Вони познайомились у літньому оздоровчому таборі. Попри те, що Софія і Ніколь живуть у різних куточках Донеччини, їх об'єднує пережите за роки бойових дій -в обох є травма війни. Чи подолали її, розповідають новини "Сьогодні".
Новотроїцьке досі живе під обстрілами. Ніколь Шмичкова – корінна жителька селища. Коли почалася війна, їй було два рочки.
"Часто я чую, як воюють, я чую обстріли. В цей час я перебуваю вдома. Коли я це починаю чути, я йду додому", – розповідає 10-річна Ніколь.
Коли починається обстріл, дівчинка знає: треба відразу бігти до мами. Страшні дні перечікують удома, а потім, коли настає тиша, повертаються до звичного життя. Ось тільки страх від пережитого дається взнаки. До пандемії Ніколь їздила до рідних у Донецьк. Але зараз це неможливо. Така ж доля спіткала й Софію Жукову.
"Снаряд міг би потрапити в квартиру. Всі могли б загинути. Війна – це страшно", – ділиться 12-річна переселенка з Донецька Софія Жукова. Вона зараз живе в Слов'янську.
Ніколь і Софія подругами під час літного відпочинку. Їх об'єднало мирне літо у Святогірську. Спілкування не вистачало їм обом. Ніколь взагалі у оздоровчому таборі вперше. Психологи, педагоги, представники різних професій допомагають дітям відкритися та заспокоїтись. Цього літа завдяки Фонду Ріната Ахметова відпочило понад сто дітей.
"Спасибі Рінату Ахметову за те, що подарував мені відпочинок. Такий відпочинок потрібен всім дітям", – дякує Ніколь.
Подробиці у сюжеті: