Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Поля і зброя: що змінить відкриття ринку землі

10 лютого, 12:11

Пару років тому фермери в Україні прокинулися на Дикому Заході

Верховна Рада увійшла в затяжний процес земельної реформи, і чим це закінчиться, спрогнозувати поки складно. Всі ми пам'ятаємо, як у жовтні-2019 перед першим читанням законопроєкту про відкриття ринку землі президент Володимир Зеленський відвідував парламент і, як і тепер, просив підтримати документ. Говорили навіть про нічне голосування, але в реальності голосів у монобільшості не вистачало.

Що ж зараз прописують в законопроєкті? Зокрема, парламентарі зменшили кількість землі "в одні" руки з 200 тисяч гектарів до 10 тисяч. Купівля землі буде дозволена тільки у безготівковій формі, а покупців зобов'яжуть підтверджувати походження коштів. При цьому вартість землі до 2030 року повинна бути нижчою за її нормативно-грошову оцінку. Початкова ціна – 1700 доларів за гектар. Фінальна буде залежати від району, області та конкуренції. Іноземні громадяни, окрім росіян, зможуть купити землю тільки після референдуму. А продаж ділянок, розташованих біля державного кордону, буде і зовсім заборонений.

Крім того, передбачається покласти край земельному рейдерству і навести порядок у державних реєстрах. Але це можливо тільки за комплексного підходу, адже такого результату не можна досягти без реформи правоохоронної системи.

Втім, під Верховною Радою в самому Києві не вщухають мітинги проти вільного ринку землі. Протестувальники кажуть, що не хочуть бути кріпаками, а тому проти можливості продавати землю.

"У 92-93 роках у нас продали заводи, і на експорт зараз нічого не йде, тільки ліс. Так і з землею буде", – впевнені на мітингу.

У Кабміні запевняють, що насправді все буде не так.

"Головним пріоритетом тут є створення ринку таким чином, щоб ті, хто хоче працювати на землі, мали актив, під який люди будуть надавати довгі й дешеві гроші. Суспільство вимагає недопущення іноземців, це гарантовано зараз. Суспільство вимагає обмеження в 10 тисяч гектарів, і це той мінімум, який після виправлення виглядає найбільш прийнятним", – розповідає міністр розвитку економіки Тимофій Милованов.

Лише у парламенті з позицією уряду згодні не всі.

"Ми змусили їх повернутися до меморандуму, який був підписаний, повернутися до чесного складання таблиці [правок] і зробити все, що потрібно для того, щоб законопроєкт про продаж землі не став реальністю в такому вигляді як його пропонують", – говорить нардеп Юлія Тимошенко .

Дикий Захід в Україні

Кілька років тому українці прокинулися, немов на Дикому Заході. Привабливість агросектора створила нову проблему для селян – захоплення землі. Олена Сукманова, в той час заступник міністра юстиції, була на передовій у боротьбі з рейдерами.

"Причиною було нове демократичне спрощене законодавство, слабка правоохоронна система, підвищення привабливості агросектору ... І, на жаль, стабільна відсутність правосвідомості наших громадян, власників земельних ділянок, які готові підписати все", – пояснює Сукманова.

У селян і фермерів тоді забирали як землю, так і зібраний урожай. Поширеним явищем була незаконна заміна власників паїв, силове захоплення і нібито покупка ділянок, які ніхто не продавав. В цьому випадку працювали вже чорні нотаріуси. Створювалися агрофірми, керівників яких дивним чином змінювали. Незрозумілі Спілки інвалідів ставали власниками сільських паїв, про що місцеві дізнавалися тільки після появи на їх полях чужої техніки. І дуже часто винні в цьому були самі власники паїв.

"Середній вік власників паїв – пенсійний. Це сільські жителі, вони не можуть і, на жаль, не хочуть розбиратися в юридичних тонкощах, і вони в принципі довіряють всім, хто пропонує певну суму грошей", – говорить Сукманова.

В тренді
Долар і євро в Україні впали в ціні

Саме за каденції Сукманова в країні були створені антирейдерські штаби, які на рівні глав облрад повинні були протидіяти загарбникам. Однак штаби не мали таких повноважень. Кожну справу розглядали до 30 днів. Все, що могли: створити комісію, розглянути скаргу і винести рішення, яке було ... не обов'язковим до виконання! Тому за вила, точніше зброю, взялися вже самі фермери.

У 2017 році в Кіровоградській області поліція затримала кілька десятків ветеранів АТО. Бійців покликав місцевий фермер, щоб захистити своє підприємство від рейдейров. З таких випадків все і почалося. Зброю в руки, зрештою, взяли вже самі фермери. І не просто так – вони створили реально діючу систему самооборони з регулярними виїзними тренуваннями. Зброя селян – мисливські рушниці, розум, узгодженість.

"Ми пікетували тоді й під обладміністрацією, і їздили в Київ ..." – згадує голова громадської організації "Аграрна самооборона України" Юрій Крутько.

Читайте також: Коли проголосують за ринок землі: в "Слузі народу" готові не поспішати

Так повного дотримання законів домоглися на Кіровоградщині. Сучасні рейнджери, ковбої ... Як тільки не називають цих фермерів. Більш того, вони почали патрулювати й сусідні області. Не мовчать і в Києві. Президент недавно підписав закон, спрямований на захист прав власників і користувачів ділянок.

"Тепер це унеможливлює земельне рейдерство. Угоди оформлюються через нотаріат, є подвійна реєстрація, відповідний контроль", – пояснює уповноважений президента України із земельних питань Роман Лещенко.

Але фермери сумніваються, що одного закону вистачить.

"Рейдери залишилися безкарними зараз, не покарані й "чорні нотаріуси", які робили це все. Починалося все з нотаріусів ... Якби посадили когось, і це було видно, то було б краще", – говорить Крутько.

Ще більше українців лякає відкриття ринку землі. Сукманова попереджає, що проблем, дійсно, може додатися.

"Буде грати роль багато розбіжностей в державному земельному кадастрі, буде багато проблем з неоформленими ділянками", – вважає вона.

І, з огляду на те, що ринок землі сформується тільки через 7-10 років, ті, хто продав землю дешевше, згодом можуть оскаржити операцію в суді. В цій колотнечі рейдери також можуть пошукати собі зиску.

Нагадаємо, розгляд законопроєкту про ринок землі в другому читанні стартував 6 лютого. Як показали події в парламенті, процес не буде ані простим, ані швидким. Плюс до всього – багато політичних сил проти прийняття земельної реформи. Читайте про це детальніше в матеріалі "Бійки та кров: як Рада відкривала ринок землі і що далі".

Реклама

Всі подробиці в спецтемі Земельна реформа

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...