Економічний паспорт: недоречно та невчасно

Економічна політика влади насамперед має бути адекватною. Це дуже важливо з огляду на зовнішні виклики, які постають сьогодні перед Україною. Головний із них – ризик нової військової агресії з боку РФ. Зростання напруженості та постійне нагнітання ситуації у ЗМІ призвели до погіршення умов залучення фінансових ресурсів на міжнародних ринках капіталу та падіння курсу акцій українських компаній на світових фондових біржах. Не забуваємо також про космічні ціни на газ, через які частина промислових підприємств опинилася на межі зупинки, а також погіршення кон'юнктури на традиційних для України експортних ринках.

Іншими словами, вітчизняний бізнес та економіка з початку 2022 року стрімко втрачають гроші. У цих умовах економічна політика влади має бути гранично реалістичною та виваженою. Необґрунтовані та авантюрні рішення можуть призвести до тяжких наслідків та ослаблення економіки загалом. Одним із таких рішень може стати запровадження в Україні "економічних паспортів" та створення у зв'язку з цим Фонду майбутніх поколінь. Якщо коротко, суть даних проєктів до банального абсурдна: взяти гроші з держбюджету, щоб, використовуючи ОВДП через фонд, перекласти їх у держбюджет. Але вже у вигляді боргу та під відсотки!

За попередніми розрахунками експертів, у разі впровадження інституту економічних паспортів щорічно з економіки до Фонду майбутніх поколінь вилучатиметься близько 1,5-2,5% ВВП. На цю суму за рахунок платників податків нараховуватимуться та сплачуватимуться відсотки по ОВДП. Оскільки влада не передбачила жодних механізмів компенсації, то можна сміливо передбачити значне зростання дефіциту бюджету. Останнє означає, що рано чи пізно в країні розпочнуться труднощі із виплатою пенсій та зарплат бюджетникам.

Власникам економічних паспортів навряд чи варто розраховувати на отримання обіцяних президентом коштів із фонду після 18 років. Передбачається, що середньорічна прибутковість по ОВДП становитиме 10%, тобто загальна прибутковість заощаджень фонду після зазначеного часу становитиме 450%. Ризик у тому, що інфляція та девальвація гривні може бути набагато більшою. Згідно зі статистикою, протягом останніх 18 років сумарна інфляція в економіці склала 670%, а девальвація – 540%. Таким чином власники паспортів можуть отримати на руки кошти, що значно знецінилися.

Вважаю, що президенту та його команді слід відмовитися від такої ризикованої та популістської ідеї, як запровадження економічних паспортів. Наразі це не актуально для України. В економіці є набагато важливіші завдання, які потребують уваги влади. Від їх вирішення залежатиме ситуація всередині країни та рівень нашої обороноздатності перед загрозою російського вторгнення.