"Золотий" квиток: чому місячний проїзний у Європі дешевше, ніж в Україні

На минулому тижні ціна за барель нафти зупинилася на красномовній позначці – три шістки. Знаменитий барель – це звичайна бочка на 159 літрів.

Якщо перерахувати долари в гривні, то літр "чорного" золота буде коштувати приблизно 11 гривень 12 копійок.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Або 15 гривень за літр бензину. Як пляшка води в магазині. Але чому ж тоді ціна на проїзд підвищується? У жителів Маріуполя, через подорожчання квитків, на минулому тижні здали нерви і найбільший проспект міста кілька годин був перекритий.

Тим часом, проїзний в Кракові коштує 490 гривень в місяць. Причому це універсальний квиток на всі види транспорту. У Києві єдиний проїзний коштує 1300 гривень.

Чернігів. У минулий четвер в середині дня в самому центрі загорівся тролейбус. На щастя, всіх пасажирів терміново евакуювали. За попередньою інформацією, загорівся через несправну електрику. Машині було 26 років, і її вже давно повинні були списати і замінити на нову.

До речі, недавно в Чернігові підняли вартість проїзду в тролейбусах до п'яти, а в маршрутках – до восьми гривень. Все під знайомим "соусом" – оновлення рухомого складу і дорожнеча запчастин.

"Муніципальні органи влади самостійно визначають свою цінову політику. Ми бачимо, що часом вона викликає невдоволення. Ми виходимо з однієї простої істини, що правила повинні бути однакові для всіх", – заявив Володимир Омелян, міністр інфраструктури України.

Для початку порівняємо громадський транспорт у містах-побратимах – українському Львові і польському Кракові.

Місто Лева. Трохи більше семисот тисяч жителів (726 тисяч). Щодня громадським транспортом користується мільйон чоловік. На лініях працює комунальний і приватні перевізники. На частку маршруток доводиться 40% пасажирського трафіку. Але з року в рік місто замінює приватників комунальним транспортом. І ось недавно городян поставили перед фактом: проїзд в маршрутках – подорожчав. Може, якість покращилася?

"Не задоволена. Бо як були брудні автобуси і зламані, так і залишилося. Нічого не змінилося. Хіба що залишилося те, що ми далі падаємо в маршрутках, стоїмо, маршрутки переповнені. І на тому кінець", – ділиться львів'янка.

"Абсолютно зараз в жахливому стані, їх давно вже потрібно списувати і місткість дуже маленька, і 8 гривень – ну реально, ціна не відповідає абсолютно якості", – говорить житель міста.

"Я не бачив ще жодного бізнесу, який міг би диктувати умови державі, якщо державні чиновники самі цього не хотіли. Тому, якщо є політична воля – порядок можна навести досить швидко", – вважає Володимир Омелян, міністр інфраструктури України.

Журналісти поцікавилися у Львівській міськраді – чому якість обслуговування зі зростанням ціни не поліпшується.

"У Львові дуже вимогливі жителі і вони очікують європейську якість за українськими тарифами. І в цьому є такий певний конфлікт – як це зробити", – говорить Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

Яким же повинен бути український тариф? В мерії Львова запевняють: витрати на транспорт перевізники ділять на кількість пасажирів. Якщо в комунальних автобусах і тролейбусах з цим все в порядку, то як приватники рахують пасажирів?

"Як вони рахують пасажирів? Цікаве питання – як вони рахують пасажирів", – говорить Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

"Перевізники зазвичай не бажають, щоб хтось володів інформацією про реальний пасажиропотік через те, що, відповідно, і кількість квитків, яка продається, часто не збігається з тією реальною кількістю пасажирів, яка реально перевозиться", – говорить Богдан Долінце, експерт транспортної галузі.

Тому якщо немає кількості пасажирів, може, і проїзд в маршрутках необґрунтований?

Придбати місячний абонемент в Львові можна тільки на електротранспорт – за 150 грн. Приватники ж продають тільки одноразові квитки.

"Нас не цікавить їх прибуток. Нас цікавить, щоб вони виконували рейси і їздили за графіком, щоб їх транспортні засоби були в задовільному стані", – говорить Андрій Білий, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

Місто Краків. 760 тисяч жителів. Трохи більше, ніж у Львові. За рік громадським транспорті користуються 340 мільйонів пасажирів. На лініях працюють дві компанії – комунальна і приватна. На частку останньої припадає п'ята частина. Але принцип роботи тут зовсім інший. Приватного перевізника обирають на конкурсі. І переможцю оплачують кілометро-роботу. Перемагає той, хто запропонує найменшу ціну за свої послуги.

"Не тільки ціна важлива. В умовах конкурсу описані параметри автобусів – місткість, довжина, кількість дверей, система кондиціонування, монітори. Крім того, ми відзначили кольору рухомого складу, а це міські кольори: бачимо, як за нашими спинами їздять біло-блакитні автобуси", – говорить Бартош Пілат, спікер Управління громадського транспорту.

Пасажир не помічає різниці – сідає він в автобус комунального перевізника або приватного. І там, і там всередині є білетомат, і там, і там водій одягнений в уніформу. І той, і інший автобуси приходять виключно за розкладом. Інакше – компанія недоотримає за виконану роботу. Штрафи – від декількох тисяч до десятків тисяч злотих. І пасажирів тут рахують – в місті давно працює система електронного квитка.

Жителю Кракова, який платить податки, місячний абонемент на всі види транспорту (в тому числі приватного перевізника) обійдеться в 504 гривні в еквіваленті. Всім іншим – 623 гривні.

Збори від продажу квитків на 2/3 компенсують витрати. Решту виділяють з міського бюджету. Але краківські міські чини хочуть ще здешевити проїзд.

"Наша пропозиція така: людям, які користуються громадським транспортом щодня, не їздять на автомобілях, які не задимлюють, не піднімають пилу, не створюють заторів, а тільки їздять, користуючись місячним квитком, ми пропонуємо кращу ціну. 69 злотих (490 грн) – для тих, хто платить податки в Кракові", – говорить Бартош Пілат, спікер Управління громадського транспорту.

Але і це не все. Бувають дні, коли громадським транспортом можуть безкоштовно користуватися автомобілісти.

"Чиновники вирішили, в дні, коли місто оповите смогом і повітря дуже забруднене, звичайно, було б добре зменшити кількість автомобілів на вулицях. Тому ми надали можливість водіям безкоштовно користуватися громадським транспортом. Втім, це означає, що міський бюджет в цей день не дорахується півтора мільйона злотих", – говорить Бартош Пілат, спікер Управління громадського транспорту.

Київ. З загальнодоступної інформації відомо, що місячний проїзний на всі види транспорту коштуватиме тисяча триста грн.

Як формується собівартість проїзду в Києві – питання досі відкрите. Може, така дорожнеча виправдовує сервіс і стан транспорту?

Права постояти в маршрутці, як риба в консервній банці, іноді треба чекати годину. Перевізник міг би поставити на лінію машину більшої місткості, але навіщо – прибуток і без того є.

Варшава. Два мільйони сто тисяч жителів. Це як сім київських мікрорайонів Троєщина. У минулому році громадським транспортом скористався мільярд 180 тисяч пасажирів, з яких три відсотки, до речі, виявилися "зайцями".

У польському громадському транспорті, як явище, відсутні кондуктори. Зате рухомий склад оснащений білетоматом. Можна придбати тимчасовий квиток або з пересадкою, заплатити готівкою або безготівково.

А ще білетомати – майже на кожній зупинці. Разова поїздка коштує 31 грн. Квиток дійсний 75 хвилин, протягом яких можна скористатися всіма видами транспорту. Продаж квитків покриває лише третину витрат на транспорт. Решта компенсуються з бюджету міста.

"Громадський транспорт у Варшаві має значну підтримку з боку влади. Отже, він не може бути дуже дорогим, чиновники хочуть, щоб якомога більше людей ним користувалося", – говорить Томаш Кунерта, речник управління транспорту.

Місячний абонемент обійдеться жителю Варшави в 686 грн. Це майже вдвічі дешевше, ніж в Києві.

А ще на лінії працюють електробуси і гібридні буси.

"Автобуси, які ми називаємо "екологічними", або взагалі без викидів CO2 – це електробуси, або низькоемісійні, тобто такі, що заправляються альтернативними видами палива, наприклад, скрапленим газом. А ще є гібридні автобуси, оснащені електрично-паливним двигуном", – говорить Томаш Кунерта, речник управління транспорту.

І поява на лініях екологічних автобусів не привела до подорожчання квитка.

Здавалося б, в Україні є всі органи, які повинні навести порядок в питанні громадських перевезень. Тоді чому ж такий різний підхід до формування системи міського транспорту в Україні та Польщі?

"Такі ж органи є в інших містах в Польщі, Варшаві, Німеччині, і вони виконують свої функції. А ось чомусь в Україні вони не виконують. У першу чергу, повинна бути дієва система покарання. Перевізники, які не виконують умов, повинні бути покарані і необхідно показати, що ця система працює", – пояснює Богдан Долінце, експерт транспортної галузі.

А поки маршрутникам все сходить з рук, звичайні пасажири втрачають терпіння.

"Нещодавно був дуже цікавий кейс міста Харків, де також була піднята вартість проїзду. Але через суд студенти відстояли своє право на зниження, повернення вартості проїзду до попередньої ціни через те, що місцева влада не змогла довести, що підвищення вартості насправді необхідне і є економічно обгрунтовані причини підвищення", – розповідає Богдан Долінце, експерт транспортної галузі.

Раніше повідомлялося, що в Харкові почалися судові тяжби з приводу нових тарифів на проїзд в метро, тролейбусах і трамваях, які були підвищені з 6 лютого, коли городянам довелося платити по вісім гривень за проїзд у підземці, і по шість – в наземному електротранспорті.

Опротестувати рішення виконкому про підвищення цін вирішили представники Харківського антикорупційного центру, які вирушили до місцевого окружного адмінсуду, який після першого слухання призупинив дію нових тарифів до розгляду справи по суті. Про це стало відомо ввечері 19 лютого, однак вранці 20 лютого в транспорті вимагали знову шість і вісім гривень.

Городяни невиконання рішення суду сприйняли бурхливо. Так, пасажири трамвая №27 відмовилися платити за проїзд по шість гривень, посилаючись на рішення суду, і у відповідь водій зупинив рух і, в підсумку, ще кілька складів стояли на Московському проспекті. А в метро активісти хац на декількох станціях блокували турнікети і пропускали людей по п'ять гривень, причому гроші за проїзд харків'яни залишали прямо на стійці співробітників.