Робіть ваші ставки: як працюватимуть казино в Україні

17 липня, 08:01

Олександра Романюк Олександра Романюк

П'яних та "небажаних" до гри не допустять, а за ліцензії муситимуть платити десятки і сотні мільйонів гривень

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада завершила розгляд усіх поправок до резонансного законопроєкту про азартні ігри, або про гральний бізнес (№2285-д), І документ був проголосований. Нагадаємо, опоненти цього законопроєкту вкотре застосували щодо нього тактику "законодавчого спаму", подавши 3,5 тис. поправок, тож голосування тривало не один день.

Реклама

Сайт "Сьогодні" вже розповідав про початковий варіант законопроєкту "Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор", а також про доопрацьований. До другого читання текст зазнав ще низки істотних змін.

Лотереї та спортивний покер – не азартні ігри

Зокрема, боротьба з лудоманією (ігровою залежністю) позначена як одна з цілей державної політики у сфері азартних ігор. З переліку азартних ігор були виключені лотереї. Крім того, з'явилося уточнення, які види діяльності не вважаються азартними іграми. Крім лотерей перераховані творчі конкурси та спортивні змагання, більярд, боулінг і спортивний покер. Також неазартними визнана гра на автоматах типу "кран-машина", в яких виграшем є не гроші, а певні предмети (іграшки, цукерки тощо).

У цій версії законопроєкту докладніше виписані правила для інтернет-ігор. Зокрема, вирішено вести окремий реєстр організаторів "офлайн"-казино та онлайн-казино, додався реєстр організаторів гри в покер в інтернеті.

"Реєстр самообмежених осіб" вирішили замінити на "Реєстр осіб, яким обмежений доступ у гральні заклади та/або участь в азартних іграх".

Реклама

Також тепер детальніше виписані пункти, щодо органу держрегулювання у сфері азартних ігор і лотерей. Законом передбачається створити Комісію з регулювання азартних ігор і лотерей, яка володітиме спеціальним статусом. Вона вестиме реєстри, видаватиме ліцензії, контролюватиме діяльність ігрового бізнесу та вирішуватиме конфліктні питання. Контроль здійснюватиметься, зокрема, через систему онлайн-моніторингу, до якої має бути підключено обладнання кожного учасника ринку. Крім того, планові перевірки ігрового бізнесу вирішено проводити не частіше ніж один раз на рік, але не рідше одного разу на три роки (раніше пропонувалося не частіше, ніж раз на три роки).

В остаточному варіанті законопроєкту зникла стаття про створення Фонду підтримки медицини, спорту і культури, який мав фінансуватися завдяки відсотку від продажу ліцензій на організацію ігрової діяльності.

Отримувачам субсидій можна заборонити грати в казино і на автоматах

Також конкретизовано вимоги до організаторів азартних ігор. Якщо раніше йшлося лише, що керівниками такого підприємства не можуть бути чиновники, резиденти інших держав, люди з непогашеною судимістю тощо, то тепер заборони розширені. Зокрема, зазначено, що організаторами азартних ігор не можуть бути банки та інші фінустанови, неприбуткові організації. А на роботу в такі фірми можуть прийматися лише особи старші 21 року.

Щодо боротьби з лудоманією, то обмежити доступ людини в гральні заклади тепер може не тільки суд (на строк до трьох років) і сам гравець, який написав заяву про самообмеження, а й близькі родичі ігромана. Щоправда, тільки за наявності вагомих підстав. У законі йдеться, що гравець може бути обмежений у відвідуванні гральних закладів Комісією за заявою членів родини першого ступеня споріднення чи законних представників, якщо його витрати на гру перевищують особисті доходи, якщо хоча б один з членів родини отримує субсидії чи пільги на ЖКП, якщо у гравця є заборгованість за аліментами більше ніж за 3 місяці, або якщо є інший борг понад 100 прожиткових мінімумів.

Також в законі з'явилася заборона на допуск до азартних ігор осіб у стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння (раніше не мали пускати осіб молодших 21 року, тих, хто потрапив до Реєстру недієздатних осіб). Крім того, адміністрації закладу тепер дано право не пускати "осіб, визнаних адміністрацією закладу небажаними".

Реклама

Посилилися також вимоги до верифікації гравців. Якщо раніше просто йшлося, що організатор мусить верифікувати гравця за першого відвідування на підставі оригіналу паспорта чи інших методів верифікації, то тепер чітко записано, що верифікація має включати документальне підтвердження прізвища, імені та по батькові, віку гравця і перевірку в Реєстрі осіб, яким обмежений доступ в гральні заклади.

Не більше п'яти "Лас-Вегасів" на всю Україну

У законі з'явився новий термін – "спеціальна територіальна ігрова зона". Такі зони можуть створюватися за рішенням Кабміну за межами населених пунктів (або житлових районів в населених пунктах) або на території, яка потребує додаткового стимулювання її соціально-економічного розвитку.

"Як показує практика інших країн, відкриттям ринку грального бізнесу потрібно вирішити два завдання: максимізувати інвестиції та мінімізувати соціальні негативні наслідки. Ці завдання ідеально вирішуються за допомогою локальних географічних ігрових зон. Вони бувають різних типів. Наприклад, в Південній Кореї є практика розміщення ігрових зон на курортах, у зонах аеропортів. Є спеціалізовані зони тільки для іноземців, є змішані. Можна також розміщувати такі ігрові зони в економічно депресивних регіонах, щоб таким чином підняти економіку цих регіонів. Наприклад, в Росії є кілька таких зон – на Алтаї, на Далекому Сході. У нас можна було б створити такі зони біля Одеси чи біля Шацьких озер. Або, наприклад, в Чернігівській області недалеко від Києва", – говорить економічний експерт Олексій Кущ.

Законом визначено, що на території України може бути створено не більше п'яти територіальних гральних зон.

Олексій Кущ звертає увагу, що окремі ігрові зони – це набагато краще, ніж розміщення закладів для азартних ігор у містах.

"Одна справа – коли, щоб пограти, потрібно поїхати в гральну зону, там жити. Тобто це проїзд, це проживання. Людина, яка грає на останні гроші, туди не поїде. І вона не поїде туди після роботи", – пояснює експерт.

У селах ігрових автоматів не буде

Змінилися також вимоги до розміщення гральних закладів. Так, тепер зазначено, що казино можна розміщувати не тільки в 5-зіркових готелях з номерним фондом для Києва – 150, для інших міст – 100 номерів. Але також на територіях заміських комплексів відпочинку площею не менше 10 тис. кв. м.

Реклама

Букмекерські пункти тепер дозволено розміщувати не тільки в готелях 3-5 зірок, але й на іподромах.

Зали ігрових автоматів як і раніше дозволені тільки в готелях 3-5 зірок, проте тепер додалася ще одна умова: це має бути населений пункт з населенням не менше 10 тис. осіб.

Водночас, в останній версії законопроєкту повністю зникло обмеження щодо кількості ігрових автоматів, які можна встановлювати в Україні. Раніше, нагадаємо, передбачалося, що кількість ліцензій і кількість ігрових автоматів має бути обмежена: один ігровий автомат на 1000 осіб, а на одну ліцензію можна було встановити до 25 автоматів.

Чверть мільярда за одну ліцензію

Вартість ліцензій на організацію ігрової діяльності "офлайн" залишилася колишньою: для Києва – 60 тисяч мінімальних зарплат, для інших міст – 30 тисяч мінімальних зарплат. Сума, скажімо прямо, вражаюча: на сьогодні це 283,4 млн і 141,7 млн гривень відповідно. Причому дійсна така ліцензія лише 5 років.

А проводити азартні ігри онлайн значно дешевше, причому в останній редакції законопроєкту плата навіть зменшена – зі 12,5 тис. мінімальних зарплат до 6500 (близько 30,7 млн грн).

Крім того, в "офлайні" щороку потрібно буде платити за ліцензію на кожен ігровий стіл. Але ці розцінки також знизилися. Так, ліцензія на стіл з кільцем рулетки подешевшала з 350 до 175 мінімальних зарплат (зараз це близько 827 тис. грн), плата за ігровий стіл без рулетки – зі 175 до 90 "мінімалок" (425 тис. грн). Щорічна плата за кожен гральний автомат знижена з 12 до 6 мінімальних зарплат (зараз це 28 338 грн).

Але найбільше "подешевшала" букмекерська діяльність. Раніше за ліцензію передбачалося стягувати 120 тис. мінімальних зарплат, тепер – тільки 30 тис. (141,7 млн грн). Ще по 30 мінімальних зарплат (близько 142 тис. грн) муситимуть віддавати щороку за ліцензію на один букмекерський пункт.

Водночас вартість ліцензії за проведення ігрової діяльності тільки в залах ігрових автоматів злетіла відразу в десять разів – з 750 до 7500 мінімальних зарплат (близько 35,5 млн грн). Плата за ліцензію на організацію ігор в покер зросла вдвічі – з 2500 до 5000 мінімальних зарплат (23,6 млн грн).

Краще, ніж нічого, та невчасно

Експерти оцінюють закон по-різному. Президент Української асоціації ігрової індустрії (УАІІ) Ірина Сергієнко вважає, що ухвалення закону – крок вперед порівняно з тією ситуацією, яка склалася на сьогодні.

"Те, що цей закон ухвалили, вже добре, порівняно з тим болотом, в якому перебував гральний бізнес досі. Після першого читання ми подавали пропозиції до нього, і частина з них були враховані, хоча не всі, і навіть не скажу, що більшість. На нашу думку, законопроєкт, як і раніше не ідеальний. У ньому є певні технічні недоліки, які можуть проявитися на етапі реалізації та істотно ускладнити цей процес. Наприклад, можуть виникнути труднощі з регулюючим органом. Якби функції регулятора ринку були покладені на один з існуючих органів державної влади, наприклад на Мінфін, то, на нашу думку, процес перезапуску ринку міг би бути простішим і швидшим. Але в більшості країн легалізація проходила в кілька етапів. І, завичай, на першому етапі майже всі країни допускали певні помилки, наступали на одні й ті ж граблі. Тому слід очікувати, що і у нас буде певний апробаційний період, після чого ми, очевидно, зіткнемося з необхідністю коригувати закон. Крім того, бізнес досі не розуміє, якою буде остаточне фіскальне навантаження. Це можна буде оцінити лише після того, як відповідні зміни будуть внесені до Податкового кодексу. Тож той законопроєкт буде не менш важливий для грального ринку", – говорить Ірина Сергієнко.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко переконаний, що більше уваги потрібно було приділити іграм онлайн, які сьогодні стали популярнішими, ніж, скажімо, ігрові автомати.

"Цей закон ухвалили з запізненням на 10 років. Світ вже змінився, а вони ухвалили закон, який потрібно було ухвалювати ще тоді. Тому він взагалі не працюватиме. Зараз автомати – давнє минуле. Більшість тих, хто грають, грають в інтернеті. Казино загалом пішли в інтернет, а закон там реально нічого не змінює. Тому, думаю, казино-готелів відкриватиметься дуже і дуже мало. Інвестицій в це не буде. І цей закон не матиме ні економічного, ні соціального ефекту", – вважає Олександр Охріменко.

Олексій Кущ також вважає, що значного економічного ефекту цей закон не принесе.

"Основні інвестиції та основні доходи в бюджет йдуть не від продажу ліцензій, а від супутніх інвестицій. Тобто коли інвестор не просто відкриває казино, а будує для цього готель, ресторани, офісні центри. Одна ігрова зона – це приблизно 2 тисячі робочих місць, і протягом року дохід міг би становити близько мільярда доларів. Я вважаю, що такі складні ринки, як ринок землі, ринок грального бізнесу, які потенційно дійсно можуть приносити величезні інвестиції і доходи в бюджет, потрібно відкривати, насамперед, тоді, коли складається сприятлива зовнішня і внутрішня економічна кон'юнктура. У період кризи це не на часі. З одного боку, не підуть інвестиції. А з іншого – у зубожілого населення ігроманія може тільки посилитися і багаторазово збільшити соціальну токсичність цього бізнесу. Другий момент – дуже важливо правильно розробити концепцію. Потрібно розуміти, що цей ринок не терпить кустарщини. Сюди потрібно залучати системних інвесторів. А для цього потрібно відповісти на головне питання: у чому наша конкурентна перевага? Тобто, грубо кажучи, чому люди приїжджатимуть грати в Україні, а не в сусідню Грузію? Потрібно було зібрати кілька конференцій, на які запросити серйозних західних гравців. Презентувати свій пакет податкових та інвестиційних стимулів і пакет захисту прав інвесторів. А потенційні інвестори мали сказати, в чому вони бачать конкурентну перевагу України, яку модель ринку вони хочуть отримати. І вже після цього розробляти законопроєкт", – говорить Олексій Кущ.

Ірина Сергієнко також вважає, що найближчим часом розраховувати варто, загалом, на український бізнес.

"Думаю, що на перших порах іноземні інвестори якщо й дивитимуться в бік України, то дуже обережно. Однак можна говорити про те, що на першому етапі, найімовірніше, частково вийде з тіні великий український бізнес, який до цього працював в офшорних зонах або в напівсірому режимі. Можливо, прийдуть одна-дві великих іноземних компаній, які можуть собі дозволити конкурувати в такій ситуації. Але говорити про тотальне і швидке пожвавлення ринку, найімовірніше, поки не випадає", – вважає Ірина Сергієнко.

Детальніше про легалізацію грального бізнесу дивіться в сюжеті:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти