Покайся, Кириле! Священики УПЦ хочуть влаштувати церковну Гаагу своєму патріарху

Колаж "Сьогодні"

Те, що відбувається зараз з Українською православною церквою – так офіційно називається Московський патріархат в Україні, – можна охарактеризувати як агонію. Вищі ієрархи церкви намагаються мовчати про війну, тоді як їхній начальник – московський патріарх Кирило (Гундяєв) підтримав та благословив геноцид українців.

Але найчисельніша частина священиків УПЦ – рядове духовенство – війну засуджує. Понад те, пропонує судити московського патріарха церковним судом. Якщо заклики священиків на чолі з протоієреєм Андрієм Пінчуком будуть почуті, і такий суд відбудеться, будь-які зв'язки між Московським патріархатом та УПЦ перервуться.

Але швидше за все станеться інше. Вищі чини УПЦ намагатимуться придушити протести пересічних священиків, і ті разом зі своїми парафіями почнуть переходити до Помісної церкви України. І той і інший варіант розвитку подій ставлять жирний хрест на існуванні в Україні релігійної структури держави-агресора. Причому у короткостроковій перспективі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Священики УПЦ схвалили ідею судити патріарха Кирила

11 квітня протоієрей Андрій Пінчук розмістив у Facebook пост, у якому повідомив, що священики УПЦ МП розпочали збір підписів під зверненням до Собору Предстоятелів Древніх Східних Церков з позовом проти патріарха Кирила. Станом на 9 ранку 13 квітня було зібрано 388 підписів.

44-річний Андрій Пінчук, який зараз служить настоятелем парафії на честь святого Архістратига Михаїла у селі Волоське Дніпропетровської області, звинувачує патріарха Кирила у підтримці війни Росії проти України. За словами Пінчука, благословивши російську агресію, "Кирило вчинив моральний злочин" . А доктрина "російського світу", яку проповідує московський патріарх, "не відповідає православному вченню і має бути засуджена як брехня". Пінчук назвав Гундяєва одним з ідеологів цієї доктрини.

"Упевнений, що якщо ці засідання (Собор Предстоятелів Древніх Східних Церков. – Авт.) будуть призначені, то ми, які підписали звернення, очікуємо, як мінімум, на засудження єресі "російського світу". Як максимум, ми сподіваємось на виверження з сану (тобто позбавлення священика його сану. – Авт.) патріарха Кирила, позбавлення його єпископських достоїнств, повернення його за прикладом патріарха Никона в чернечий чин і його подальше відправлення в монастир на покаяння. Йому є у чому покаятися. Ми всі молимося за це", – підкреслив Пінчук.

З його слів, прецеденти таких церковних судів уже були.

"Собор Східних Патріархів неодноразово розглядав позови проти вищих церковних сановників", – стверджує протоієрей.

Так, 1666 року саме східні патріархи засудили московського патріарха Никона, позбавивши його патріаршества та єпископського сану.

Верхівка УПЦ вже розпочала репресії проти своїх

Ініціатива Пінчука отримала гарячу підтримку українського духовенства – про це свідчать понад дві сотні підписів лише у першу добу після публікації звернення протоієрея.

"Це говорить про те, що священики не готові мовчати, бачачи мовчання своїх єпископів. Єпископат мовчить, він сервильний, досі чекає, чия візьме, хоче бути з владою, зберегти свою владу. Це далеко від інтересів і церкви, і пастви. І те, що священики цим зверненням фактично говорять про те, що вони готові взяти відповідальність за церкву на себе, як на мене, найголовніше. Я дуже сподіваюся, що це звернення підтримають священики не лише в Україні, а й в інших країнах, зокрема священики українського та російського походження, які служать в інших помісних церквах". , – розповів в інтерв'ю Радіо Свобода релігієзнавець Сергій Чапнін, старший науковий співробітник Центру православно-християнських досліджень Фордхемського університету.

З іншого боку, церковне начальство цілком очікувано зустріло таку ініціативу в багнети, щоб не сказати – з вилами. Так, архімандрит Полтавської єпархії Макарій Біліневич та протоієрей Віталій Васильчук відкликали свої підписи. Як стверджує Пінчук, це сталося під тиском з боку митрополита Полтавського Пилипа. А релігієзнавець Тарас Антошевський взагалі говорить про відкриті репресії щодо священиків-підписантів.

"Одразу після цього почалися репресії, і я знаю, що священики просять затерти їхні підписи, боячись репресій від своїх єпископів. Це показує, хто чим дихає" , – розповів Антошевський в інтерв'ю Радіо Свобода.

На думку релігієзнавців, іншого розвитку подій і не могло. Верхівка УПЦ не просто "тісно пов'язана" з московським патріархатом, а перебуває на утриманні Росії. Найбільш впливові персони в церкві замазані численними гріхами, як, наприклад, намісник Києво-Печерської Лаври Павло Лебідь, якого прозвали "Паша Мерседес" за любов до дорогих автомобілів та розкішного способу життя.

Фактично УПЦ керує митрополит Антоній Паканич, який переїхав до України з Росії у 2002 році. Посада Паканича в УПЦ називається "керуючий справами". Після 2014 року з його подання в ЗМІ поширювали інформацію про нібито переслідування віруючих УПЦ.

2016 року УПЦ намагалася зірвати угоду про асоціацію України та Євросоюзу. Тоді супротивником асоціації виступали Нідерланди. Паралельно з переговорами, які вела Україна з цією країною, до Нідерландів вирушила делегація УПЦ, яка також намагалася вплинути на позицію цієї країни, розповідаючи неправдиві історії про утиск цієї церкви з боку влади.

Пригодована Москвою верхівка УПЦ ніколи не зречеться московського патріарха та своїх кураторів з ФСБ. Це найближчим часом призведе до того, що парафії УПЦ почнуть масово переходити до Помісної церкви України. Швидше за все це станеться, щойно стане ясно – ініціативу Пінчука керівництво УПЦ має намір спустити в унітаз.

Що думають про це у Москві

Риторика прокремлівських рупорів пропаганди є цілком передбачуваною: все це спецоперація українських спецслужб, спрямована на остаточний розкол РПЦ для того, щоб заволодіти церковним майном Московського патріархату. І взагалі, не варто духовенству лізти у політику.

Так, один з головних прихильників "партії війни" в РПЦ Володимир Вігілянський, настоятель храму святої мучениці Татіани при МДУ, прямо назвав те, що відбувається, "інформаційною війною".

"Це не релігійна проблема, а політичне протистояння… Тож вітаю священнослужителів, які взяли до рук пістолети, автомати, так би мовити, і записалися до інформаційних військ СБУ чи НАТО", – заявив московський протоієрей у коментарі ЗМІ.

Очевидно, пропагандисти забувають про те, що їхній патріарх благословив геноцид українського народу російськими загарбниками.

Зрозуміло, зі свого боку РПЦ всіма силами блокуватиме ініціативу українського священика. Тим більше, що всі необхідні важелі впливу московські церковники мають. На думку російського історика церкви, доктора історичних наук Павла Гайденка, "існують процедури, які дозволяють оскаржити листа представників УПЦ" . Але при цьому Гайденко знайшов у собі мужність визнати, що УПЦ МП є набагато демократичнішою структурою, ніж РПЦ.

Провести трибунал над предстоятелем РПЦ технічно складно. Крім того, для того, щоб церковний суд відбувся, у справу повинні втрутитися єпископи, які до цього процесу не поспішають", – підкреслив історик.

Протоієрей Пінчук погоджується, що ситуацію можуть переламати російські єпископи. Інше питання, чи захочуть.

"Зараз все залежатиме від єпископської корпорації, від того, як поведеться Священний синод. Поки що вони нагадують страусів, які поховали голови у пісок", – зазначив Пінчук.

Держава нікого може не забороняти, все вирішиться само собою

Добре відомо, що у Верховній Раді лежить проєкт закону про заборону Московського патріархату в Україні. Проєкт пропонує парафіям УПЦ добровільно перейти до Помісної церкви України. Ті, хто відмовляться, позбавляться парафій та церковного майна.

З погляду норм міжнародного права такий законопроєкт – нонсенс. Держава не може втручатися у церковну політику, у Конституції записано положення про свободу совісті. Якщо в УПЦ є шпигуни Росії (а вони там, напевно, є), їх потрібно судити кожного індивідуально, відповідно до норм Кримінального кодексу.

Парадокс у тому, що цей законопроєкт, ймовірно, не потрібен. Процес "фільтрації" духовенства УПЦ відбувається природним чином. Більшість священиків УПЦ – патріоти України і не миряться з тим, що їх московський бос – нацист у рясі. Свою роль, мабуть, скажуть і парафіяни. За українським законодавством, вони самі можуть вирішувати питання про те, яка їм потрібна церква.

Зрештою, в УПЦ залишиться невелика кількість парафій. І як наслідок, мінімум того впливу, який був у довоєнні часи.

Хто такий "батюшка-реформатор" Андрій Пінчук

Народився у 1977 у Києві. Закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію, навчався у Санкт-Петербурзькій духовній академії, звідки був відрахований у справі "Анаксіоса". (Церковний скандал 1999 року навколо неоднозначної діяльності одного з керівників академії єпископа Ігнатія.) Закінчив історичний факультет Дніпропетровського національного університету та Запорізький класичний університет за спеціальністю "психологія".

З 2003 року і дотепер настоятель приходу на честь святого Архістратига Михаїла у селі Волоське під Дніпропетровськом. Батько 14 дітей, у тому числі 10 – прийомні. З 2016 року є держслужбовцем – старостою сіл Волоське, Ракшівка, Червоний Садок та Майорка Новоолександрівської сільської ради.

Восени 2014 року організував у Волоському центр для біженців із зони АТО. Церковні ЗМІ називають Пінчука "батьком-реформатором".