Загиблий Василь Сліпак: кращий син, однокласник, "тореадор" і воїн

1 липня 2016, 07:51

Тетяна Самотий Тетяна Самотий

Співакові залишалося трохи більше місяця до закінчення військового контракту

Реклама

Сьогодні у Львові в гарнізонному храмі св. ап. Петра і Павла прощаються з незвичайною людиною. Його життя пролетіло, як найяскравіша комета: за свої 42 роки Василь Сліпак встиг пізнати любов і славу, пожити в Парижі і порити окопи на Донбасі, стати міцною опорою батькам і "теплим" другом для однокласників. Не дивлячись на всі доступні йому блага, Василь Сліпак приніс себе в жертву рідній країні, без пафосу, як син – гаряче любій матері. Поховають героя у Львові на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань.

З гастролей Василь привозив подарунки для всіх 28 однокласників

Своє дитинство Василь Сліпак, який народився 20 грудня 1974 р., провів у Львові в звичайному спальному районі, в звичайній "хрущовці", на вулиці Симоненка, 9. Навчався на сусідній вулиці – Науковій, в школі №46 ім. В.Чорновола. З дев'яти років і до 1994 року співав у чоловічій хоровій капелі "Дударик".

.jpg_12

Реклама

Фото: Соцмережі

"Це була унікальна дитина. Він народився в простій родині, якщо не помиляюся, його батьки – вихідці з Тернопільської області, але все життя прожили у Львові і працювали на автобусному заводі. Але задатки інтелігентності, доброти і його талант проявилися у Василя дуже рано. Я вчила його з дев'ятого класу. Коли він став випускником школи, то не був схожий на інших підлітків, а запам'ятався мені дорослою, сформованою людиною", – згадує класний керівник Сліпака Ольга Оглашенна.

20160630_173943

"Хрущовка", де виріс зоряний співак. Фото: Т.Самотий

За словами вчительки, Василь під час школи дуже часто їздив на конкурси, завжди вигравав і привозив звідти подарунки для кожного з 28 однокласників.

Реклама

"Він завжди дбав про тих, хто поруч. Коли почалася війна, він постійно допомагав українським бійцям, сам пішов на фронт. Йому залишився місяць до кінця контракту, і Василь міг спокійно повернутися додому", – говорить Ольга Федорівна, ледве стримуючи сльози.

Але, як кажуть знайомі загиблого, залишати передову Василь не хотів, а рідні не відпустили б його назад.

"Василь – справжній самородок. У мене залишився запис, який він мені залишив у випускному альбомі, в 17 років: "Пані Ольго, спасибі щасливому випадку, який звів мене з вами. Ваша доброта, щедрість і опіка за такими неслухняними дітьми, як ми, торкалися кожного нерва і клітини моєї сутності. Від усіх вчителів ви відрізняєтеся особливою християнською мораллю. Я завжди буду вас пам'ятати і ставити в приклад своїм дітям".

Але залишити після себе дітей і одружитися Василь так і не встиг. "Нашим чиновникам напевно складно зрозуміти, чому він поїхав на Донбас, а є прикладом величезної самопожертви заради країни і народу", – розридалася Ольга Федорівна і більше не могла продовжувати розмову.

.jpg_08

Реклама

Школа, де навчався талановитий співак. Фото: school46.lviv.ua.

Завдяки унікальному голосу, Василю давалися дитячі, жіночі та чоловічі партії.

"Я вчила Василя з п'ятого по дев'ятий клас. Це була дуже позитивна дитина", – згадує вчитель англійської і класний керівник Неля Іванівна.

Двох синів, за її словами, з ранніх років виховували в суворості, як справжніх чоловіків. І він, і його брат були дуже слухняними дітьми. Крім цього, все у Василя було пов'язано зі співом.

"Його рано віддали в "Дударик", а там дисципліна, як розповідала мати, хто запізнився – відразу кілька разів віджиматися. Потім він навчався у Львівській консерваторії, але не впевнена, що її закінчив. Коли виявилося, що у Василя унікальний голос і він справляеться не тільки з чоловічими, але і з дитячими, і жіночими партіями, йому навіть шукали спонсора, щоб відправити за кордон. Такий голос – один на тисячу. Потім виграв конкурс в Клермоні, отримав грант, і його запросили в Паризьку оперу", – розповідає педагог.

detail_42b11422ca9cf3affde4d946752e5d4b

Фото: скріншот відео

Згодом Василь купив батькам будинок в Італії – на Сардинії. Брат Василя, Орест закінчив медичний виш у Тернополі і там залишився.

В тренді
На Донбасі ЗСУ відповіли на обстріли: бойовики зазнали втрат

"Сім'я Василя завжди була дуже порядною і патріотичною. Той, ким став Василь – це результат виховання батьками. Правдолюб і добряк. Він не був хуліганом. Дуже багато читав. Він був серйозним, "теплим" і відповідальним", – згадує вчителька.

Після страшної новини про загибель Василя телефон вчительки не замовкає – дзвонять шкільні товариші Василя, про яких десятки років не було звісток. Але горе – похорон Василя – знову всіх зблизив.

А в школі, де навчався Василь, за словами директора Романа Балаха, вже почали шукати кошти на меморіальну дошку в пам'ять про загиблого воїна-артиста.

Кращий воїн і волонтер

Під час Революції Гідності Василь брав участь в акціях української діаспори у Франції. Як волонтер організації "Fraternité Ukrainienne – Українське братство", допомагав українським бійцям, потім познайомився з бійцями ДУК ПС і сам приєднався до них. Влітку 2015-го воював у Пісках в районі Донецького аеропорту.

А про його активну волонтерську діяльність свідчать пости на Facebook: "Не люблю про себе робити пости, але сказали, що треба для збору коштів. Тому, брати і сестри, знаю, що серед моїх друзів є заможні українці. Може, хтось захоче допомогти добровольцям, ось моя карта і номер на фото". Також Василь на своїй сторінці постійно інформував про поранених побратимів, тих, які загинули, і тих, кому дуже потрібна допомога.

kartka

Боєць постійно намагався допомогти українським воїнам. Фото: соцмережі

Повернувшись з фронту, продовжив волонтерську діяльність, давав благодійні концерти в Українському центрі в Парижі, допомагав сиротам, які втратили батьків на війні. Влітку 2016 року знову поїхав на Донбас – повіз зібрану допомогу захисникам-добровольцям. Воював у складі 1-ї окремої штурмової роти.

Вранці 29 червня, під час ворожої атаки, Василь був за кулеметом. Куля калібру 12.7 мм, яку випустив снайпер з великокаліберної гвинтівки, обірвала життя героя.

Безцінний голос і артист

Останніх 19 років Василь Сліпак прожив у Франції і працював в паризькій Гранд-опері. Для кар'єри оперної зірки у нього були всі дані: унікальний бас-баритон, аристократизм у манерах і зовнішності. Завдяки своєму таланту він виступав на кращих сценах Італії, Польщі, США, Франції і навіть Росії.

Йому з легкістю давалися як фольклорні композиції, так і провідні оперні партії. "Весілля Фігаро" і "Дон Жуан" Моцарта, "Аїда" Верді, "Борис Годунов" Мусоргського, "Князь Ігор" Бородіна, "Євгеній Онєгін" Чайковського, роль тореадора в опері "Кармен" – це список оперних творів, де Василь Сліпак отримував головні партії. 

Однак, найулюбленішою була роль Мефістофеля в опері Гуно "Фауст". Звідси і з'явився позивний "Міф", з яким Василь воював на передовій.

Також Василь Співак залишиться в нашій пам'яті з народною піснею "Місяць на небі", яку боєць тихо наспівує, будучи на фронті.

Нагадаємо, за два роки війни на Донбасі Україна втратила кілька тисяч своїх захисників — відомих і не дуже, але однаково сміливих, чесних і гідних пам'яті.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти