Уряд втручається у ринкові процеси

Кабінет міністрів запровадив держрегулювання цін на низку соціально значущих продуктів харчування. До списку потрапили: гречана крупа, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку, макаронні вироби вітчизняного виробництва, пастеризоване молоко жирністю 2,5% у плівці, соняшникова олія, яйця курячі категорії С1, тушка куряча, олія жирністю 72,5%.

На ці продукти харчування буде обмежена торгова надбавка – 10% від оптово-відпускної ціни. Діятиме вона на період карантину, тобто до 31 березня. Причиною втручання уряду у ринкові процеси стало стрімке підвищення вартості товарів. Деякі позиції за рік зросли на 40% і більше: яйця – на 47%, олія – на 57%, цукор – на 61%.

Уряд також обмежив націнку на хліб, батон та паливо. Було затверджено перелік підприємств, які виробляють соціально значущі продуктові товари, які зможуть отримувати газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою 25%. Газодобувні підприємства мають продати на біржі 20% видобутого газу для задоволення потреб соціальної сферы. Уряд також щоденно моніторитиме ціни на 30 товарів, серед яких овочі, крупи, м'ясо, масло, молочні, хлібобулочні вироби, ряд ліків, паливо.

Крім того, розглядається впровадження "продуктових чеків" за прикладом США.

Державне втручання у ринкові процеси негативно впливає на конкуренцію та зменшує стимули для розвитку бізнесу. Згадаймо Венесуелу, де популістське обмеження цін призвело до зникнення товарів з полиць магазинів, шаленої інфляції, падіння економіки та суттєвого зубожіння населення.

До того ж заходи, запроваджені урядом, за своєю суттю є дискримінаційними. Виробникам, тобто великим агрохолдінгам, надано знижку на газ, а торговельним мережам – обмежену торгову націнку. Агрохолдинги і так регулярно отримують дотації з держбюджету, але їхня продукція дорожчає. Можливо, причиною проблеми є інші процеси – підвищення світових цін на продовольство, монополізації в Україні виробництва продуктів великими агрохолдингами, обмеження на імпорт найбільш затребуваних продуктів.

Вважаю, що слід переглянути підходи. Надання дотацій великим агрохолдингам є неефективним – ціни на продукти залишаються високими. Краще направити цю підтримку на збільшення субсидій населенню для придбання цих товарів. Тому що основна для нас проблема – не у високій вартості продуктів харчування, енергоресурсів чи послуг, а у низькому рівні доходів громадян. Як говорив Рокфеллер – не бійтеся великих витрат, бійтеся маленьких доходів. Тому владі слід зосередитись виключно на підвищенні рівня доходів людей та створенні можливостей для цього.