Долгополов: "Англійською мовою лаятися дорожче"

Перемігши британця Едмунда на старті Вімблдону, український тенісист Олександр Долгополов розповів "Сегодня" про те, коли йому буває соромно і де затишно.

- Хезер Уотсон в понеділок відмовилася продовжувати матч на корті, де не встановлено hawk-eye (система відеповторів). Твоє ставлення? Готовий на подібний демарш, якщо буде багато помилок суддів?

- Чесно кажучи, мені б таке навіть не спало на думку. Я і не знаю, що про це говорять правила. Чи можна так робити чи дискваліфікують. Ніколи навіть не думав про це.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- У тебе є способи "піддавлювання" на суддів під час матчу?

- Немає таких. Я за чесну гру. Хоча, звичайно, бувають моменти, коли я незадоволений рішенням суддів. Я можу лаятися, кинути ракетку, але це природна емоційна реакція, а не спроба натиснути на суддю або суперника.

- Твій вигук: "Йо...ий корт!" – під час турніру в Ноттінгемі почули і телеглядачі. Можна вже видати цитатник нецензурних виразів Долгополова на корті...

- Так, було таке (сміється). Іноді у важких матчах дуже складно стримувати себе. А ще день був не дуже вдалий, напружена боротьба. Мені здавалося, що часто суддя ... не завжди правий. Ось і говорив перше, що приходило в голову. Іноді буває потім дуже сормно за сказане перед уболівальниками. Але коли я кричу на корті нецензурні вирази, я про це не думаю. Це спосіб зняти стрес.

- На тебе наклали якийсь штраф за ці мати?

- Ні. Більшість суддів не розуміє російських нецензурних висловів, тому майже ніколи не штрафують і не роблять попереджень. Ось, якщо починаєш лаятися англійською мовою, то тоді загроза нарватися на штраф є.

- Хто приїхав з тобою в Лондон?

- Приїхала підтримати моя сестра, фізіо, тренер, агент.

- У якому з чотирьох міст, де проходять турніри "Великого шолома", ти почуваєшся затишніше?

- Важке запитання (сміється). Швидше за все – це Париж. Дуже гарне місто. Старе гарне місто з цікавою історією.

- Ти зараз перебуваєш по другій півсотні рейтингу. Змінилося ставлення до тебе організаторів турнірів – важче або простіше бути 70-м світі, ніж, скажімо, 20-м? Може, пам'ятають твої заслуги?

- Великої якоїсь різниці немає, і ви маєте рацію, позначається те, що я стояв у 20-ці. А так – на великих турнірах просто дають менше акредитацій, менше квитків, немає пріоритету по запису на тренування. Але все ж є і свої плюси. У кваліфікації Мастерсів непогано грати. І суперники слабші, і якщо невдало виступиш, 10 очок не висять мертвим вантажем в списку залікових турнірів. Та й пропустити їх можна без штрафу. Хоча навіщо пропускати (сміється)?

- У соцмережах ти написав про намір виступити за збірну в Кубку Девіса. Коли прийняв рішення?

- На початку року я говорив з Мішею (Філімою, капітаном збірної) і сказав, що якщо буду здоровий, у мене не буде ніяких планів, то зіграю за команду. Матч ми граємо в Європі (з Польщею в Щецині 17-19 липня. – Ред.), цей тиждень у мене вільнйи. Почуваюсь я добре. Тому чому б не зіграти. Сподіваюся, що все складеться добре, і ми переможемо.

- Твій магазин гаджетів в Києві, відкритий минулої осені, – як з бізнесом справи?

- О, я вже вийшов з цієї справи. Ми посварилися з моїм другом і партнером по цьому бізнесу, і я забрав свої гроші.

- У Лондоні незвично жарко, хоча за українськими мірками – нормальна температура (вчора було +29). Як ти себе почуваєш по такій погоді?

- Дуже комфортно. Відмінна погода. Тепло, не дуже-то і жарко. Просто накопичилася втома за минулий тиждень, але у мене є день відпочинку.

- Твій наступний суперник – Іво Карлович. Будеш готуватися до матчу якось по-особливому?

- (Сміється) А хіба до Карловича взагалі можна підготуватися?