

Про Рикуна і Мілевського

Рикун футболіст унікальний. Занапастив талант. Здоровий лось, голова світла. Тримав би себе в руках – був би рівень Кака! Навіть найнезручніший пас Рик обробляв так, що м'яч прилипав до ноги. Другим дотиком комусь видавав "цукерку". Якщо Рик тікав – наздогнати ніхто не міг. Але лінувався. Казав: "Я не для цього створений". Завжди була зайва вага. Поняття "прес" для Рику не існувало. Але грати не заважало. Шева після 3:0 в Стамбулі сказав: "На сьогоднішній день Рикун – кращий футболіст світу". У якомусь матчі Блохін його зібрався випустити на останній хвилині. Рик відповів: "Олег Володимирович, я на 90-х не виходжу...". У підсумку пропустив ЧС-2006.

Артем – інша крайність. Любитель красивого нічного життя. Постійно потрапляв у халепу – і сам, і зі своїм дружбаном Алієвим. Скільки машин перебив! То "мазераті" у нього хлюпнеться, то вріжеться кудись. А то, що прийшов на представлення Блохіна в халаті не показник. Що, смокінг з такої нагоди надягати? Спав на базі, прокинувся, начепив халат, прийшов на збори, сів у задній ряд. Тільки й того... Історія роздута на порожньому місці. Блохін-то прекрасно знав Артема по збірній.

 Про Шевченка і його відносини з Блохіним

Шевченко в збірній тримався відсторонено. Останнім часом з Тимохою спілкувався, Вороний. До цього – приїде на базу зі старшими, з ними ж поїде. На моїй пам'яті субординацію Шева порушив одного разу. На ЧС-2006 його надовго прихопили в "квадраті". Блохін стояв поруч, подначував. Шева закипів, відняв м'яч і з усією сили запульнув у нього. Але не влучив. Блохін ухилився. Обидва висловили все, що думають один про одного. Але швидко помирилися. У Блохіна було чотири кити, яким довіряв безмежно і прощав все – Шева, Ворона, Тимоха, Шовковський.

Про матч зі Швейцарією на ЧС-2006 і рекордні преміальні

Не переглядаю серію пенальті зі Швейцарією. Я все пам'ятаю. Як же мене колотило! Гусєв забив вирішальний пенальті, ми кинулися обіймати його і Шовковського. Саня на полі розплакався... Потім в роздягальні хлопці навперебій підраховували преміальні. Про бонуси оголосили заздалегідь. Сітку розписали до фіналу. Спочатку це були віртуальні цифри. Але вийшли з групи, перемогли Швейцарію. І зрозуміли: все реально. Це була рекордна премія в кар'єрі. Легенди ходять про преміальні в "Зеніті", "Шахтарі", київському "Динамо", але в моїх командах було скромніше. В Україні найбільше платили в "Металісті", коли замість Ярославського власником клубу став Курченко. На одних преміальних за півроку гравці заробляли 500 – 600 тисяч доларів! Лідерам в два-три рази підняли зарплати, хоча і були вони немаленькі. Футболістів засипали грошима. Сьогодні це безумство закінчилося.

Про те, як "розвели" бразильця з "Дніпра"

Алсідес – взагалі красень! Його поглинуле гламурне життя Дніпропетровська. Нічні клуби, дівчинки, дорогі машини. Зловив такий кураж, що вже не до футболу. Контракт був на чотири роки – і досидів до кінця, покурюючи бамбук. Чому не виганяли? Я чув, Коломойський сказав: "Алсідеса не чіпайте". Бразилець ні в чому собі не відмовляв. Платили чимало, але розвернувся так, що цих грошей в Дніпропетровську хлопцеві не вистачало. До того ж знайшлися товариші, які йому в цьому активно "допомагали". Місто маленьке, а тут такий "солодкий" з'явився. Йому намалювали проблему. По дзвінку приїхали люди. Приятелі тих, хто все організував. Поштовхалися, покричали один на одного – для нього ж. Сказали, питання залагоджено. Алсідес відслюнявити гроші, які вони між собою спокійно поділили за рогом. Звичайний випадок того, як "розвели". Коли зрозумів, було пізно. Його посадили на гачок. Та ж сама кримінальна контора підійшла: "У тебе тут проблеми. Найми охорону. Ми готові тебе захищати – тільки плати". Навіть на тренування з охоронцями приїжджав. Хоча нікому цей Алсідес потрібен не був.