Економічний паспорт – нова корупційна тема

Є такий вираз: кому війна, а кому мати рідна. Схоже, саме така ситуація може скластися з ініціативою президента Зеленського запровадити в Україні економічні паспорти для осіб, які народилися після 2019 року. Для цього, зокрема, планується створити Фонд майбутніх поколінь, через який у перший рік пройде вже 60 млрд грн. Далі сума зростатиме до кількох сотень мільярдів гривень на рік. Розуміючи розмах авторів ідеї запровадження економічних паспортів, стає ясно, що "Велике будівництво" було лише прелюдією до створення по-справжньому "Великої годівниці", де грошей вистачить усім.

Апологети економічних паспортів розуміють, що коли прийде час виплачувати власникам економічних паспортів їх заощадження за 18 років, ні Зеленського, ні "слуг" вже не буде при владі, тому відповідати за наслідки не буде кому. А наслідки, зважаючи на все, будуть плачевними. Передбачається, що гроші фонду будуть інвестовані в ОВДП із прибутковістю 10%, тобто за 18 років загальна прибутковість заощаджень становитиме 450%. Начебто чимало, але в Україні є ще інфляція та девальвація гривні. За останні 18 років вони склали 670% та 560% відповідно. З позиції сьогоднішніх реалій можна стверджувати, що після закінчення терміну люди отримають на руки гроші, що сильно знецінилися.

Важливо, що сьогодні, за умов загрози російської військової агресії, ризики для економічної стабільності зростають. Не виключено, що найближчим часом ми побачимо гібридну економічну війну РФ та Білорусі проти України з відключеннями електроенергії, блокуванням постачання енергоресурсів, добрив тощо. У 2024 році нас може очікувати відмова Росії прокачувати газ через українську ГТС, що призведе до втрати доходів бюджету в розмірі 1,3 млрд дол. на рік. Всі перелічені ризики свідчать про те, що нашій країні доведеться виживати у дуже недружньому оточенні на сході та півночі.

Чи потрібні нам у такій ситуації ризиковані економічні авантюри, такі як ведення економічних паспортів та створення Фонду майбутніх поколінь, які щороку поглинатимуть 2% ВВП України? Подібні фонди успішно працюють у багатих на нафту та газ Саудівській Аравії, ОАЕ та Норвегії, але наша країна є чистим експортером енергоресурсів, тому у нас немає економічних підстав для створення подібного фонду. Важливо, щоби це зрозуміли автори відповідних законопроєктів. Українці і так живуть найбідніше в Європі, зайві ризики заради політичної вигоди владі нам ні до чого.