Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Українці бояться жити: чоловік повісився у санаторії, щоб не бути "тягарем"

1 липня 2015, 07:20

Сегедський Родіон

Психологи кажуть, що людям потрібна стабільність

Інваліди зі сходу відчувають себе непотрібними і сподівалися дочекатися допомоги. Фото: 1od.in.ua

Інваліди зі сходу відчувають себе непотрібними і сподівалися дочекатися допомоги. Фото: 1od.in.ua

Минулої неділі в санаторії "Сперанца" в Сергіївці Одеської області, де проживають вимушені переселенці, наклав на себе руки літній інвалід-візочник. "Сегодня" дізналася, що це вже шістнадцята смерть у санаторіях і друге (а за словами тамтешніх мешканців — і зовсім п'яте) самогубство.

В адміністрації здравниці нам розповіли, що 74-річний Петро Васильович пішов на такий крок через старість і самотність. "Він був старенький і розумів, що у нього немає ані будинку, ані родини", — пояснює працівниця санаторію Тетяна Байчан і додає, що в них живуть пенсіонери та хворі люди, а не здорова молодь, що, мовляв, пояснює інші смертельні випадки. У Білгород-Дністровській міськраді впевнені, що чоловік наклав на себе руки через конфлікт з донькою, яка проживає в іншому регіоні і відмовилася перевозити літнього батька до себе.

За словами директора Європейської асоціації інвалідів в Одесі Олега Дрюми, ховають спочилих переселенців на шабському кладовищі. "Жити в санаторії психологічно складно — через почуття приреченості у людей опускаються руки", — каже громадський діяч. Згодні з цим і психологи. У волонтерській психологічній службі підтримки для потерпілих від бойових дій нам розповіли, що літнім людям важливі стабільність і впевненість хоча б у тому, що їх продовжать годувати і забезпечать медичною допомогою.

Реклама

Оплачують ритуальні послуги своїми силами або із залученням небайдужих спонсорів-політиків. В одних санаторіях адміністрації спільно з постояльцями самі скидаються на похорон, а в Білгород-Дністровському кажуть, що останню дорогу загиблим оплачує меценат. "Один з місцевих депутатів — директор бюро ритуальних послуг. Весь цей час займався похоронами він", — зізналася "Сегодня" заступник голови Білгород-Дністровської міськради Тетяна Матян.

В тренді
З'явилося відео початку пожежі в одеському коледжі, зняте студентом

ДОПОМАГАЮТЬ ЦЕРКВІ. Незважаючи на суттєві борги, в санаторіях Сергіївки кажуть, що ситуація покращилася. Зводити кінці з кінцями допомагають нечисленні волонтери і кілька релігійних громад. Але така допомога дозволяє тільки забезпечувати людей харчуванням і одягом, в той час як великі борги (за компослуги) продовжують накопичуватися. "Загальний борг санаторію "Сенетатя" постачальникам складає близько 23 мільйонів гривень. Через це з нами продовжують судитися. Наприклад, скоро нас чекає суд з "Обленерго" через борг у мільйон гривень", — говорить директор "Сенетати" Вадим Торгай. При цьому є й інші потреби у колись курортних адміністраціях. Наприклад, у "Сперанці" найбільше потребують посуду — чашки і тарілки регулярно розбиваються в руках літніх постояльців.

СКЛАДНЕ СУСІДСТВО. У санаторіях Сергіївки під одним дахом проживають переселенці всіх віків. На думку волонтерів, це також негативно впливає на літніх людей, які не можуть відпочити через дитячі ігри навколо. Втім, і мами школярів не раді такому сусідству. "Без допомоги волонтерів ми б не впоралися, але жити дітям у санаторіях нелегко. Це стосується і слабенького харчування, і неробства, і сусідства з людьми похилого віку. Тут панує тяжка атмосфера через те, що люди хворі фізично і психічно", — поділилася з нами мешканка Тетяна Оболенська. На думку психологів, така ситуація негативно впливає і на психіку дітей. "Їм починають снитися кошмари, вони можуть почати відставати в навчанні, ставити запитання про сенс життя, війну. А через брак здорових рук їм навіть доводиться допомагати переносити інвалідів і доглядати за ними — не дитяча праця", — каже психолог Катерина Реброва.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...