Як Україні вижити у світовій війні за брухт?

Воювати на два фронти завжди погано. Проте українським металургам обирати не доводиться. Після того, як Єврокомісія оголосила про плани обмежити експорт брухту з ЄС до країн, що не входять до ОЕСР, стає зрозумілим, що воювати за брухт незабаром доведеться не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринку. Проблема посилюється тим, що поки що не зрозуміло, на якому боці грає українська влада, чи захищатиме вона інтереси вітчизняної промисловості.

Наприкінці вересня металурги звернулися до влади із проханням запровадити тимчасовий мораторій на експорт брухту. Це прохання начебто почули, Мінекономіки розробило відповідний проєкт постанови Кабміну. Але документ із незрозумілих причин завис на стадії міжвідомчих погоджень. Не виключено, що не без допомоги експортерів брухту, які всіляко намагаються не допустити запровадження обмежень на експорт цієї сировини.

Тепер в уряді заговорили про підвищення експортного мита на брухт із 58 євро/т до 200 євро/т. Ініціатива хороша, але її потрібно терміново приймати, доки вітчизняні меткомбінати не зупинилися через брак металобрухту. А поки що складається досить дивна і небезпечна для металургів ситуація: є два проєкти рішення і немає самого рішення. Це говорить про те, що урядовці не розуміють всієї серйозності ситуації, в яку потрапила Україна.

Експерти вважають, якщо ініціатива ЄК набуде чинності, у світі розпочнеться війна за брухт. У відповідь на обмеження країни, що не входять до ОЕСР, почнуть запроваджувати жорсткі обмеження на експорт брухту, намагаючись таким чином забезпечити сировиною економіку. Серед таких країн – Китай, Індія та Росія, які мають розвинену металургійну промисловість. Вже 2022 року країни – виробники металу, швидше за все, закриються одна від одної мораторіями та новими митами.

Наприклад, Росія вже оголосила, що з 1 січня підвищуватиме експортне мито на брухт з 70 до 100 євро/т. Причому це рішення було ухвалене російською владою ще до оприлюднення ініціативи Єврокомісії. Можна сміливо припустити, що, намагаючись захистити свою металургійну галузь, РФ піде на подальше збільшення ставки експортного мита.

Україна, на жаль, у ситуації з брухтом опинилася в дуже вразливому становищі.

Якщо уряд не запровадить жорстких обмежень на експорт брухту, наша країна виявиться однією з небагатьох, хто не закрив свій ринок. Решта країн просто вигребуть з нашої економіки весь брухт без залишку. У результаті ми просто втратимо національну металургію, а разом із нею — шанси на успішне економічне майбутнє. Перший сигнал небезпеки для України вже пролунав: за 10 місяців 2021 року з країни було вивезено 504 тис. т брухту, що у 24,5 рази більше, ніж за весь 2020 р. Причому 90% українського брухту купує Туреччина, один із наших головних конкурентів на світовому ринку металів. Турецька влада забезпечила своїх металургів пільговими кредитами та низькими цінами на енергоносії, що дозволяє їм закуповувати брухт, незважаючи на ціни.

Попит на брухт падати, швидше за все, не буде. Це стало зрозуміло після Глазго-2021, де країни домовилися про незмінність курсу на декарбонізацію та додаткові зусилля для зниження парникових викидів. Сьогодні брухт є найдешевшим і найпростішим інструментом декарбонізації: одна тонна брухту дозволяє знизити викиди СО2 на 1,5 т, заощадивши при цьому 1,4 т залізної руди та 740 кг вугілля. Тому країни боротимуться за володіння брухтом, щоб виконати свої кліматичні зобов'язання. Залишається сподіватися, що наш уряд нарешті закриє внутрішній ринок брухту, захистивши тим самим металургію та економіку загалом.