Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Бійки та кров: як Рада відкривала ринок землі і що далі

7 лютого, 08:09

Віталій Рябошапка

Парламент взявся до остаточного рішення земельного питання

У четвер, 6 лютого Верховна Рада почала розгляд законопроєкту про ринок землі в другому читанні. Як показали події в парламенті, процес не буде ані простим, ані швидким.

Гра на змор

Відстежуючи процедуру затвердження законопроєкту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" (саме так дивно називається закон, який дозволяє вільний ринок землі) у першому читанні ми звернули увагу, що загострення пристрастей тоді, м'яко кажучи, не відповідало серйозності моменту. Припустивши, що головні баталії розвернуться пізніше – коли документ розглядатиметься у другому читанні і в цілому. І як у воду дивилися.

До вирішальної битви за землю сторони підготувалися більш ніж ґрунтовно. Противники затвердження проєкту – Батьківщина і Оппоплатформа -За життя створили серйозний, перевірений часом і вже неодноразово випробуваний арсенал у вигляді 4018 поправок до проекту.

Зрозуміти, на що здатний "законодавчий спам" можна, згадавши історію затвердження Виборчого кодексу парламентом минулого скликання. У документ було запропоновано 4568 поправок, профільний комітет розглядав і групував їх впродовж декількох місяців. Розгляд проекту з правками затягнувся на тиждень – при тому, що трибуну ніхто не блокував. Ще показовішим можна назвати процес затвердження проєкту закону про забезпечення функціонування української мови, як державної. До другого читання надійшло 2059 поправок. Але сама тематика проєкту була настільки принципова для парламентських політсил, процес був настільки політизований, що розгляд документа затягся на два місяці.

Зрозуміло, не обійшлося і без інших тактичних прийомів парламентської боротьби. Під стіни парламенту була підтягнута "група підтримки", що складається з противників земельної реформи. Група, втім, невелика – протестувати прийшло всього кілька тисяч громадян, що для настільки історичного моменту навіть якось несерйозно. Почали мітингувальники свій "психологічний тиск" біля Офісу президента, пізніше, до відкриття пленарного засідання, перемістилися до Верховної Ради.

Втім, головною зброєю противників проекту стало, також перевірене часом блокування трибуни. Нагадаємо, що в листопаді, коли закон ухвалювався в першому читанні його противники також блокували роботу парламенту. Але робили це, скоріше для проформи: тоді Дмитро Разумков зумів провести голосування. Цього разу все було "по дорослому" – з штовханиною, взаємними образами, вирваним мікрофоном спікера і кров'ю: Юлія Тимошенко, вириваючи той самий мікрофон, поранила собі палець.

Головною метою всього цього дійства було примушення опонентів вступити на стратегічно невигідне для монокоаліції поле розгляду поправок за процедурою. І хоча принципові домовленості саме про таку процедуру розгляду були досягнуті парламентськими політсилами ще в грудні, опозиція, мабуть, побоювалася, що монокоаліція спробує затвердити закон знаскоку. А тому противники закону з Батьківщини і Оппоплатформи, мають колосальний досвід парламентських баталій за класикою заганяли монокоаліцію в "болото", в якому проєкт може просто потонути. І їм це вдалося, принаймні, на час.

Буде план "Б"

В цей час в протилежному таборі – натхненників і просто прихильників земельної реформи – теж не сиділи, склавши руки. Профільний комітет ще в кінці минулого року розглянув всі запропоновані поправки і схвалив ті з них, які вважав аргументованими. Таких набралося небагато. Що давало шанс при певному збігу обставин істотно прискорити затвердження проєкту.

Збігом обставин, наприклад, могли стати домовленості з авторами "непрохідних правок" зняти їх до розгляду. До речі, напередодні в анонімних Телегармм-каналах щосили гуляла інформація, що такі домовленості між Банковою і власниками "контрольного пакета поправок" – Оппоплатформою нібито досягнуті. В обмін на якісь поступки представники цієї фракції, що подала найбільше поправок до проєкту, нібито погоджувалися відкликати їх "оптом". Як показав час, інформація не підтвердилася.

Вранці в четвер зустрітися з фракцією приїхав президент Володимир Зеленський. Для очільника української держави провести реформу – питання принципу. При цьому він знав, що частина "слуг" з тих чи інших причин відмовляється підтримувати проєкт. Переконати їх, до того ж дізнатися, скільки часу парламентаріям потрібно на затвердження закону і прибув Зеленський.

На випадок, якщо частина монокоаліції все ж не віддасть свої голоси, керівництво партії влади заручилася підтримкою ситуативних союзників. За інформацією ЗМІ, проєкт погодилися підтримати фракція "Голос" (за умови, що будуть підтримані п'ять ключових поправок, поданих її депутатами) і (також за умови врахування деяких правок) частина групи "Довіра".

І, нарешті, найголовніше – монокоаліція, можливо, і хотіла б затвердити проєкт в звичному і комфортному для неї "турборежимі". Але вона, тим не менш, виявилася готова і до плану "Б" розгляду проекту за повною процедурою. Тим більше, на цьому наполягали не тільки опоненти земельної реформи, а й уже згадані ймовірні союзники "слуг".

"Депутатська група "Довіра" проти нічних засідань. Я думаю, що у нас достатньо часу для того, щоб працювати за Регламентом. Ми б зайшли в цю процедуру 2 місяці тому, ми давно вже просунулися б дуже далеко з розглядом цього законопроєкту. Тому тільки за Регламентом, тільки за процедурою", – заявив керівник групи Олег Кулініч.

В тренді
"Велике інтерв'ю" з Тиграном Мартиросяном: гість – голова МЗС Вадим Пристайко

Приблизно в аналогічному тоні виступив і керівник фракції Голос Сергій Рахманін. Після настільки категоричних заяв потенційних власників "золотої акції голосування" партії влади не залишалося нічого іншого, як почати "гру в довгу"

"Колеги, я пропоную ... почати 100-відсотково згідно з Регламентом працювати. Кожну правку окремо розглядати, якщо хтось наполягає, і йти далі за цим процесом. У нас 4000 поправок попереду. У вас є час показати свою політичну позицію", – сказав голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

І процес пішов. За другу половину дня парламентарії встигли розглянути 184 поправки. Залишилося – 3834.

"Кілька тижнів, тож кілька тижнів"

Як розповів в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат Олександр Качура, розглядати проєкт будуть "від декількох днів до декількох тижнів – в залежності від того, чи буде кожен суб'єкт законодавчої ініціативи (тобто депутат), який подав правки наполягати на них".

"Якщо всі будуть наполягати, то, виходячи з суто математичного розрахунку, розгляд може забрати кілька тижнів. Враховуйте приблизно по три хвилини на кожну правку", – сказав Олександр Качура.

Прискорити якось процес немає ніякої можливості – Регламент цього не передбачає. Монокоаліція має намір внести зміни, які дозволяли б профільному комітету групувати схожі або ідентичні поправки, але це в майбутньому. Поки ж розглядатимуться всі правки, на яких будуть наполягати їх автори.

"Ось наприклад: сьогодні від Оппоплатформи подані двадцять ідентичних правок. Просто одні й ті ж – ті ж самі слова аж до букви і розділового знаку. І всі їх ми повинні розглянути. Зрозуміло, повинен бути механізм боротьби з таким спамом. Але поки його немає", – розповів Олександр Качура.

Не зможуть парламентарії також ухвалити рішення про розгляд проєкту за прискореною процедурою. Таке рішення можна було ухвалене лише до початку розгляду, але не перебігом.

Більш того, парламентарії ніяк не можуть змінити і раніше затверджений графік роботи з тим, щоб швидше розглянути законопроект про землю. У п'ятницю, наприклад, робочий день почнеться з Години запитань до уряду. Потім до 13.00 парламентарії продовжать розглядати поправки до земельної реформи. Після цього за графіком у депутатів пункт "Різне" – тобто час виступів з різних питань і закриття пленарного тижня. Наступний розпочнеться 18 лютого.

"В принципі, Регламентом суворо не визначено, чи маємо ми право, припустимо, ухвалити рішення зробити наступний тиждень пленарним. Тут є дискусії. Але ми вирішили, щоб вже не було ніяких претензій дотримуватися раніше затвердженого графіку", – розповів Олександр Качура.

За словами народного депутата, і фракція і президент готові до тривалого розгляду земельного питання.

"Коли ми сьогодні зустрічалися з президентом, він запитав, чи вистачить нам два дні, щоб розглянути проєкт. На що спікер Дмитро Разумков відповів, що ні, потрібно кілька тижнів. І президент спокійно це сприйняв. Сказав: кілька тижнів, тож кілька тижнів", – розповів Олександр Качура.

Реклама

Всі подробиці в спецтемі Земельна реформа

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...