Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Смертоносні хмарочоси: як елітні будинки можуть покалічити українців

21 жовтня 2019, 11:07

Головне для українців - ціна, а ось якість будівництва - на останньому місці

З 1 січня 2020 року в Україні може різко збільшитися число хмарочосів. Справа в тому, що уряд затвердив нові державні будівельні норми (ДБН), які дозволяють будувати громадські будівлі висотою до 150 метрів.

Для порівняння: зараз все, що вище 100 метрів, вважається експериментальним будівництвом, а тому кожен проект повинен окремо затверджуватися міністерством. І деякі експерименти закінчуються невдало. Наприклад, "Дніпровські вежі на Троєщині". Місцеві жителі називають їх "пізанськими" – в процесі будівництва через помилки інженерів будівлі нахилилися. Ось тільки ці вежі вдвічі вище, ніж Пізанська – 35 поверхів. Зате тут немає ні туристів, ні будівельників – будівництво пустує 10 років. Зараз "вежі" передали Національній гвардії. Вона два роки шукає інвесторів, щоб їх вирівняти.

"Швидше за все, заощадили на фундаментах. Будинки дали ухил. Всі будинки. У таких будинках елементарно не можуть працювати ліфти. Перекошені шахти. Технічно можна спробувати їх трохи вирівняти, але це треба вкладати такі кошти, на які забудовник явно не розраховував", – каже директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

Загалом в Україні кожна друга "стометрівка" має або мала проблеми. Так, телецентр "Олівець" у Києві почали будувати в 1983 році, закінчили через 10 років. Будівлю Апеляційного суду Києва заклали ще раніше, а відкрили тільки в 2006 році. Готелю "Парус" в Дніпрі – вже 44 роки. Він готовий на 80% – закінчилися гроші. Mirax Plaza на столичній вулиці Глибочицькій страждає вже 13 років.

Один з кварталів на проспекті Перемоги міг стати історичним. Перший хмарочос в Україні – Міністерство інфраструктури. Він був зданий в 1986 році, 106 метрів без шпилю. А через дорогу повинен був бути рекордний офісний комплекс – Скай Тауерс, що складається з двох веж по 214 метрів. Ось тільки у замовників сталася криза і рекорд не добудували навіть до середини.

Мало грошей і архітекторів

Брак фінансів – це основна причина, чому будівництво хмарочосів стає проблемним, каже голова будівельної компанії Назар Бенч. Якби не це, може, у Львові чи Харкові вже був би свій восьмисотметровий Бурдж-Халіфа, як в Дубаї, нарікає фахівець.

"Якщо говорити з технічної точки зору, можливості будівництва, то компанії, які могли б побудувати будівлі на кшталт Бурдж-Халіфа, в Україні є. А фахівців, які могли б його спроектувати, одиниці. Як правило, це фахівці, які мають певний закордонний досвід. А фахівці, які мають закордонний досвід, як правило, залишаються за кордоном", – каже Бенч.

Але не всі архітектори виїхали за кордон, запевняє директор "Інституту міста" Олександр Сергієнко.

"У нас є кваліфіковані і конструктори, і будівельники. І цікаві архітектори. Але є одне "але". Якщо архітектору пропонують великі гроші, він дуже часто не може відмовитися і будує якогось монстра на замовлення ...", – зазначає він.

За новими нормами, такі будівлі-монстри порушать так звані блакитні лінії історичної забудови, впевнений Сергієнко. Такі лінії проводить місцева влада, а тому не факт, що якусь з них не вирішать посунути заради комерційної вигоди.

Небезпека пожеж

Будинок на Кловському узвозі, який називають "Болт Куровського", свого часу не сподобався ЮНЕСКО, так дисонує на пагорбах з Києво-Печерською Лаврою. Але скандали швидко вщухли. Тепер це найвища споруда України, її висота становить 168 метрів. Приміщення в "Болті Куровського" є і житлові, і офісні.

Технічних проблем з хмарочосом, за документами, не помічено. Хоча, наприклад, найдовша пожежна вежа в Україні, якщо не дай бог, трапляться неприємності, отримає доступ тільки до середини "Болта".

"Вона розкладається до 90 метрів. Робоча висота 87,5 метрів. Або подає воду, або рятує людей. Допустима вага в люльці – до 400 кілограмів. Це чотири людини. Використовувати машину легко, але самі під'їзди до хмарочосів дуже важкі, дуже вузькі", – розповідає командир рятувальної команди Сергій Лобанцев.

Інші ж пожежні автодрабини ледь досягають п'ятдесяти метрів.

Тим часом, в ДБН прописані абсолютно інші вимоги до хмарочосів. Наприклад, вертолітні майданчики на дахах. Обов'язкові також зони, куди не дістане вогонь.

У свою чергу, рятувальники кажуть: протипожежні елементи ігнорують не тільки забудовники, а й самі мешканці.

А тим часом, за підсумками січня-червня 2019 року в Україні прийнято в експлуатацію 4,91 млн кв. м загальної площі нових житлових будинків, з яких в містах – 2,89 млн кв. м (58,8%), а в сільській місцевості – 2,02 млн кв. м (41,2%).

Нагадаємо, раніше юрист розповів новинам "Сьогодні", як вберегти себе від недобудови. За словами адвоката, рекламні матеріали забудовника – це важливий аргумент в суді:

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...