У День перемоги путін може оголосити війну Україні. Так вважають ЗМІ, розвідка та Міністерство оборони Британії, а також українське ГУР. Перелік джерел дуже значний, не можна не дослухатися. Виходить, замість завершення війни почнеться новий виток. З'ясовуємо, наскільки це реальний сценарій і що може бути далі.
Що говорять?
Офіційне оголошення війни допоможе путіну провести мобілізацію. Отже, вдасться поновити резерви, втрати в боях. Як зазначає CNN, 9 травня – символічна дата, а кремль обожнює календарний символізм.
"Офіційні особи почали відточувати один сценарій, за яким Путін офіційно оголошує війну Україні 9 травня. Сьогодні російські офіційні особи наполягають на тому, що конфлікт був лише "спеціальною військовою операцією" з головною метою "денацифікації", – пише CNN.
CNN також наводить інші варіанти розвитку подій:
- включення окупованих територій Донецької та Луганської області до складу Росії "десь у середині травня"
- референдум в окупованій Херсонській області та створення там нової "народної республіки".
Але саме варіант з оголошенням війни CNN вважає найвірогіднішим. Журналісти посилаються на думку представника Держдепартаменту США Неда Прайса. Держдеп вважає, що росіяни зроблять усе можливе, щоб використати 9 травня з пропагандистською метою.
Сценарій реальний! І не тому, що, оголосивши війну, Москва зможе прискорити перемогу в Україні. Причини слід пошукати всередині Мордору.
У кого насправді влада в Росії – у путіна чи в політичної еліти?
Проваливши бліцкриг, путін поставив себе у дуже складне становище. Росія – не тоталітарна держава, як дехто каже. Це держава автократична.
Тобто правитель керує країною, спираючись не так на думку народу, як на підтримку еліти. Усередині еліт точаться суперечки, дискусії, хоча авторитет путіна там визнають беззаперечно.
Парадоксально, але авторитет путіна ґрунтується саме на його високій підтримці з боку безмовного народу, позбавленого багатьох прав. Зокрема, права на вільний доступ до інформації.
Його авторитет довго буде високим: мізки народу ретельно промивають через підконтрольні медіа. Адже майже всі непідконтрольні медіа путін закрив, доступ до інтернету обмежив, у Росії не працює навіть інстаграм.
Високий рівень довіри до путіна в народі – це такий залишковий елемент демократії. Вона проіснувала в Росії близько 10 років після розвалу СРСР.
Але важливо ось що: серед еліт свою високу вагу путін може і розгубити. Зокрема, втрачаючи підтримку народу. Але особливо – роблячи безглузді, божевільні речі на зразок війни з Україною.
Вже на початку війни путін втратив частину авторитету. Зовні не скажеш, російські газети такого не напишуть. Але очевидно – еліти стали ставити путіну запитання. Навіщо війна? Чи не надто високу ціну росія платить за цю війну через санкції?
І путін, частково сам, а частково ротами своїх маріонеток на кшталт лаврова, змушений був відповідати:
- Україна зібралася вступати до НАТО (він називав це прямою військовою загрозою Росії).
- Україна нібито розробляла атомну бомбу.
- Україною нібито править нацистський режим.
Ну і там ще те-се. Не біда, що аргументи були надумані. Важливіше, що путін їх неодноразово наводив. Як для інших країн, так і для внутрішнього ринку. Тобто Путін був змушений пояснювати свої дії. За тоталітаризму він просто наказав би всім мовчати.
Чи є приклади впливу російських еліт в історії війни з Україною?
Найкращий приклад – переговори в Туреччині, де Україна погодилася зберегти свій нейтральний статус та офіційно заявила, що не збирається розробляти ядерну зброю. Україна навіть погодилася "відкласти" питання Криму та Донбасу на 15 років.
Парадокс у тому, що путін був проти цих переговорів. За деякими даними, спецслужби РФ отруїли російського бізнесмена Абрамовича (можливо, бойовим газом іпритом). Причому свідомо невеликою дозою. Це було як попередження Абрамовичу, який став ключовим організатором переговорів – стули пельку!
Також за деякими даними, коли Абрамович передав путіну листа з гарантіями від Зеленського, бункерний дід закричав: "Передай, я їх усіх знищу".
Але переговори все одно відбулися. Щоправда, жодного продовження вони не отримали.
Сам факт переговорів свідчить про те, що у кремлі немає єдності щодо війни в Україні. І путін вирішує далеко не все. Просто його голос сильніший за інших.
І що каже цей голос? Після переговорів він, очевидно, сказав: українці упираються, вони не готові прийняти наші умови. Дайте мені їх дотиснути. До 9 травня візьмемо Донбас, Маріуполь – тоді знову й поговоримо.
Еліти погодилися. Тільки ось з "дотисканням" Донбасу в бункерного діда не завдалось.
Коли лідер не погоджується з думкою інших, а ставить свій авторитет вище, йому нерідко вдається переконати решту у своїй правоті. Але авторитет ще сильніше страждає, якщо лідер виявляється неправим.
Ситуація наразі видається саме такою. Путін ще більше "злив" свій авторитет, коли не досяг значного прогресу на Донбасі, втратив там людей, включно з генералами і старшими офіцерами, а також техніку та авіацію. Виходить, становище його ще більше ускладнилося.
І йому знову, очевидно, ставлять запитання, як на початку війни. Що з переговорами? Як щодо мирної угоди?
Мирна угода зараз – це питання про те, чи забереться росія звідси без додаткових умов, звільнивши всі території станом на 23 лютого? Чи спробує торгуватися за Донбас та окуповану Херсонську область?
Другий варіант майже неймовірний. Зеленський не погодиться.
І що тоді? Росія повертається до вихідного рубежу, тільки тепер із найжорстокішими санкціями, мінімумом міжнародної довіри та глибоко виснаженою армією.
Вихід, який кремль вбачає як логічний, – оголошення війни. Війна – це звернення безпосередньо до народу. А саме в народу авторитет путіна поки що сильний. Хоч і скотився, судячи з результатів соцдосліджень, на два-три відсотки (з 81 до 78%).
Звертаючись до народу, путін захищається від власного оточення. Тому варіант з оголошенням війни дуже ймовірний, на превеликий жаль.
Що означає оголошення війни для Росії
Головне, що отримає путін від оголошення війни Україні, – це мобілізація. Вже тепер, за даними ГУР, триває активна підготовка.
"Зараз Росрезерв почав звіряти, що насправді є у них, і підраховувати, що вони можуть видати за мобілізаційними нарядами. Це абсолютно необхідний крок перед початком справжньої мобілізації", – каже начальник ГУР МО України Кирило Буданов.
Зрозуміло, мобілізація не означає, що будуть призивати всіх дорослих чоловіків. Тягнути стануть на околицях Росії, потроху з різних регіонів, щоб не сформувалася критична маса невдоволених.
Парадокс у тому, що кількість невдоволених все одно зросте. Мобілізація – це щось на зразок лотереї. Кожному може дістатися "щасливий квиток". Чоловіки ховатимуться по хатах, їхні дружини – виходитимуть на демонстрації.
Але мобілізація хороша для оборони. Ворог наступає – у нього стріляють з-за кожного рогу. Противник зазнає великих втрат, натиск сповільнюється. Путін не обороняється, тому з військової точки зору мобілізація не має сенсу.
Сучасні війни не виграють натовпи погано навчених і невмотивованих людей зі старою зброєю зі складів. Їх виграють високотехнологічною зброєю, якої після мобілізації не стане більше. Її в Росії стає дедалі менше. А надолужити ресурс через санкції вона не може.
У цій ситуації путін просто розраховує затягти ситуацію в часі. Оскільки зупинити війну йому – дорівнює втратити владу.
Він навіть розуміє, що рейтинг його знижуватиметься разом зі зростанням кількості мобілізованих. Але він все ще сподівається на те, що рейтинг виявиться вище за 50%. У цьому мають допомогти соловйови-скабєєви, які кинуться промивати мізки народу з подвоєною силою.
Що означає оголошення війни для України
Для нас тут дві погані новини:
- у разі оголошення війни розраховувати на швидке завершення воєнних дій годі. Вони можуть затягнутися (хоч це й не факт);
- якщо вже це війна, Путін від самого початку може піти на найбільш жорсткі дії в Україні: знищення електростанцій, вузлів зв'язку, сховищ газу, мостів через Дніпро, щоб відрізати правий берег від лівого
Але на результат бойових дій оголошення війни істотного впливу не матиме. Після саміту в Рамштайні час працює проти путіна.
Україна отримує дедалі більше озброєнь, включно з тяжкими. Міністр оборони Резніков попереджав, що попереду кілька надзвичайно важких тижнів. Це поки постачання озброєнь не завершено, військовослужбовці не навчені керувати технікою.
Час іде, Україна стає сильніша. Вона все одно переможе. Що б іще бункерний дід не вигадав.