Сирітству – ні: чоловік і жінка Стрельбицький серцем відчули, кого повинні усиновити

Діти, обрані серцем. Так про сина і дочку каже подружжя Стрельбицьких з села Степового Запорізької області. Їх життя змінив відеоролик, який вони побачили на телеканалі "Україна" рік тому.

За кілька секунд ролика дитячі очі і ледь зрозумілі слова підкорили серця майбутніх батьків. І в будинку Стрельбицьких нарешті пролунав довгоочікуваний дитячий сміх.

З родиною поспілкувалися кореспонденти "Сьогодні".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Відеоролик, який назавжди змінив життя їх сім'ї, подружжя Стрельбицьких досі зберігають в комп'ютері. На тих кадрах Анастасія та Сергій вперше побачили своїх майбутніх сина і дочку.

"З першого погляду ми вирішили: все, це наші діти. Чоловік каже: "ні, ніякої ні опіки, нічого. Я хочу, щоб це були наші діти, з нашої прізвищем, з моїм по-батькові", – згадує мешканка Степового Анастасія Стрельбицька.

"Нам показували фотографії. Анкети різні. Але якось воно не те. Говорили – ви побачите своїх дітей і побачите, що вони ваші", – пояснює Сергій Стрельбицький.

Про власних дітей подружжя мріяло більше восьми років. Спокійний і сором'язливий Ваня навіть зовні схожий на Сергія.

А пустотлива Оленка нагадує Анастасію в дитинстві.

"Розумієш, кажу, є дітки, які за своєю природою з'являються, а ви – особливі. Тому що ви – народжені серцем. Мама з татом створили вас своїм серцем", – каже Анастасія Стрельбицька.

Щоб діти якомога швидше звикли до нових батьків і зрозуміли, що їх більше ніколи не покинуть, знадобилися час і терпіння.

"Ми пройшли психолога. З Оленою, звичайно, було важче. Тому що вона закривалася, плакала. Сто раз в день ми роз'яснювали, що "ви наші", – ділиться спогадами Анастасія.

І діти почули батьків. З дня усиновлення не минуло й року, а Стрельбицькі вже не можуть згадати, яким був їхній будинок без малюків.

"Ваня – він такий, більш мамин. Йому десь щось з мамою зробити, може бабусі на кухні допомогти чимось. А Оленка більше зі мною", – розповідає про характер дітей Сергій Стрельбицький.

"Я дуже вдячна Фонду Ріната Ахметова. І я, і чоловік, і вся моя сім'я вдячна, що у нас з'явилися наші зайчики, яких ми шалено любимо, без яких я не знаю, як би ми жили", – каже мешканка Степового Анастасія Стрельбицька.

Згодом подружжя вирішило оточити турботою і любов'ю ще одну дитину – 13-річного Сашу. Мати, дядько і два брата хлопчика трагічно загинули. Спочатку Саша жив у тітки. До Анастасії, яка була його тренером, приїжджав в гості. А зараз – під тимчасовою опікою Стрельбицьких.

"Я в Харкові коли жив, ніхто майже зі мною не спілкувався, і я там просто не відчував любові", – згадує Олександр Білобабченко.

"Я розумію, що нам вже потрібно готуватися, знову збирати документи на суд. Тому що Сашу будемо залишати у себе. Зараз я абсолютно щаслива. У нас велика повноцінна сім'я, яку я дуже люблю", – каже Анастасія Стрельбицька.

Кожна дитина повинна жити в сім'ї. Таким гаслом вже десять років керується Всеукраїнський портал національного усиновлення "Рінат Ахметов – дітям. Сирітству – ні! ". Завдяки програмі сім'ю знайшли майже 10 000 дітей.

Раніше ми розповідали про те, що ведучий "Сьогодні" і посол Фонду Ріната Ахметова Максим Сікора запустив відеоблог "Запитай у тата!".

Також "Сьогодні" писали про новий етап проекту "Рінат Ахметов – Дітям. Реабілітація поранених дітей".