Україні потрібна стратегія імпортозаміщення

Відставка міністра Мінстратегпрому залишила поза увагою важливу подію. На сайті міністерства з'явилося повідомлення про підготовку проєкту Стратегії імпортозаміщення до 2030 року. Документ був направлений на розгляд та погодження до інших міністерств та відомств, а також до найбільших об'єднань бізнесу. Сам факт створення стратегії я сприймаю позитивно, оскільки про це давно кажуть українські промисловці. Питання імпортозаміщення є ключовим для виживання низки галузей промисловості.

З 2015 по 2020 роки імпорт товарів в Україну зріс із 36,6 млрд дол. до 54 млрд дол., або на 48%. Майже три чверті українського імпорту припадає на продукцію машинобудування, приладобудування, паливно-енергетичного комплексу та хімічної промисловості. Причому найбільше за статтею "машинобудування" було завезено 353 тис. "євроблях". Так, хтось може заперечити, що ми не маємо свого потужного автопрому, проте досвід таких країн як Румунія показує, що можна залучити іноземних автовиробників і збирати авто на умовах локалізації.

Слово "локалізація" викликає роздратування в деяких наших міжнародних партнерів, оскільки в кінцевому підсумку веде до скорочення обсягів імпорту. Однак у розвинених країнах Заходу давно працюють дуже жорсткі національні закони про локалізацію, які чітко регламентують глибину можливого проникнення іноземних компаній на окремі ринки промислової продукції. В Україні законопроєкт про локалізацію ухвалено у першому читанні. Щоб законопроєкт рухався далі, треба подолати сильний опір Євросоюзу, що буде вкрай складно.

Проєкт Стратегії імпортозаміщення, підготовлений Мінстратегпромом, передбачає створення національної системи розробок та постачань на виробництво. Це дозволить додатково завантажити потужність вітчизняної промисловості. Перші кроки у цьому напрямі зробив "Укроборонпром". У вересні концерн представив каталог продукції оборонної промисловості, яка потребує імпортозаміщення. Серед 3 тис. товарних позицій, що містяться в каталозі, є металопрокат, шини, підшипники, фільтри, різноманітні прилади та механічні елементи.

Сподіваюся, що бізнес-об'єднання спільно з Мінстратегпромом та іншими міністерствами зможуть успішно доопрацювати текст проєкту стратегії, а Кабмін прийме її окремою постановою. При цьому дуже важливо, щоб затвердження Стратегії імпортозаміщення до 2030 року та ухвалення законопроєкту про локалізацію у другому читанні рухалися синхронно. Тільки разом ці документи зможуть надати серйозного імпульсу розвитку нашій промисловості.