Данило Гетманцев про нульову декларацію: 400 тис. грн "під подушкою" амністують всім українцям

1 червня, 07:56

Олександра Романюк Олександра Романюк

На руках у громадян понад 80 млрд дол. Українці зможуть вивести гроші з тіні й покласти на рахунок у банку - продовження інтерв'ю з головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики

У першій частині інтерв'ю з головою податкового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим ми говорили про те, який вигляд матиме обіцяна податкова реформа, і про "малий Податковий кодекс" – законопроєкт 1210, який нещодавно був підписаний президентом. У продовженні інтерв'ю – про те, чи введуть у 2021 році податок на виведений капітал, чи потрібно декларувати 5 тис. доларів і чи довго ще будемо платити за квадратні метри.

"Податок на виведений капітал – це експеримент над величезною країною"

Реклама

- Кажуть, що законопроєкт 1210 направлений на деофшоризацію економіки. Таке саме формулювання доводилося чути щодо податку на виведений капітал. Як ви ставитеся до цього податку і які перспективи вбачаєте?

- Так, це правда, законопроєкт 1210 – це антиофшорний закон. Закон, який обіцяли прийняти багато хто, а прийняли тільки ми.

З приводу НнВК – я ставлюся до цього податку дуже обережно. Це моя послідовна позиція протягом багатьох років. Один з аргументів, чому я виступаю проти, – це втрати бюджету. Втрати, які можуть бути невиправдані.

Тому податок на виведений капітал є в наших пропозиціях щодо підтримки промисловості в обмежених обсягах. Ми пропонуємо ввести його для обмеженого кола підприємств – тих, які мають оборот до 150 млн грн на рік. Тобто це середній бізнес.

Реклама

Насправді НнВК – це експеримент. Експеримент над величезною країною. Експеримент, який – як би не виступали за нього симпатики цієї ідеї – не дав жодного ефекту для збільшення інвестування, скажімо, в Естонії, Латвії, Грузії чи будь-якій іншій країні, де він був введений. Не дав.

Відео: Сьогодні

- Навіть через роки?

- Якщо вас влаштує десятиліття... Але, по-перше, складно простежити взаємозв'язок між введенням податку і ефектом протягом 10 років, а по-друге, ну, це зовсім не той ефект, про який говорять лобісти цієї ідеї.

Але, з іншого боку, я розумію, що бізнес натхнений цією ідеєю. До речі, не весь, але деяка частина бізнесу. І для підтримання цієї частини бізнесу, яка вважає, що із цим рішенням пов'язане колосальне зростання економіки в нашій країні, ми можемо ввести цей експеримент без великих втрат для бюджету.

Це не буде убивчо для економіки, це не принесе колосальних збитків для бюджету. Сьогодні, за статистикою, 98% податку на прибуток сплачують 5 тис. саме великих підприємств (з 500 тисяч всіх зареєстрованих). А експеримент буде проводитися для середніх підприємств.

Реклама

Якщо протягом року – двох років ми дійсно побачимо чимале зростання інвестицій в ці підприємства... Тобто, не відрахувань навіть, а хоча б економіки в цьому сегменті – ми, звичайно ж, радо поширимо експеримент на всю економіку. Але якщо ми не отримаємо цього ефекту, змушені будемо згорнути цей експеримент.

Стосовно доходів до бюджету, то, якщо НнВК буде введений для всіх, навіть за підрахунками лобістів ідеї, збиток буде вимірюватися 30 мільярдами, а за розрахунками Мінфіну, 70 мільярдами гривень. А якщо експеримент проводиться для середніх підприємств, нам, з одного боку, вдасться уникнути цього негативного ефекту. А з іншого боку, ми точно зрозуміємо, працює ця конструкція або не працює. І знімемо будь-які суперечки на цю тему.

- Експеримент почнеться з 2021 року?

- Так, я пропоную з 2021 року.

"Я прихильник того, щоб абсолютно поміняти концепцію оподаткування нерухомого майна"

- Ще точаться розмови про "податок на розкіш"...

Реклама

- Я, з одного боку, абсолютно не проти оподаткування будь-якої розкоші. В історії були різні податки: на перуки, на пудру, на золоту зброю. Країни експериментували з податком на розкіш, абсолютно ніяк не стримуючи свою фантазію. Але всі ці експерименти приводили до одного висновку: на жаль, податок на розкіш не має будь-якого фіскального ефекту. Тобто ми можемо, звичайно, говорити про задоволення виборця, тому що "ось нарешті й багатий теж заплатить". Але це самообман. Насправді дуже великі податки на розкіш призводять до того, що розкіш іде в інші країни, в інші юрисдикції. А помірні податки на розкіш не мають фіскального ефекту через обмеженість кількості об'єктів оподаткування. Адже предметів розкоші не так багато.

Тобто я б не сильно експлуатував тему податку на розкіш в професійній дискусії. Там, де хтось хоче займатися популізмом, – так.

Ми повинні зробити так, щоб не багаті платили за бідних і не бідні за багатих, а щоб оподаткування було справедливим. Щоб податок платив кожен пропорційно його доходам. Власне кажучи, фінансова наука на це і спрямована останні 400 років. І ми це можемо зробити. І робимо системно і грамотно у сфері публічних фінансів починаючи із серпня минулого року.

- І все-таки тема "податку на розкіш" цікавить багатьох, оскільки в категорію "розкоші" потрапляє багато приватних будинків.

- Якщо говорити про податок на нерухомість, то моя думка – не можна обкладати нерухомість виходячи з її метражу. Знову-таки, якщо ми звернемося до історії, то у нас було збір на димарі, був податок на вікна. І ось зараз у нас є податок на метри. Це абсолютно не відповідає економічній вартості об'єкта і не відповідає практиці розвинених країн. Тому тут однозначно – так само, як в податку на землю, – ми повинні виходити з грошової оцінки, з економічної вартості об'єкта. І в цьому сенсі я прихильник того, щоб абсолютно поміняти концепцію оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельних ділянок.

В тренді
В Україні стало більше роботи: кого шукає бізнес в карантин
Відео: Сьогодні

- Ви будете подавати такий законопроєкт?

- Готуємо. Це не буде з наступного року, можливо, а втім, ми цим займаємося. Це не вечір сьогоднішнього дня, але це вже завтрашній день. А поки продовжуємо платити за метри.

"Запитання "Звідки гроші?" не в цьому році, але через кілька років цілком може бути поставлене"

- Ще хотілося б розпитати про нульове декларування, або одноразове декларування. Президент дав таке доручення Кабміну, але у зв'язці з вашим комітетом.

- Насправді цей законопроєкт зареєстрований у нас ще у вересні. І ми над цим концептом уже працюємо. Передбачається, що буде кілька ставок. Основна ставка – 5%.

Дуже важливо – підкресліть, будь ласка, – що це добровільне декларування. Амністія завжди є справою тільки добровільною. Тобто людина може за своїм бажанням під 5% вивести гроші з тіні й покласти їх на рахунок у банку. Якщо це готівка або гроші з-за кордону, то буде просто підвищена ставка. І якщо це активи в іншій формі, не в грошовій, то теж заплатити підвищену ставку.

- А який мінімальний поріг передбачається? З якої суми людині потрібно декларувати свої доходи? Ось лежать, наприклад, у людини "під подушкою" 5 тисяч доларів...

- Ми пропонуємо 400 тис. грн амністувати навіть без подання декларації. 400 тис. грн буде амністовано абсолютно всім громадянам України. Без сплати податків із цих грошей.

Якщо ви питаєте про гроші, які "під подушкою", це особисте рішення кожної людини: декларувати чи не декларувати, виводити їх з тіні або не виводити їх з тіні. Хоче – виводить, не хоче – не виводить. Якщо вона вважає, що зможе ними користуватися без обмежень в майбутньому – будь ласка, нехай вони і далі лежать під подушкою. 5-10 тисяч доларів – я не думаю, що це ті суми, які будуть підлягати в майбутньому якомусь фіскальному контролю.

Однак весь світ іде до прозорості. І ми з вами нікуди від цього не дінемося. Ми все одно будемо змушені йти до прозорості разом з усім світом. І запитання "Звідки гроші?" не в цьому році, може, навіть не в наступному році, але через кілька років цілком може бути поставлене. А через кілька років амністії вже ніхто проводити не буде.

Відео: Сьогодні

- Як ви вважаєте, проведення такої акції під час кризи, під час спаду економіки матиме успіх? Чи спрацює? І наскільки допоможе економіці?

- Амністія капіталу не буде проводитися під час карантину. Вона буде проводитися з 1 січня наступного року. Так ми плануємо. І, на моє переконання, є потенціал для реалізації цього рішення. Незважаючи на коронавірус, незважаючи на світову кризу.

- А який ефект це може мати для бюджету? Є розрахунки?

- Складно сказати. Якщо ми використовуємо ті дані, які обчислюють гроші, виведені з України, сотнями мільярдами доларів, і якщо ми будемо вважати, скільки їх зайде назад, – ну, це дуже складно. Тому що гроші заходили, гроші виходили. Притому вони йшли з ухиленням від оподаткування, це були прикриті операції. Сухий залишок порахувати неможливо, практично неможливо.

Тому ми вважаємо, що в рішенні щодо амністії фіскальний ефект – це не головне. Найголовніше – це дати можливість людям вийти "набіло" перед тим, як почнуть застосовуватися ті вимоги, які містяться і в законі 1210, і в законах з фіскалізації, і в інших. Тобто ми даємо людям можливість підвести риску під їхнім "темним фінансовим минулим".

З іншого боку, амністією капіталу ми залучаємо гроші в економіку країни. Це теж дуже важливо. Це друга за значущістю мета. Ми хочемо зробити репатріацію виведених раніше грошей і дати можливість дістати гроші "з-під матраців". У нас понад 80 млрд дол. на руках у громадян. Треба дати можливість їм "відбілити" ці гроші. І вже третя мета – так, це фіскальний ефект, який ми не можемо наразі озвучити з точністю до цифри. У нас є ці розрахунки, але я не хотів би їх зараз озвучувати.

- І на завершення – які ще податкові нововведення, що стосуються широкого кола людей, планується ввести найближчим часом?

- Ми розглядаємо нині кілька законодавчих ініціатив. Наприклад, вже викликав резонанс законопроєкт №3131. Це законопроєкт, який стосується оподаткування сільського господарства та агропромислового комплексу. Законопроєкт неоднозначний, він дискутується. У мене особисто немає однозначного розуміння щодо підтримки чи непідтримки його. Хоча я подав свій альтернативний законопроєкт.

Цей законопроєкт покликаний вивести з тіні досить великі обсяги аграрної продукції. 8 млн га, за оцінками різних досліджень, нині перебуває в тіні. Спрямований на те, щоб змусити платити податки всіх, хто обробляє землю. Я думаю, що дискусія з цього законопроєкту буде ще дуже широка.

Ну, ще ось у мене є мрія оподаткувати електронні сервіси. Так званий податок на Гугл. Але я ще не бачу 100-відсоткової підтримки в парламенті цієї прекрасної ідеї.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти