Не стати Україною: чи прийде Путін в Мінськ і чого боїться Європа

Допоки в Білорусі тривають протести, а більшість цивілізованих країн світу закликають режим Лукашенка прислухатися до свого народу та піти на перевибори – у Євросоюзі готують нову порцію санкцій проти "останнього диктатора Європи", як його тут називають. У Брюсселі відверто говорять, що не хочуть допустити повторення українського сценарію в Білорусі, але вже й боятися Путіна не збираються.

Персональні обмеження проти чиновників з оточення Лукашенка, винних у насильстві і репресіях проти демонстрантів, здавалися вирішеним питанням. Але, як виявилося, навіть у демократичній Європі є ті, хто не настільки однозначний у цьому питанні.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Хто і чому проти

Як свого часу Італія блокувала запровадження санкцій проти Росії через конфлікт в Україні, тепер заковика з Кіпром. Острівна держава, за повідомленнями джерел, висунула ультиматум: санкції проти білоруських чиновників тільки в обмін на обмежувальні заходи проти Туреччини, яка веде розвідку нафти і газу поблизу Кіпру, за що неодноразово отримувала закиди з боку міжнародного співтовариства. Рішення на рівні Ради міністрів закордонних справ ЄС повинні прийматися одноголосно – тому поки санкції відкладаються. Хоча позиція більшості чиновників і функціонерів в Брюсселі однозначна: безчинства режиму Лукашенка потрібно зупинити. Швидше за все переговори з цього питання продовжать наприкінці місяця перед засіданням Європейської Ради 24 Вересня.

"Я розчарована тим, що санкції проти режиму Лукашенка були відкладені. Повільні санкції – це не санкції", – каже сайту "Сьогодні" Карін Карлсбро (Karin Karlsbro), депутатка Європарламенту і заступниця голови делегації ЄС у Білорусі.

За її словами "Євросоюз повинен показати однозначну і чітку позицію та підтримати прагнення білорусів до чесних виборів".

"Це в стратегічних інтересах Євросоюзу, щоб демократія була в межах самого ЄС, але також і на його кордонах. Оскільки тільки тоді може бути гарантована його безпека. І, звичайно ж, репресії та насильство проти білоруського народу повинні отримати чітку відповідь ЄС. І тільки білоруський народ має обрати собі новий уряд без будь-якого втручання ззовні", – говорить вона.

На засіданні міністрів закордонних справ ЄС, яке відбулося 10 вересня в Брюсселі, міністри повинні були дати "зелене світло" обмеженням проти близько 40 чиновників з оточення Лукашенка. ЄС планує "заморозити" їхні активи і закрити в'їзд на свою територію.

"Ми розуміємо, що санкції – це, скоріше, політичний тиск, ніж реальна загроза білоруському істеблішменту. Адже ті, хто підозрює, що можуть потрапити під санкції вже давно вивели свої активи", – каже "Сьогодні" Юлія Медведська, дослідниця Льовенського університету, білоруська активістка в Брюсселі.

Читайте також:

Лукашенко розповів про прохання Путіна стосовно Зеленського

Як підтримати громадянське суспільство

Швидше за все у питанні санкцій Євросоюз не піде далі персональних – оскільки будь-які економічні чи інфраструктурні обмеження зачеплять, перш за все, білоруський народ.

"Що ще ми можемо зробити, і це дуже важливо – це підтримка громадянського суспільства в Білорусі. Уже зараз Євросоюз проводить подібні проєкти, стимулюючи розвиток свободи слова і громадянського суспільства шляхом різних проєктів – і робота в цьому напрямку повинна посилитися", – каже євродепутатка Карлсбро.

Один з найвідоміших проєктів ЄС на східному напрямку – Східне партнерство. Але крім цього існує чимало інших програм, спрямованих, зокрема, і на підтримку білоруської економіки, яка слабшає.

"Можу навести власний приклад. Моя участь у політичному житті Білорусі була обмеженою. А потім я поїхала до Європи, почала ходити на екскурсії в органи влади. І побачила, що в німецькому бундестазі плюралізм, різні партії, які мають свою точку зору і борються за виборця. І тоді я почала замислюватися: а чому в моїй країні такого немає?" – каже нам Юлія, яка вважає, що саме гуманітарна співпраця з ЄС, освіта і досвід допоможе білорусам в боротьбі з диктатором.

Вважається, що ЄС щодо своїх сусідів дотримується принципу умовності – чим більше країна прагне до Євросоюзу, тим більше Євросоюз її підтримує. Так було з Україною і Грузією, які отримали безвізовий режим і зону вільної торгівлі. Так колись буде і з Білоруссю – сподівається Юлія.

"Ми бачимо, що відбувається на вулицях Мінська та інших міст. Це задокументовані факти насильства і безчинств. Людей б'ють, катують, люди пропадають безвісти. Що ще потрібно і має статися, щоб Євросоюз почав діяти?!" – обурюється Галина Матюшина, бельгійська політикиня від партії CD & V з білоруським корінням.

Свого часу вона активно підтримувала українців, які намагалися привернути увагу влади ЄС в Брюсселі до української проблеми, тепер бере участь в мітингах на підтримку громадянського суспільства Білорусі.

"Звичайно, Україна для нас, до певної міри, стала прикладом, але стартові позиції у нас абсолютно різні. В Україні на момент революції вже була вільна преса, телебачення – у нас же в Білорусі немає нічого. Також в Україні вже була опозиція, в нашій країні за 26 років правління Лукашенка в опозиції не було шансів бути представленою в органах влади. Плюс, ми спостерігаємо величезну гібридну війну, дезінформацію, яка насаджується як в Білорусі, так і тут, в Європі і не дає білорусам тверезо і критично мислити", – каже Галина Матюшина.

Проте свою роль зіграли інтернет і телеграм-канали, до яких у Білорусі, як це не дивно, доступ ще не закрили. Хоча час від часу в країні й зникає інтернет. Подібні нові медіа (непідконтрольні владі) були б неможливі, якби молоді білоруси не отримували освіти і не набиралися досвіду в Європі.

Читайте також:

Лукашенко розповів, коли збирається придушити всі протести в країні

Чому просять допомоги у Росії

Лукашенко вже відверто заявляє, що, в разі чого, попросить допомоги у "великого брата". А в Європі кажуть, що не хочуть повторення українського сценарію зі вторгненням РФ. Хоча в білоруських реаліях, це скоріше буде втручання, оскільки влада відверто натякає на зближення з Росією. Чи захоче Путін брати під крило білоруського колегу – питання відкрите.

Останні 10 років він всіляко відкладав глибоку інтеграцію з Білоруссю. Але страх перед зміною ладу міг внести свої корективи.

У пресі з'явилося повідомлення про те, що процес створення Союзної держави зрушив з "мертвої точки". Нещодавно прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін зустрічався з Лукашенком з цього питання і сторони домовилися про подальші кроки.

"Кремль, очевидно, намагається домогтися від Лукашенка згоди на глибшу інтеграцію через Союзну державу. Це означає контроль з боку Росії, це та ціна, яку він повинен заплатити, щоб врятувати свою шкуру зараз і отримати безпечний відхід з влади пізніше. Незрозуміло, як це вплине на Україну, Молдову і Грузію. Путін не відкриває всі карти. Повстання громадянського суспільства в Білорусі було дуже вражаючим, і для Росії воно відбувається на тлі протестів у Хабаровську, а тепер ще й жахливого замаху на Навального. Ці два диктатори можуть підтримувати одне одного у короткостроковій перспективі, але в більш довгостроковому плані вони ослаблені, і боротьба за демократичні свободи виглядає більш вражаюче", – каже нам Майкл Емерсон (Michael Emerson), експерт аналітичного центру СЕРS, Брюссель.

Давно ходять чутки про те, що Путін недолюблює Лукашенка. Чи не час саме зараз його замінити на зручного кандидата з опозиції? Адже білоруські протести, головним чином, спрямовані не проти Росії, а проти Лукашенка. У цьому фундаментальна відмінність від революції в Україні – де чітко проголошувалися проєвропейські гасла.

"Це точно тактика Путіна (замінити Лукашенка)", – говорить Емерсон.

Разом з тим, активісти білоруського руху говорять про те, що на даному етапі важливо скинути Лукашенка і встановити демократичний лад в Білорусі з чесно обраним президентом. А в демократії будь-якого неугодного народу президента можна буде переобрати. Але до цього поки далеко.

Нагадаємо, Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи з правових питань і прав людини у зв'язку з ситуацією з правами людини в Білорусі ухвалив рішення про створення спеціального міжнародного слідчого органу.