Дефіцит брухту ставить хрест на декарбонізації

Після кліматичного саміту в Глазго країни – учасниці Паризької угоди включилися до глобальних перегонів декарбонізації. Незважаючи на розбіжності, учасники саміту зійшлися на думці, що планета перегрівається значно швидше, ніж передбачалося. Отже, зусилля щодо зниження парникових викидів треба помножити.

Сучасні екотехнології є дуже дорогими, а їх впровадження потребує багато часу. Щоб найближчими роками досягти відчутного прогресу в декарбонізації, світові потрібен інструмент, який відповідає критеріям "дешево та сердито". Таким інструментом є використання брухту у металургійному виробництві. На сьогоднішній день це найдешевша і найпростіша технологія.

За оцінками експертів, одна тонна брухту знижує викиди СО2 на 1,5 т і при цьому заощаджує 740 кг вугілля та 1,4 т руди. Це означає, що країни, які мають значні запаси брухту, матимуть більше шансів показати потрібний прогрес у декарбонізації. Отже, Глазго став точкою відліку глобальної торгової війни за металобрухт. Її головним принципом може стати "своє – не віддавати, чуже – забирати".

Найшвидше включився до "бойових дій" Європейський Союз. Нещодавно Єврокомісія озвучила проєкт ініціативи щодо обмеження експорту брухту з ЄС до країн, що не входять до ОЕСР. Експерти вважають, що ця ініціатива спрямована проти Китаю, який недвозначно заявляє про бажання стати лідером у процесі декарбонізації та побудови зеленої економіки майбутнього. Але принагідно від рішення Євросоюзу можуть постраждати також Індія, Іран та Росія.

Впевнений, що дії ЄС, зрештою, викличуть у світі хвилю національних мораторіїв на експорт брухту. Кожна країна захоче гарантувати собі та своїй металургії доступ до стратегічно важливої сировини. Україна поки що перебуває у дуже вразливому становищі. Експортне мито 58 євро/т вже явно не може зупинити форсований експорт брухту з країни. Це не дивно, адже світові ціни на брухт подолали позначку 500 дол./т.

За десять місяців з України було експортовано 504 тис. т брухту, що у 24,5 разу більше, ніж за весь 2020 рік. Це не лише ставить хрест на перспективах національної декарбонізації, а й створює небезпеку масової зупинки меткомбінатів через брак сировини. Ми не можемо собі дозволити ризикувати благополуччям галузі, яка створює 10% ВВП та 200 тис. робочих місць. Експорт брухту треба терміново зупинити, якщо ми хочемо зберегти металургію та виконати зобов'язання щодо декарбонізації. Пропоноване Мінекономіки нове мито на брухт у 200 євро/т є гарним рішенням, але його потрібно приймати якнайшвидше.