Погода і нестача вологи можуть залишити Крим без врожаю

У Криму через брак вологи і несприятливі погодні умови можуть загинути озимі та ярі культури. Про це повідомили в окупаційному "міністерстві" сільського господарства. За словами "міністра" Андрія Рюмшина, через посуху в групі ризику опинилася ціла низка районів півострова.

До цього чиновник прогнозував, що 2018 року кримські аграрії зможуть зібрати понад 1,5 мільйона тонн зерна. Тим часом, за інформацією українських експертів, за роки окупації загальна площа вкритих здоровою продуктивною рослинністю ділянок в Криму зменшилася в 7 разів, а обсяги площ під озимі культури скоротилися на 85%, передають "Крым.Реалии".

"Проблеми дійсно серйозні. Зернові культури, як і більшість інших, чутливі до опадів. Зараз співпало два фактори: відсутність води з Північно-Кримського каналу і початок посухи", – заявив кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України Андрій Федоренко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Також він додав, що "пшениця ніколи не була профільною культурою для Криму, її вирощували за допомогою зрошення. Думаю, що тих дощів, які пройшли з початку року, буде недостатньо для повноцінного врожаю".

У свою чергу, директор Науково-дослідного інституту сільського господарства Криму Володимир Паштетський поскаржився, що половина аграріїв півострова вирощують сільгоспкультури неправильно

"Ми забули про черговість культур, можемо дозволити собі сіяти на одному полі соняшник на третій рік, що протипоказано ґрунту, як людині – хвороба. Вперше почув назви ячменю і пшениці, яких немає в Криму, вони завезені з-під Москви і Рязані. Не говоритимемо, що аграрії порушують всю технологію, 50% підприємств вносять свої якісь корективи, які дають негативні результати в подальшому", – заявив він.

А на думку Андрія Федоренка, експерименти з кримськими ґрунтами ні до чого доброго не приведуть.

"Сівозміна, тобто чергування культур у часі і просторі, – це один з вирішальних факторів агротехніки. Соняшник – найважча для ґрунтів культура, після нього земля повинна відновлюватися. Якщо в Криму соняшник сіють два роки – це вже дуже критично. Це безграмотний підхід до вирощування культури", – зазначив учений.

Тим часом, доктор сільськогосподарських наук, академік-секретар відділення рослинництва Національної академії аграрних наук України Олександр Іващенко підкреслив, що Криму буде нелегко впоратися з наслідками щодо посушливої весни.

"Цього року весна була пізньою, початок вегетаційного періоду затрималося на місяць. Це позначилося і на озимих, і на ярих. Рослини розвиватимуться, але потенційно зі зниженою продуктивністю. Крім того, вологість була на рівні 20-25%, і така повітряна маса дуже швидко забирає вологу з ґрунту. Квітневі дощі дещо послабили гостроту ситуації, але їх все одно недостатньо, щоб заповнити дефіцит вологи, що вже намітився. У випадку з зрошуваними землями хвилюватися за урожай не варто, але для степових земель без меліорації, в тому числ в Криму, проблема стоятиме досить гостро", – резюмував він.

Варто зазначити, що раніше представники окупаційної "влади" анексованого Криму стверджували, що відсутність водопостачання з України не вплине на ситуацію з достатністю води.

Як повідомлялося 30 квітня минулого року, на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, на Північно-Кримському каналі була споруджена стаціонарна бетонна дамба, яка перекрила подачу води на окупований півострів.