Мінекономіки запропонувало запровадити нове експортне мито на брухт. У міністерстві пропонують збільшити його ставку з 58 євро/т до 200 євро/т. Відповідний законопроєкт було подано на погодження з іншими міністерствами та урядом. Отже, у питанні обмеження експорту брухту з України відбувся новий обіг. Чи вигідний він металургам? Давайте подумаємо разом.
З одного боку, мито працюватиме і справді зможе зупинити форсований експорт металобрухту з країни. Інше питання – механізм легалізації цього рішення. Якщо мораторій передбачалося запровадити ухвалою уряду, то тут йдеться про законопроєкт, який передбачає стандартну процедуру проходження через парламент. Вона довша, ніж процедура затвердження проєкту ухвали, натомість має довгостроковий ефект.
Після виступу президента Володимира Зеленського в Глазго стало зрозумілим, що виконання Україною кліматичних зобов'язань у рамках Паризької угоди перейшло у фокус уваги глави держави. Світ стрімко змінюється, і екологічна політика по суті перетворюється на інструмент міжнародної політики. Щоб швидко скоротити обсяги викидів СО2, Україні знадобиться дуже багато брухту та масштабна екомодернізація промисловості. Щодо цього експортне мито на брухт у 200 євро/т, зафіксоване в законі, більше відповідає стратегічним інтересам України, ніж мораторій.
При цьому важливо пам'ятати, що часу на ухвалення остаточного рішення практично не лишилося. У галузі зростає напруженість: на деяких металургійних заводах брухту залишилося на 4-5 днів роботи. Далі доведеться зупиняти виробництво та звільняти працівників. Експерти підрахували, що вимушені зупинки меткомбінатів можуть обійтися економіці втратою 1,5 млрд дол. надходжень від експорту до кінця цього року. У 2022-му до цієї суми додасться ще 20 млрд грн втрат від недонадходження податкових платежів. Такий сценарій не влаштовує ні бізнес, ні державу, тому ухвалити закон про нове експортне мито на брухт треба якнайшвидше.