"Голоси Мирних": через війну волонтерка змушена була покинути Донецьк з валізою речей та собакою

У жодному з міст вона не відчуває себе, як удома! Знайти "заміну" рідному Донецьку, переселенка Ольга Коссе поки що не змогла.

Про це повідомляє "Сегодня".

"Я взяла валізу речей і собаку, ми з нею з тих пір подорожуємо по нашій батьківщині по різних містах", - розповіла вона..

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

І свого улюбленця, і себе, Ольга називає переселенцями. Разом з ним жила у різних містах, та в жодному з них не відчувала себе, як удома.

"Ми всі якось втратили якесь стійке для нас життя, рідне місто, наші звичні для нас маршрути, вулиці, я вже не кажу про роботу і про ще якісь такі речі..." – сказала вона.

Від початку війни на Донбасі Ольга Коссе була волонтеркою, підтримувала земляків.

"Я живу вже 4 роки, навіть більше, в нормальних умовах, у мене немає цих обстрілів, але я коли дивлюся наскільки це буденно виглядає – це взагалі дуже важко", – розповідає "Сьогодні" жінка.

Ольга впевнена, такими спогадами потрібно ділитися. Про це мають знати – і в Україні, і у світі. Саме тому й вирішила взяти участь у збиранні історій для музею Фонду Ріната Ахметова "Голоси Мирних".

"Для запису історій мирних жителів Донбасу, для музею "Голоси Мирних" ми зібрали команду психологів, ми всі перебуваємо в різних містах, телефонуємо один одному по зуму, радимося, як це робити", - поділилась переселенка.

Музей "Голоси Мирних" – це велика платформа, яка щодня поповнюється свідченнями жителів Донбасу про те, що відбувається в їхньому житті від початку війни.

"Фонд зібрав вже тисячу історій. Триває збір. Музей "Голоси мирних" це вже сьогодні найбільша колекція історії мирних, аналогів якої немає", – сказала головний редактор проектів Фонду Ріната Ахметова Ольга Гук.

Раніше ми повідомляли, що майже кожен другий житель прифронтової зони потерпає від психологічного навантаження. А кожен четвертий переселенець бореться з депресією.