Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Історія добровольця з Білорусі: "Мені було боляче, коли Крим "відірвали" від України"

29 січня 2015, 06:47

Андрій Нікітін

Пораненого бійця привезли до Дніпропетровська

Доброволець з Білорусі воює за Україну. Фото: Андрій Нікітін

Доброволець з Білорусі воює за Україну. Фото: Андрій Нікітін

У Дніпропетровськ привозять десятки бійців, поранених в зоні бойових дій. Серед них – боєць добровольчої роти патрульної служби міліції особливого призначення "Торнадо". Боєць воював у Луганській області проти бойовиків і донських козаків. Позивний бійця "Моджахед". Дев'ятнадцятирічний хлопець – родом з Білорусі.

– Ти пішов добровольцем. Служив ти в армії?

– Ні, в армії я не служив. Пішов добровольцем в батальйон "Торнадо".

– Чому ти вирішив піти воювати за Україну?

– Я вирішив, що агресор хоче знищити Україну як державу. Я сам з Білорусі, але два роки жив у Севастополі. Коли пройшов "референдум" ("референдум" 16 березня 2014-го, який обернувся анексією Криму, – авт.), я зрозумів, що Росія – це окупант. Мені було боляче, коли Крим "відірвали" від України. Саме тоді я вирішив стати добровольцем.

– Чим ти займався в рядах роти?

Реклама

– Ми протягом місяців звільняли міста та села Луганської області, встановлювати українську владу на звільнених територіях.

– Рота досі веде бойові дії на сході України?

– Рота пройшла від Пісків, через Іловайськ і зараз веде активні бойові дії у Станиці Луганській. Там багато росіян, донських козаків, є чеченці.

– Хто забезпечував харчуванням на фронті? Всього вистачало?

В тренді
На Донбасі бойовики вдарилиі з забороненої зброї: де вівся вогонь

– Забезпечує завжди наш комбат, харчувалися 3 рази на день. Бувало правда так, що на бойових завданнях ми фізично не встигали їсти, адже успіх операції куди важливіше, ніж відчуття голоду. Краще бути голодним переможцем, ніж ситим у програші.

– Чи були товариші по службі, які після приїзду на Донбас вирішили залишити "Торнадо"?

– Можливість є завжди. І за цей час ми стали однією сім'єю, раніше були люди, які покидали роту, а тепер наші ряди тільки поповнюються.

– Коли і де ти був поранений?

– В Станиці Луганській. Був "гарячий" бій, нас "накрили" "Гради", потім важка техніка і піхота. Мене поранили 19 січня, привезли на лікування до Дніпропетровська.

– Як себе почуваєш?

– Спочатку боліло все тіло, зараз вже набагато краще.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...