Треба повернути українську сталь до США

За океаном сталася подія, яка має велике значення для України.

Президент Сполучених Штатів Джо Байден підписав так званий "інфраструктурний законопроєкт", який передбачає виділення загалом 1,2 трлн дол. Згідно з документом, із федерального бюджету США протягом п'яти років на розвиток інфраструктури буде виділено 550 млрд дол.

З них 110 млрд дол. американський уряд направить на будівництво мостів і доріг, 39 млрд дол. — на модернізацію громадського транспорту, 42 млрд дол. — на розвиток інфраструктури морських портів та аеропортів, 73 млрд дол. — на транспортування чистої енергії, 55 млрд. дол. дол. — на систему питної води та інші проєкти. Навіть цей далеко не повний перелік витрат показує, що найбільш затребуваною промисловою продукцією в США протягом найближчих п'яти років, швидше за все, стане сталь.

Сполученим Штатам знадобиться багато сталі, набагато більше, ніж здатна виробляти американська сталева промисловість. Тепер стає зрозумілим, чому США форсували скасування 25% імпортного мита на сталь із Євросоюзом, замінивши його квотними обмеженнями в 3 млн т. Раніше аналогічні угоди були досягнуті з Австралією, Аргентиною, Бразилією, Канадою та Мексикою. Україна в цей список, на превеликий жаль для наших металургів, не потрапила.

На українську сталь у США продовжує діяти вбивче 25% мито. Якщо домогтися його скасування, то Україна зможе брати участь у постачанні сталі для реалізації підписаного Байденом "інфраструктурного законопроєкту". Це дасть змогу наростити обсяги виробництва у вітчизняній металургії та створити тисячі нових робочих місць. Меткомбінати отримають додаткові доходи, потрібні для проведення екомодернізації в рамках декарбонізації економіки, а держава і місцеві бюджети — додаткові мільярди гривень податків.

Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" та Федерація роботодавців України звернулися до президента України Володимира Зеленського з проханням відновити діалог зі США та домогтися відміни імпортного мита на українську сталь. Сьогодні це дуже важливо не тільки для розвитку галузі, але і для всієї економіки.