Законопроєкт №5600 про зміни до Податкового кодексу ніяк не відповідає стратегічним планам України на найближчі 10 років. Затверджена Кабміном Національна економічна стратегія до 2030 року передбачає прискорення темпів зростання економіки. У Стратегії сказано, що однією з головних проблем її розвитку є високе фіскальне навантаження.
Нагадаю, що Стратегію-2030 прийняли 3 березня 2021 року. Через кілька місяців парламент отримав урядовий законопроєкт № 5600, який замість зниження податкового навантаження, як передбачено в стратегічному документі, пропонує значно підвищити податки у всій економіці. Ну і, звичайно ж, чергове розширення повноважень податкових органів. Іншими словами, плюс ще одна корупційна годівниця.
Після кризи пандемії українська економіка ще не перейшла в стійку фазу зростання. Бізнес продовжує зазнавати збитків – за 2020-й і I квартал 2021-го втрати склали майже 400 млрд грн. За даними Мінекономіки, за п'ять місяців поточного року ВВП зріс на 0,7%. У той же час загальне податкове навантаження, передбачене у з/п №5600, становить 1,2% ВВП. Якщо зростання податків перевищує зростання економіки, значить із державною економічною політикою щось не так.
Поки ми говоримо про це чисто теоретично, адже цей з/п ще не прийнятий. Але якщо це станеться в його нинішній редакції, без урахування правок бізнесу і експертів, то негативні наслідки для економіки не змусять себе чекати. Кризовий ланцюжок спрацює за всіма економічними законами. Спочатку відбудеться зниження економічної активності, потім – зниження обсягів виробництва товарів і послуг, а також зменшення обсягів експорту. Слідом за цим буде зниження податкових надходжень і зростання безробіття.
Від підвищення податків зростуть ціни на продукти харчування і комунальні послуги, прискориться інфляція. Перш за все постраждають малозабезпечені та пенсіонери. Щоб знизити зростаюче напруження у суспільстві, влада буде змушена підвищити соціальні витрати, що ще збільшить дефіцит бюджету. Отже, ідея уряду отримати додатково 50 млрд грн на рік обернеться набагато більшими витратами бюджету.
Навряд чи криза в економіці та бюджетній сфері – це те, чого домагається Кабмін і депутати більшості, котрі підтримують з/п №5600. До документа подано понад 10 тис. правок, це говорить про те, що він навряд чи пройде через парламент. Тому пропоную на осінній сесії розглянути альтернативний з/п №5600-3, який ми зареєстрували у Раді. У ньому є розумний компроміс, тому цей законопроєкт може стати хорошою основою для конструктивного діалогу між владою і підприємцями.