"Укрзалізниця": поворот не туди

Керівництво Мінінфрастуктури просуває не ті реформи, які потрібні залізниці. Незважаючи на обурення бізнесу, чиновники продовжують наполягати на необхідності реалізації проєкту наказу про обмеження терміну експлуатації вантажних вагонів. Експерти підрахували, що реалізація цього документа призведе до одномоментного списання близько 75 тис. вагонів. Це призведе до повного паралічу перевезень експортних вантажів залізницею, через що річні збитки української економіки становитимуть не менше 2 млрд дол.

На мою думку, найімовірнішою причиною наполегливості МІУ є вплив лобістів вагонобудівних заводів, які хочуть у такий спосіб забезпечити себе контрактами на будівництво нових вагонів як мінімум на 50 млрд грн. Але ця ідея глибоко утопічна: таких грошей немає ні в держбюджеті, ні в УЗ, а на будівництво такої кількості вагонів піде мінімум 5 років. За цей час експортери просто розоряться та закриють підприємства.

Впевнений, керівництву МІУ та УЗ варто звернути увагу на інші, важливіші проблеми. Наприклад, на зношування локомотивів. Сьогодні тепловози "Укрзалізниці" зношені на 98%, електровози на 94%. Цю ситуацію треба терміново вирішувати, оскільки без локомотивів навіть нові вагони самі не поїдуть. Крім того, гостро стоїть проблема ремонту та модернізації залізничних колій. У 2020-2021 роках річні обсяги капітального ремонту колій було виконано менш ніж на 1% від потреби.

Сьогодні ремонту вимагають 7 тис. км залізничних колій, але в планах УЗ на 2022 рік – відремонтувати лише 230. У 2021 році відремонтували лише 48 км. Насправді реальні ремонтні роботи замінюються підсипкою щебеню. Додайте сюди ще трагічний стан систем автоматичного управління рухом, які не оновлювалися 20-25 років, і ви отримаєте непривабливу картину розрухи інфраструктури УЗ.

Через погіршення технічного стану колій "Укрзалізниця" з кожним роком запроваджує дедалі більше режимів обмеження швидкості поїздів на окремих ділянках. Протяжність таких ділянок за 2015-2020 роки збільшилась утричі. Це призводить до збільшення термінів доставки вантажів. Для бізнесу це означає збитки, для держави – втрату податкових та валютних надходжень.

Від ідеї обмеження термінів експлуатації вагонів, як на мене, треба відмовитися. Інвестиції насамперед слід направити на модернізацію та будівництво нових локомотивів, а також на капітальний ремонт залізничної інфраструктури.