укр
Главная Новости политики Власть в Украине
29 Марта 2010, 13:16  Версия для печати  Отправить другу
×
Шустер-Live: Месяц после ухода Ющенко http://www.segodnya.ua/img/article/1930/0_main.jpg http://www.segodnya.ua/img/article/1930/0_tn.jpg Власть Полная стенограмма ток-шоу
Шустер-Live: Месяц после ухода Ющенко

Шустер-Live: Месяц после ухода Ющенко

Полная стенограмма ток-шоу

Дата: 26/03/2010 21:30

Канал: "ТРК Украина"

ВЕДУЩИЙ: Савик ШУСТЕР

ВЕДУЩИЙ: Доброго вечора! Прямий эфір – це свобода. Мы пытаемся стать самой свободной программой в Украине на телеканале "Украина". Ровно месяц назад в должность вступил новый Президент Украины Виктор Янукович. А это значит – Виктор Андреевич Ющенко этот пост покинул ровно месяц назад. Я приглашаю в студию третьего Президента Украины Виктора Ющенко, чтобы попытаться подвести итоги этих первых тридцати дней.

Виктор Андреевич, вчера в Москве, во время совместной пресс-конференции с Владимиром Путиным, Премьер-министр Украины Николай Азаров, а мы все же, в парламентско-президентской республике, поэтому Премьер-министр это важная должность. Он сказал следующее:

СИНХРОН: Николай АЗАРОВ, Премьер-министр Украины: "Было между нашими странами в течении последних пяти лет, перевернуть страницу и начать с чистого листа"

ВЕДУЩИЙ: Т.е., он говорит, что нужно забыть пять лет, которые были между нашими странами, т.е., он каким-то образом перечеркивает то, что Вы сделали за пять лет и в отношении с Россией.

Виктор ЮЩЕНКО, Президент Украины (2005-2010): Ви знаєте, і в політиці і в житті є люди, які починають по трьом принципам. Розпочинають вірніше роботу з трьох принципів: є перший конверт – бий попередника, тобі ще будуть аплодувати, потім ще є другий конверт і третій. Ви знаєте, я цю фразу чув декілька разів у новинах. Дуже слабка фраза. Як громадянин України я би не хотів, щоб Прем’єр-міністр України їхав до Москви з пропозицією каятті і розмовою про те, що, знаєте, нам варто з білого аркушу паперу розпочинати. Якщо хтось думає розпочинати з білого аркушу паперу, то мабуть требі до Ярослава Мудрого повертатися. Багато списаних томів – це легка і примітивна політика. Є дві країни, вибачте, дуже часто це є різні інтереси – за тобою стоїть нація, народ з власними інтересами навчиться їх захищати. Це назавжди оплески і від своєї нації і від других політиків, але власно кажучи, це посада забов'язує. Я приблизно так прокоментував цей сюжет.

ВЕДУЩИЙ: А вот скажите, Вы часто говорили, что Ваши проблемы ч Россией начались с Бухарестского саммита НАТО, т.е., когда было очевидно, что Вы хотели повести Украину в НАТО.

Виктор ЮЩЕНКО: Це один із моментів, один із моментів, бо я думаю, що момент взагалі загальний відомий усім. Очевидна ставка на виборах 2005 року в Москві Кремлі не на мене робилась. Тут не проблема в моєму прізвищі, що воно на "КО" закінчується. Тут проблема в тому, що за мною політика знаходиться, яка визначає дух суверенності нації народу, а це, я думаю, багато років в Москві буде сприйматися, як антиросійська політика – це велика посилка, але я констатую просто факт. І тому, ті знамениті привітання Віктора Федоровича Януковича чи двічі, чи тричі, які робилися наперед і таке інше. Це маленька історія того, що, власне кажучи, Москва хотіла один варіант розвитку політичних подій в Україні і вона його проштовхувала політичними, інформаційними, будь-якими засобами, як і 20 років назад, як і 100 років назад. Те, що вибори закінчилися таким результатом – це само по собі певний був дискомфорт, це не сценарій Москви.

ВЕДУЩИЙ: Ну, а сама "оранжевая" революция, она тоже сыграла свою роль?

Виктор ЮЩЕНКО: Очевидно. Тому, що я думаю, що сам напрямок, сценарій демократизації території, дуже довго, на мій погляд, ще не буде вітатися в багатьох, або в деяких країнах, які сусіди біля нас.

ВЕДУЩИЙ: Виктор Андреевич, ну подумайте! "Оранжевая" революция, которая не понравилась Кремлю и может быть считали это каким-то своим, ну скажем, духовным поражением, что вот люди на площади могут изменить…

Виктор ЮЩЕНКО: Чи ідеологічними, чи духовними…

ВЕДУЩИЙ: Ну идеологичними, да. Но дальше они одержали полную победу, потому что Вы от 70% поддержки через пять лет оказались без поддержки вообще. И кремль может сейчас смотреть на Вас и улыбаться, и говорить, что, в принципе, мы были правы.

Виктор ЮЩЕНКО: Я сказав би, якщо так вже аналізувати те, що пройшло. Якщо це назвати, що вони перемогли, то це можливо, одна із слабких перемог за 18 років українського суверинитету, бо ми маємо перший прецедент, коли Президент не набрав половину підтримки нації і це, я би сказав, великий знак запитання, чи знак оклику, відносно того, яку політику потребує нація. А я дійсно, повторюю це вже декілька разів, хотів би, щоб Віктор Федорович зрозумів, що він не Президент сходу України. Мене ранить це слово, коли я говорю "схід" чи захід України, чи південь, північ. Наш опоненти і внутрішні і зовнішні так хочуть, щоб ми ділили карту Україну. Насправді, Президентом всієї України треба бути, тому, на мій погляд, треба продемонструвати Віктору Федоровичу і повагу до тих людей, які, навіть його не обирали, у яких друга ідеологія, друга філософія, друге бачення України, але ти поки, що ти поважаєш їх. І тому, коли ми говоримо… Не вони перемогли, не вони перемогли… Коли ми говоримо про спектр, який підтримує національний розвиток, демократичний розвиток України, насправді він більший ніж ті, хто віддали перевагу новобраному Президенту. Але справа в тому, що ті, хто стоїть за демократичним, чи патріотичним національним розвитком, вони в роздробі – і це головна проблема.

ВЕДУЩИЙ: Виктор Андреевич, мои коллеги из газеты "Коммерсант", которые с Вами делали долгое интервью, они в заголовок Вашу цитату вывели: "Я не хочу, чтобы Виктор Янукович стал Президентом Донбасса". А, наверное, вся Украина хотела, чтобы Вы стали президентом и Донбасса тоже, но Вы им не стали.

Виктор ЮЩЕНКО: Ви знаєте ми зачапаємо тему, яку от так от, за декілька хвилин, не парируєш. Але хотів би, що сказати, як на мій погляд, і набута, і успадкована, яка ключова проблема для українській нації? Це почуття єдності. Є багато факторів, повторюю, і успадкованих, і набутих, на яких грають, які в партитурі, які використовують для того, щоб єдність і солідарність українців не відбулася. І тому, штучно запускаються декілька тем, ті, які для будь-якої нації не існують взагалі. Ну, наприклад, для великої Росії, чи існує тема, наприклад, мовної політики? Хоча нагадаю, що в період з сімнадцятого року в Росії загинула, здається, більше ста мов. Більше ста національних мов. Але в Росії мови не існує, мовної проблеми не існує. Є єдина державна мова, де 73, здається, Автономних утворювань і єдина державна мова. В Україні закидають, що "Слухайте! Ви знаєте, що мовна політика так, як вона вибудувана чи в Росії, чи в Польщі, чи в Румунії, чи в Угорщині, чи в Словаччині, чи в Чехії, чи в Болгарії, от для України не підходить. Десятки років рвуть цю націю на частини, хтось цю хартію Європейську чи так читає, чи от так читає і до цього часу не може зрозуміти, що таке поняття "регіональна мова", наприклад Чи ми беремо там тему, наприклад, нашої пам’яті, нашої культури, нашої історії, чому я це говорю, тому що це те, що клеїть будь-яку націю. Якщо ми не хочемо обговорювати ці теми, то ми ніколи цілісність нації, тотожність не отримуємо. І тому, коли ми дивимося на нашу історію українську – як поєднати те, що багато років знаходилося під різним політичним впливом, знаходилось, навіть, в різних державах. Якщо взяти останніх 50-70 років, то у нас західна Україна була під покровом п’яти імперій, східна Україна була під покровом теж другої імперії. Звичайно, це не проста історія, достукатись те, що ми називаємо схід…Я родився на сході. Вибачте, коли я вчився в Тернополі в інституті, мене півтори роки "москалем" називали.

ВЕДУЩИЙ: Это Вас обижало?

Виктор ЮЩЕНКО: Спочатку ображало тому, що, ну, дійсно, я не "москаль". Ображало тому, знаєте, тоді ж якийсь максималізм був, якесь таке почуття, чистоту хотів: ось біле закінчується, тут чорне, давайте не дивитися кольорами райдуги, веселки, а давайте, чітко поділимо. А додому приїжджаю "бандерівцем" називали. Пішов у клуб перший раз, приїхав із Тернопільщини у свій рідний клуб у селі, до дівчат знайомих. І стоїть така невеличка купка хлопців. Я так проходжу, білет здаю, треба ж було до зали пройти. І чую: "Бандерівець пішов". Ви знаєте, тема єдності в Україні складна, чи для того Президента, якого виніс схід, чи для того, якого підтримала демократична чи патріотична частина. Це треба знайти по серйозному і багато разів для однієї нації говорити одні і ті самі тези, щоб ми все більше і більше відчули. Власно кажучи, саме дороге, що в нас є те, що ми українці. У нас трошки різна історія,Ви знаєте, це не протиріччя, це відмінності, очевидно так.

ВЕДУЩИЙ: Но Вы, Вы все же, вот Роман Шухевич, Степан Бандера, голодомор, в Вашей постановки…

Виктор ЮЩЕНКО: Українська мова, українська пам'ять, українська історія.

ВЕДУЩИЙ: …это же не всё объединяло, отнюдь

Виктор ЮЩЕНКО: Ні. Не "тягніть у болото", Савік. Ви знаєте, якщо в цій залі люди кажуть, що мова націю не об’єднує і моя мовна політика була шкідлива цій нації, Ви знаєте, я навіть у дискусію не хочу вступати. Знаєте, це така фатальна помилка, якої нас ще хочуть відтягнути років 50 назад. Чи, ми говоримо, знаєте, жити не в своїй історії, а як нам совітують, давайте в нас же обра історія була. Так в нас і з німцями обра історія була, так давайте з німцями напишемо, чи та, з поляками давайте писати обру історію. У нас …з австрійцями давайте обру історію напишемо. В них, вибачте, у кожної нації є свою історія. В російській нації…Чому сьогодні подивитись, включить будь-який російський канал, хто герої? – якщо ми говоримо про історичний зріз – білогвардійці, Денікіну квіти кладуть, правда? А ми вчилися в школі, де вчили, що це антигерої.

ВЕДУЩИЙ: Ну, там некая дискуссия по Сталину сейчас идет, как Вы знаете.

Виктор ЮЩЕНКО: Ну, по Сталіну іде рух, як канонізувати, як Колчака, до речі, українця. Я це розумію, більше того, я навіть це внутрішньо, як людина і розумію і хочу підтримати, але в даному випадку, що я хочу сказати. Чому відбувається ревізія? Чомусь нація повертається до того періоду, який ще 20 років назад шельмувався. Тому, що Росії потрібна власна російська історія, не з Павліками Морозовими, а зі своїми героями, які боролися за велику Росію. Можливо вони програли, можливо вони програли, але вони програли битву, а не війну. І тому, коли ми говоримо про першу спробу, а давайте, подивимося на власну історію української нації. А згадай, що в тебе є українська мова, а згадай, що в тебе взагалі повинна свою бути пам'ять, а згадай, що в тебе є свої герої, не тільки Павліки Морозови, не тільки "червоні" командири, хоча, безумовно, там є і та героїка, яку, я розумію, що люди будуть шанувати. Чи ми говоримо про культуру, чи ми говоримо про звичаї, знаєте, про що ми говоримо взагалі – джерело з минулого у нас повинно бути чистим, тоді нація консолідована. Чому, взагалі, ми так багато говоримо про єдність нації? Тому що, якщо ми хочемо долати ті виклики, які в нас є сьогодні, їх треба долати в єдності, в цілісності, тому що…Чому виграє поляк? Тому що він єдин. Чому чех виграє і перестройку, і перебудову, і інтеграцію до Європи, і світові процеси? Тому що нація консолідована.

ВЕДУЩИЙ: А как Вы ответите тем людям, которые Вам скажут, что объединение нации не в прошлом, а в настоящем, бедность, коррупция?

Виктор ЮЩЕНКО: Неправда. Неправда. Є два джерела. Є дві речі, на яких відбувається єдність нації. Одне джерело – це минуле, і якщо у вас нема бачення своєї мови, своєї історії, своєї культури, те що визначає націю. Звернемося до нашого великого Даля, росіяни кажуть, що він російський, ми кажемо, що він український, да, це теж одна із сторін забутої історії. Що таке нація – нація: дві крапки – це спільнота, спільнота людей, яка має мову. І Винниченко казав, перше, що об’єднує – мова – це перша величина гуманітарних цінностей, це твоя мова. Ми говоримо про те, що ми повинні, як уроки взяти і об’єднати, об’єднатися. Друге, це культура, це історія, це традиція, це звичай – от і все з чого починається єдність і цільність нації. Вибачте, вибачте Савік, будь ласка. А якщо у нас оце відчуття єдності є, ми можемо легко, як поляки, як естонці, як литовці, в кінці кінців, як росіяни – вибирати своє майбутнє і бути консолідованими в цьому майбутньому. Запропонуйте зараз, уявіть собі на три хвилини, що Ви Президент, уявіть свої тези, з якими Ви поїдьте на Галичину, щоб Вас зрозуміли, при чому щиро зрозуміли, не в гру. Поїдьте на схід, те щоб Вас щиро зрозуміли, і Ви підійдете до того, що та позиція, з якої я приходив, як президент – "повернення до основ консолідації нації" – це єдиний грунт, на якому відбувається єдність, з якою борються з корупцією, з якою роблять ун6ікальні економічні реформи, але це все робиться тоді, коли консолідована нація.

ВЕДУЩИЙ: Виктор Андреевич, вот насколько новый Президент свои 30 дней консолидирует или не консолидирует нацию, мы поговорим после паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". И ровно 30 дней назад новый Президент Украины Виктор Янукович вступил в должность, состоялась инаугурация, и мы оцениваем сейчас эти 30 дней с человеком, который ушел с поста Президента ровно 30 дней назад, Виктор Андреевич Ющенко.

Виктор Андреевич, вот за 30 дней, в принципе произошло очень многое. Коалиция создана, Премьер-министр близкий Президенту избран, хотя ощущение, что назначен, губернаторы, новые совершенно и их много, назначены и такое уже чувство, что появляется в стране стабильность. И за рубежом об этом тоже говорят.

Виктор ЮЩЕНКО: Власне кажучи, я буду виступати з позиції, що ми все повинні зробити, незалежно від того під яким прапором стоймо, пам’ятати про те, що ми стоїмо базове під загальноукраїнським національним прапором і ми повинні все зробити для того, щоб нація мала стабільність, нація консолідувалася, об’єднувалася. І тільки через цей процес ми можемо пізнати економічний прогрес, соціальний прогрес, другими словами, коли ми говоримо про економіку, про соціальні стандарти, ми перш за все, повинні говорити, про те, що політика є одним із факторів, який стабілізує, або дестабілізує ситуацію. І тому, я природно "За" процес, який стабілізує і політичне життя, і власно кажучи, і економічне. Мені здається це глузд, будь-якої здорової людини, так поступати по відношення до своєї країни, до свого народу. Що відбувається з того, що хотілось би прокоментувати. Очевидно, відбулася демократична перемога, прийшла нова команда, у якої в Парламенті 176 місць – це найбільша квота в українському Парламенті, яка числиться за політичною силою. Тому, це потенціал, який в Парламенті кореспондується і з президентськими виборами – це дає змогу, очевидно, формувати на досить швидких умовах те, що ми називаємо місцевий уряд, центральний уряд. І в цьому плані обмежимося таким коментарем, як я це сказав. А що турбує? Турбує те, що знаходиться під килимом, але воно повзуче і воно може проявитися тоді, коли ми його найменш чекаємо. Ну, перш за все, це формування коаліції. На мій погляд, яка була помилка найбільша Тимошенко, якщо ми говоримо про її парламентську політику, хочу підкреслити, ми живемо у парламентської державі не в президентської, в парламентської, де визначається через інститут більшості прем’єрство, уряд, бюджет, національно-економічна програма і таке інше. Так ось, Тимошенко пішла дорогою, коли "де факто" – у неї не біло більшості, але "де юре" – у неї була коаліція. Якою дорогою пішла нинішня влада? Це "де юре"…

ВЕДУЩИЙ: Є коаліція

Виктор ЮЩЕНКО: Нема коаліції, "де факто" – вона є. Чому я підкреслюю "де юре", тому що імперативна норма національної Конституції, коли вона була сформована в 2004 році, фіксує, "що більшість в українському Парламенті формується на базі коаліції і фракції". Коаліція в нинішній Конституції України не може формуватися депутатами.

Виктор Андреевич, а какой выход был у Виктора Януковича? Досрочные выборы?

Виктор ЮЩЕНКО: Йти по закону. Якщо не знаєш, що робити, треба йти по закону. Бо ми зараз аплодуємо, що в нас 30 діб начебто стабільності, але ми закопали "зуби дракона". Тому що питання легітимності уряду, питання конституційної більшості – це той "Домоклав меч", який зараз висить. І я далеко не вилучаю, що це не просто непорозуміння, яке виникло там на Банковій по відношення до процесу, який відбувся у Парламенті, очевидно це є один із сценаріїв, бо думаю, що Віктору Федоровичу такий Парламент не до кінця зручний. Йому хотілося б, з однієї сторони мати команду у Парламенті не на коротку дистанцію, два з половиною роки, а на п’ять і про це мріє будь-який політик, і це логічно. Але це можна зробити тільки законним способом. От коли ми говоримо про те, що коаліція, яка створена не на конституційній основі, це дуже серйозно підриває фактор, який нам буде потрібен через два-три дні, коли ми будемо говорить: Як ми формуємо бюджет країни? Хто підтримає цю економічну програму? Адже ми говоримо не про консолідацію "тушками", де заплатили, де місця там комусь дали – це не європейська політика.

ВЕДУЩИЙ: А Вы думаете , что платили?

Виктор ЮЩЕНКО: Я образно кажу. В даному випадку можливо тут…Ну, коли я читаю, що в двадцять першому столітті, в здавалось би, європейській державі формується коаліція з комуністами і даються ідеологічні міністерства економічні, щоб творити реформи, ви знаєте, в мене відчуття таке, що "хлопці взяли білети на "Титанік"" – це неправильно.

ВЕДУЩИЙ: Ну все же главному человеку, т.е., направление реформ отдано Сергею Тигипко, а не коммунистам.

Виктор ЮЩЕНКО: Ви знаєте, якщо ми зараз ідемо у проблему, яка є базовою сьогодні для Кабінету міністрів – це впоратися з бюджетною кризою А впоратися з бюджетною кризою – це не є якась проблема знань, ні. Це проблема політичної волі. Якщо за тобою не стоїть ідеологічна коаліція, тобі важко буде робити реформи, за якими стоять може самий здібні реформатори. Питання ні в наборі, що робити, а в питання – в політичному акцепті на це. От коли ми говоримо, очевидно, дійсно, криза і глибина економічних потрясінь, яке сьогодні має Україна – це одне з найбільших за 19 років. Ну, наприклад, дефіцит бюджету оцінюється близько 120 мільярдів, якщо трошки так методично попрацювати, то можна твердо говорити, що ми маємо дефіцит біля 100 мільярдів. Що таке дефіцит 100 мільярдів? Вибачте, це підіймається питання твоєї квартирної плати, ціни кіловат на годину, кубічного метру газу, квадратного метру площі, пенсії спеціальної, пенсійного періоду. Т.е., ми говоримо про речі, які не арифметичні, які потребують осмислення, ідеологічного осмислення – от для цього потрібна партійна коаліція, ні "тушки". А це, на мій погляд, рокова помилка, коли…

ВЕДУЩИЙ: Виктор Андреевич, вот смотрите! Вы все же политический лидер и есть политическая сила в Верховной Раде, которая могла Партии регионов дать возможность не нарушать ничего, а создать с ними коалицию и не иметь там коммунистов, почему вы на это не повлияли?.

Виктор ЮЩЕНКО: Не було пропозицій. Не було пропозицій. Я відверто скажу, очевидно такий процес формування коаліції "тушками" через порушення Конституції, влаштовує владу бо сісти за переговори, умовно я кажу, там, з "Нашою Україною" – це переговори ідеологічні, це не прості переговори. Т.е., ми би спонукали ту сторону змінити своє ставлення до багатьох реплік, які вони сказали, що до внутрішньої чи зовнішньої політики. Другими словами діалог з "Нашою Україною" і зі мною – це корекція курсу. Я такий курс, який сьогодні декларований, я би його, безумовно, не акцептував, як партнер. Чи починаючи від елементів зовнішньої політики, чи ми говоримо про деякі базові внутрішні речі, то…

ВЕДУЩИЙ: Скажите пожалуйста, а вот Вы бы…Необходимо понизить цену на газ, потому что соглашение, которое подписала Юлия Тимошенко, не позволит выживать экономически, поэтому необходимо ехать в Москву… Вот это вы поддерживаете?

Виктор ЮЩЕНКО: Поддерживаю. Тільки Ви знаєте, мета одна і та сама, тільки є різні способи. Коли ми говоримо: "Прем’єр України не повинен відчувати, що він, знаєте, в якийсь залежності. Не повинен відчувати того, що Ви знаєте, ми представляємо націю,я кА стоїть з капелюхом і щось просить у Росії". Вибачте, ми живемо у світі жорсткому і "дарів на підносі" тебе ніхто не принесе", ти за все будеш платити, нація, Україна і ти ніколи безплатно не жила в жодні часи. Коли ми зараз говоримо про дане питання "Чому в Україні найвища ціна в Європі на газ?" – це не від ринкового підходу, тут ринку немає. І це вже є сильна сторона України. А коли ми говоримо про те: "А чому найнижчий тариф на транзит російського газу територією України?" – це не ринковий підхід, не ринковий. Те, що зробила Тимошенко, я думаю, що буде спрацьовувати крайнє негативно на наш економічний суверинитет ще багато років. Але з цього треба навчитися виходити, із цих ситуацій, із цих бездарних домовленостей. Звичайно, Росія буде все робити , щоб триматися на своїх домовленостях. Ми повинні розуміти нашу сторону, наш маневр, наші можливості. І тут я би хотів сказати, я тут дещо не поділяю принципово, і ту тональність, характер переговорів. Ми говоримо про те, чому Україна не повинна вимагати ринкових умов транспортування російського газу, приблизно таких умов, як в Австрії, а це та сама труба, Словаччині, Словакії, вибачте Словаччині, це та сама труба, в Німеччині, це та сама труба. Чому нам говорять, що Ви одержите ціну на газ нижчу, може таку, як у Білорусії, але запам’ятайте, що Білорусія одержить таку ціну низьку тому, що вона працює на Союзну державу. На одного із сателітів майбутнього союзної держави. Тоді виникає питання. А чому у Словаччині ціна на газ російський нижчі ніж в Україні? Вона не працює на союзну державу. Чому в Австрії ціна на газ нижча ніж в Україні?.

ВЕДУЩИЙ: Почему?

Виктор ЮЩЕНКО: Чому в Німеччині? Тому, що ми маємо фактор організації не ринкових відносин, про те, що я говорив другий рік, а встановлення політичної ціни. І те, що сьогодні в матеріалах українського прем’єра повинні бути закладені кроки, які забезпечують формування на ринкових засадах послуг України, а про це мова не йшла, про зміну тарифу мова не йшла. Мене це турбує, тому що це неправильна тактика. Не треба Росію просити зменшувати ціну на газ.

ВЕДУЩИЙ: Надо просить у России, чтобы она платила больше за транзит?

Виктор ЮЩЕНКО: Щоб вона вийшла на дзеркальні стосунки із платою тарифу. У нас повинен бути ринковий тариф на транзит, у Росії повинна бути ринкова ціна на газ, у цьому є симетрія, у цьому є синхрон.

ВЕДУЩИЙ: скажите пожалуйста, почему Россия должна на это пойти? Никто не заставлял Украину подписать договор?

Виктор ЮЩЕНКО: Це правда. Це воля Тимошенко і у неї були свої міркування політичні. Бо підтримку під час президентських виборів найсуттєвішу, таки, як Тимошенко, могла отримати тільки з Росії, не з Європи, з Росії.

ВЕДУЩИЙ: А Вы почувствовали поддержку со стороны России, именно Юлии Тимошенко?

Виктор ЮЩЕНКО: Очевидно. І тому… Я би хотів до суті питання вашого повернутися. Питання тарифу, ще 12 місяців назад було виключно компетенцією уряду. І регулювалося міжурядовою угодою і скасувати формування тарифу на урядовому рівні можна було б тільки за згодою двох сторін і підписання відповідного документу, який анулює попередню практику. Такого анулювання немає. Т.е., це я хочу підкреслити, визначення тарифів на транзит газу, це є компетенція не господарчих суб’єктів, не "Газпрому" і не НАКу, а уряду одного і уряду другого. Це догмат наших відносин газових. І тому, уряд повинен взяти в свої руки це питання, і очевидно, провести не імпульсивні, ні емоційні, а професійні переговори. І вивести Україну на те, що ми отримали за транзит ту ціну, яку платиться в середньому по Європі. Яка це ціна? Це приблизно, якщо би ми вийшли на період, наприклад, на тариф, який вживається в Словаччині, ми би отримували щорічно додатково п’ять мільярдів доларів від платежів Росії за транзит газу українською територією. Зараз ми отримуємо два мільярда. Т.е., мова йде про те, що ми маємо НАК "Нафтогаз" України зі збитками 33 мільярди, разом з тим, випадаючи доходи по заниженому тарифу на транзит, ми маємо приблизно п’ять мільярдів, або 40 мільярдів гривен. 40 млрд. гривен, або 5 млрд. доларів. Виникає питання. У на с проблема в національній монополія, я маю на увазі, НАК "Нафтогаз", не ринковий характер відносин із нашими партнерами, чи внутрішні питання стосунків з урядом? От я хочу доказати, що ми маємо не ринковий характер відносин по транзиту газу і, безумовно, це серйозно підриває надійність забезпечення Європи, тому що ми сьогодні маємо не окупну ціну – збиткову ціну, яка менш ніж в країнах Європи в три-чотири рази.

ВЕДУЩИЙ: Ну, насколько я понимаю из ваших высказываний, Вы не верите в то, что Россию интересует рыночный разговор?

Виктор ЮЩЕНКО: в даному випадку очевидно, що це більш цікавить Україну, але ми говоримо про партнерство. Ми говоримо про побічний характер переговорів, ми говоримо про національні державні інтереси. Це не стосунку, якихось то корпоративних структур, приватних структур, тому… Ми в 2000 році, коли перейшли на новий газовий механізм розрахунків, плюс в 2005 році, коли ми заклали із Президентом Росії базові фундаментальні речі у газових відносинах і вони стосувались чого, того, що всім набридла адміністративна ціна на все: на послуги, на газ, на сховище. Тому, що в її проявляється великий політичний компонент, ти не можеш ніколи…ти не можеш ніколи планувати розвиток цієї ціни. Це завжди несподіванка…

ВЕДУЩИЙ: А с другой стороны, это правда, что очень много очень богатых людей в Украине, очень богатых, разбогатели именно на газе?

Виктор ЮЩЕНКО: Правда. І в Україні і в Росії. Якщо Ви пам’ятаєте історію десь середини приблизно, та кінця 90-х років. Хто в Росії, чи в України один рік покерував НАК "Нафтогазом" чи "Газпромом" став мільярдером, або кудись тікав, або хтось його шукав. Тому, це очевидно, що ринковий характер відносин – це корупційна схема, але схема, яка влаштовувала самих високих людей. Не тих, хто був тільки функціонерами, а тих політиків, які очевидно стояли за цими речами, тому що це не справа керівника, виключно, "Газпрому" чи НАК "Нафтогазу", це справа вищих людей. І тому, в 2005 році ми домовилися про те, що ми переходимо на ринковий характер відносин – це базова домовленість. Нам треба ринкову ціну на газ, і щоб ми знали її не 30 грудня, а щоб вона прогнозована була, як працює прогнозовано на західному ринку. Росії потрібна прогнозована ставка на транзит газу по території України. Давайте мит переходимо на два ринкових цих механізму, при чому переходим симетрично. Переходимо, або на 50% ринку, спочатку, або 100% на другий рік, і синхронно. Т.е., ми повинні на ринкові засади перейти і перейти синхронно, або в два роки, наприклад, або в один рік. Один рік важко і Росії, і Україні, а в два роки… Вот це та сутність, яка дійшла до жовтня 2002 року, як базові домовленості між Україною та Росією у газовій сфері. Потім те, що трапилося коли в Москву вилетіла Тимошенко і прийняла на себе таке рішення, яке випливають із директив і повноважень, то власне кажучи, стало сьогодні викликаною проблемою. І тому, я би сказав так, що нам не треба боятися ринку, нам не треба весь час говорити про те, що Росія встановила не зрозумілу по формулі ціну на газ. Ми повинні формувати свої переваги в говорити про те, що в нас є транзит. Ми транзитуємо 82% російського газу, по ціні, яку не можна назвати ціною, яка формує себевартость. Другими словами тут потрібні політичні, серйозні перемовини.

ВЕДУЩИЙ: Вот Вы говорите, что Вы не нравится позиция Украины сейчас в Москва, значит Вы подозреваете, что что-то другое Россия может захотеть и Украина может дать, а что это другое?

Виктор ЮЩЕНКО: Друге? Ну, наприклад, мене принижує коли чи українські лідери, чи керівники галузей так нав’язчиво, як в "дурному" сні, пропонують ідею консорціуму. Я відверто вам скажу, що ця ідея для України ніякого сенсу ні несе. Це все одно, як би сказати: "Ви знаєте, давайте в Росії створимо консорціум по видобуванню газу?". Як би Вам відповіла Росія на свою монополію. Сказала би: "Хлопці, ви там розбіжиться там от на своєї території із своїми монополіями, а це вже наше національне достояніє. Ми родину продавати не будемо", приблизно така відповідь могла би бути. У нас, як я дивлюся на ту команду, яка останній раз була в Москві, мене здивувало, що вона приїхала з пропозицією про консорціум. Значить вона не розуміє двох речей: річ перша – угоди, які підписала Тимошенко, стали настільки вигідні Росії, що входити в діалог по консорціуму – це вже Росію не цікавить. Україна прийняла на себе збитки по транзиту, чому тільки аплодувати можна і прийняла на себе найбільшу ціну на газ у Європі. По формулі, який працює ще, здається, Румунія, одна із не вигідніших формул у Європі. Питається задача: "Який консорціум тебе треба, коли ти по суті, свої національні інтереси виставив у найкращому світів?" і Україна все бере на себе. Дивно? Не логічно. Це перше. Друге. Ми говоримо про те, що не з проектом консорціуму треба їхати, а з проектом вдосконалення існуючої системи домовленостей. Третє. Буде велика помилка, якщо ми газову, чи енергетичну тему поставимо в контекст, наприклад, Чорноморського флоту Росію – Севастополю, Одеського припортового заводу, Харківського турбоатому, Нафтопроводу Одеса-Броди-Європейський союз. Другими словами, якщо будуть змішані в одне меню оці всі інгредієнти, то власне кажучи, вимога буде одна. Україні підуть на зустріч по зниженню ціни на газ, але взамін Україна повинна прийняти концепцію союзної держави.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире. И для тех, кто только что включил телеканал "Украина", напомню, что с третьим Президентом Украины Виктором Андреевичем Ющенко, мы подводим итог первых тридцати дней президента Виктора Януковича. Так вот, мы завершили вашими словами "что возможно Россия захочет нечто вроде союзного государства взамен за понижение цены на газ". Мы знаем, что в Москве об этом говорят много, в том числе, и в государственной Думе. Но удивительно, мы спросили у нашей аудитории, эту тему мы будем обсуждать, когда закончим беседу с Вами, и аудитория будет переголосовывать этот вопрос. Мы спросили у аудитории: "Нужно ли создать единое государство трех славянских народов: Белоруссии, России, Украины?". Вот какой ответ мы получили от людей, которые представляют Украину – 52% – нет. 47% – да. Т.е, не 50 на 50, ну близко к этому. Вас это удивляет?

Виктор ЮЩЕНКО: Удивляет, як цифра, тому що знаєте, скільки разів цієї української нації треба говорити, що найсолодша мрія в усі часи, в будь-якої нації – це мати свою державу. За це варто не спати, боротися, за це покладено багато життів. А це, мені здається, свідчення цього количества… Коли сотнями років свою держава нам тільки снилась. Знаєте, в нас нема відчуття, що це є здобуток… Ви знаєте, якщо би Ви задавали таке сааме питання полякам, фінам, чи комусь ще на сході Європи, нація таких би відповідей не давала. А наша – це "знівечене" національне тіло, яке декілька сотен років знаходилося в колонії, я думаю, що за його відголоски. С забутою пам’яттю, без власної історії, дуже часто без власної національної гордості. Дуже часто, гордитися тим, що ми "хохли", або "малороси". Я не хочу терзати свою душу, терзати душу людей, але це не ті цифри, якими би я гордився, чесно скажу.

ВЕДУЩИЙ: Виктор Андреевич, вот Вы говорили много раз, как в стране, так и за рубежом, что Украина шесть раз получала независимость и пять раз ее теряла. И Вы мечтаете о том, что бы Украина была частью НАТО, потому, что НАТО дает гарантию независимости нам, почти навсегда, ну, сколько будет НАТО? Вот сейчас Виктор Янукович сказал, что внеблоковый статус, все. Даже, если он сказал, что у нас должна быть сильная безопасность, но тем не менее, внеблоковый статус – это поворот движения корабля?

Виктор ЮЩЕНКО: Я думаю, що це серйозний поворот. По великому рахунку, я би відверто сказав, якщо мова в рамках того статусу, який є в Україні перший лідер держави заявляє про блоковий статус, вибачте, позаблоковий статус, то це можна прочитати так. "Україна з цього моменту є не самодостатня, з точки зору визначення своєї самої суверенної частини політики – безпекою політики". Коли ми говоримо про НАТО, я віддаю перевагу слову, без пекова європейська політика. Давайте поговоримо про Чехію, про словак, про наших слов’янських друзів, про поляків, болгарів. Чому вони вибрали, як і всі народи Європи, колективну безпечну політику? Тому, що не міліарна частина дає відповідь на твою безпеку національну, ні. Нема самодостатньої міліарної політики, яка б дала гарантію твого сувіринитету. Гарантію того сувіринитету має тільки колективний принцип. У цьому є суть полеміки. Немає позаблокового статусу. Є відповіді, або в тебе є ресурс самодостатній міліарний на твою безпеку у політики, а його очевидно немає. При 8 млрд. гривен фінансування оборонного міністерства, очевидно, що мову про це не варто і підіймати, тратити час на це. То єдиний спосіб у такий ситуації, заявити про сувіринитет, безпеку країни можна тільки в одному контексті – приєднавшись до європейської безпеки і політики. Тому, такого рода заява, вона говорить лише про одне, політика якої йшла Україна на початку 90-х, сьогодні отримає нове підтвердження і це прикро. Це проти ричить національному закону "Про основи безпеки політики", до речі, про який голосував будучи у Парламенті Віктор Янукович. І Ви знаєте, що як Прем’єр-міністр Віктор Янукович, задається, у 2004 чи 2003 році, він запропонував національну програму – це єдина програма, яка була затверджена в Парламенті, де передбачалося, що до 2008 року, Україна набуває членство в НАТО. Це був один з краєугольних каменів політики Януковича зразка 2003-2004 року. В той же час, Віктор Федорович голосував, і його політична сила за Закон України "Про основи безпеки політики", який визначає інтеграцію до НАТО, включаючи пряме членство.

ВЕДУЩИЙ: что же случилось?

Виктор ЮЩЕНКО: Место сидение, определяет сознание.

ВЕДУЩИЙ: Виктор Андреевич, вопрос совсем из другой "оперы", но я не могу Вас не спросить, все же Вы известный банкир. Владимира Стельмаха постоянно называли Вашим человеком и называют до сих пор. Во время предвыборной компании, как со стороны Партии регионов, сторонников Виктора Януковича, так и со стороны сторонников Юлии Тимошенко, звучали такие очень сильные голоса за отставку немедленную, потому что он погубил гривну, он не туда отправил деньги на финансирование, и, тем не менее, он остался на своем посту. Кому он так выгоден? И почему? Хотя я неправильный вопрос задаю, Вы же его наградили.

Виктор ЮЩЕНКО: Я сказав би так, що дуже важливо для нації зрозуміти, що Центральний банк країни повинен бути аполітичним. Центральний банк не повинен грати у політику, для нього, що "червоні", що "білі", хай Бог простить, все одно. Це не державний інститут,друге хочу підкреслити. Національний банк – це національний інститут. Другими словами, інститут, який слугую громадянину, бо кожен з нас носить в кишені національні гроші і охороняє їх вартість. Якщо він піде на уступки уряду і девальвує наше багатство – це буде політика проти нас, проти населення. Національний банк відповідає за стабільність для населення, перед бізнесом, перед державою, бо в державі є теж фінанси, тому ми говоримо про національний інститут, а не про державний інститут, де інтереси держави знаходяться в одному балансі з інтересами проти людини, чи бізнесу. І тому, в дуже багатьох країнах для того, щоб не робити з Національного банку підлеглу структуру, а я для цього 8 років, будучи Главою Національного банку пройшов шлях. По суті від філії уряду до незалежного центрального банку країни. Так ось, в дуже багатьох країнах центральний банк розмішують, навіть, в другому місті ніж там, де знаходиться уряд. Цим хочуть показати, що уряд – це політика споживача, центральний банк – це гарант стабільності однієї мірки грошей. Дуже важливо, щоби гроші були стабільні, тоді відбувається розвиток. Таку, як ми говоримо,що метричний стандарт, наприклад, довжини, один метр повинен завжди мати 100 сантиметрів, ні 98, ні 95. Не хватає на штани 1м25см відрізу, ну давайте стандарт зменшимо і вам буде вистачати, ні, стандарт повинен бути незалежним. 100 сантиметрів в одному метрі. Так і в гривні, там повинна бути вага вартості весь час. Тому, я сказав би так, я все буду робити для того, щоб демонструвати одне Центральний банк в нашій країні повинен бути незалежним і те, що відбулося в середині року, коли гривня похитнулася, бо треба було уряду дати фінансування дефіцит 50 мільярдів гривен, бо уряду не було де брати коштів для того, щоб видавати пенсію пенсіонерам.

ВЕДУЩИЙ: а где этот возьмет? Это правительство, то не могло, а это где возьмет? Там же?

Виктор ЮЩЕНКО: Взагалі є декілька сценаріїв розвитку. Якщо Прем’єр Азаров усвідомлює разом із Президентом Януковичем, що дефіцит 10-12%, який сьогодні є в уряду, що це захмарний дефіцит, що це дефіцит, який не можна покрити емісією, що це дефіцит, який ніколи не перекриє Міжнародний валютний фонд, що є єдиний вихід чесний, про що треба говорити нації з ранку до вечора, перш за все Прем’єр-міністру, що ми повинні мати дефіцит не 10%, не 7%, як хтось допускає, ми повинні мати дефіцит, ну максимум 4%. Бо питання для України, це не те. Що питання для Греції, де 12,7% дефіцит, так питання для Греції не в тому плані, чи великий дефіцит чи маленький, а питання особливо актуальне для України, яким способом ти йог7о будеш покривати? Греція може вийти на міжнародний ринок і можливо, легко покриє 10% свого дефіциту. Якщо Україна вийде на міжнародний ринок, він не отримає цього запозичення. І тому мова йде про те, що відповідь на ваше запитання знаходиться не в тому, чому ми зазнаємо такий великий розмір дефіциту, а ми його зменшуємо. А зменшувати можна тільки одним способом – проведення економічних реформ. Ну, Національний банк не може давати емісію. Якщо президент Янукович і Прем’єр-міністр Азаров підуть дорогою, якою йшов попередній Прем’єр, через емісію використовувалися національні валютні резерви, то це політика, якої вистачить на декілька місяців. Тому, є один спосіб – треба провести серйозні економічні реформи,Ю мінімізувати дефіцит бюджету, чим менше дефіцит бюджету, тим більше підтримка економіки. Всі ресурси залишаються для економіки. І через такий спосіб дати відповідь, як ми збираємося фінансувати дефіцит бюджету.

ВЕДУЩИЙ: Но, реформа – это долго и дорого. Мы видим в Соединенных Штатах реформа здравоохранения, даже если и принесет большие дивиденды гос. бюджета, но это не быстро, не скоро. А здесь сокращать дефицит надо, ну, немедленно.

Виктор ЮЩЕНКО: Ми говоримо про бюджетну кризу – це криза уряджу, це не чиясь інша. Це урядовий інструмент, який повинен давати відповідь. Є один спосіб – це вийти прем’єр-міністру, Президенту і сказати, яка є проблема сьогодні в державі і , зокрема, в її державних фінансах і, як ми збираємося її виліковувати. Тому що сьогодні ми маємо дефіцит приблизно, біля 100 млрд. гривен. Пенсійний фонд має дефіцит 25 млрд. гривен, НАК "Нафтогаз" має, приблизно 30, можливо 33 млрд. гривен. Це все дефіцит державних фінансів. Відповідь повинна бути миттєва, ну, принаймні, на протязі 30 днів. І тому цікаво, з яким бюджетом, і з яким пакетом економічних реформ вийде цей уряд. Можна піти шляхом, яким сьогодні йде Греція, чесно заявити нації, побудити почуття, які дають можливість консолідуватися, стати солідарними, зрозуміти логіку урядових реформ. Сьогодні у Греції 56% греків підтримують жорстку реформу Папандреу. Але з грецькою нацією говорять місяця два, відверто, як про колосальний виклик для нації, де артисти, провідні авторитети нації відмовляються від пенсій. І кажуть, що ми не можемо отримувати пенсію тоді, як держава в такій скруті знаходиться. А можна йти другим шляхом, як йшли в попередніх двох роках – заходим в національні резерви і з 30 млрд, третину спалили і це була велика помилка і Міжнародного валютного фонду, до речі, і того курсу, який був прийнято, як концепція на 2009рік. кінець кінцем, проблема заганяється во все більший і більший безвихідь, тому чесніше робити реформу, політично консолідуватися. Мати політичну консолідацію в Парламенті, яка ідейно йде до нації і каже: "Шановні! Це вигідно кожному з вас сьогодні підтримати цю реформу і ми вийдемо сильнішими, ніж ми будемо втрачати національний, валютний сувіренитет і це приведе до того, що ми дістанемо так глибоко і трагічно дна, що це може визвати і соціальні протести і не тільки соціальні.

ВЕДУЩИЙ: Виктор Андреевич, вот Вы говорите вещи, которые должна говорить оппозиция. Она должна указывать, даже настаивать, даже заставлять власть делать так, как надо. Вы такой национально ориентированный политик, на Вашем поле сейчас играют все: Юлия Тимошенко, Вячеслав Кириленко, Анатолий Гриценко, Арсений Яценюк, вот Вы были одни, а сейчас там много. Это хорошо для оппозиции или плохо?

Виктор ЮЩЕНКО: Ну, знаєте, як у китайській політиці був такий принцип, що "хай розпускаються сто ліпестков роз".

ВЕДУЩИЙ: Это Мао

Виктор ЮЩЕНКО: Это Мао. В принципі коли є таке середовище, як демократичне, я думаю, що це непогано, бо тільки конкуренція породжує клас і клас політиків в тому числі. Думаю, що те. що ми сьогодні маємо в демократичному русі, це приходяще, це так довго не може триматися. У тій політичній сили, яка представляє "НУ-НС" здається в Парламенті п’ять днів назад утворилася 17-я партія. Т.е., це щось-таке крайнє, яке доходить до абсурду і потім починається твереза думка. Я думаю, що в тих людей, яких Ви наз0вали, обставини підведуть до того, що саме базова ідеологія для української нації – це демократичний договір, це національна розбудова, це європейський курс, нема альтернатив цьому. Розуміє це нація сьогодні, чи треба ще багато і багато працювати, щоб зрозуміти, що це та дорога, яка немає альтернатив для того розвитку, але це приведе до консолідації політичних сил.

ВЕДУЩИЙ: Виктор Андреевич, у нас минута. Мне очень важна Ваша личная роль. что Вы будете делать в политике?

Виктор ЮЩЕНКО: Якщо мова йде про політику, я би сказав так, що дуже важко зараз отримати вихідну позицію уряду Президента по ситуації внутрішньої, що існує в Україні. Перш за все, я маю на увазі, що дуже важливо отримати бюджет від прем’єр-міністра на 2010 рік, який він буде? Чи це курс, коли влада ховається "в пісок", чи це курс, який буде закликати націю, можливо, вперше за 19 років українці почуємо, що ми українці станемо один біля одного, плечем до ліктя, давайте запропонуємо політику реформ, політику змін. Давайте, станемо разом и ми це витримаємо! І ми переможемо! Мені б імпонувала така політика, бо це конструктивно, незалежно від того, яка твоя ідеологія – це політика чесного, сміливого Прем’єра, урядовця, яку хотілось би підтримувати. Дуже важливо, яка економічна політика буде Прем’єр-міністра перш за все і парламентської сьогоднішньої коаліції – це друге. Від цього йде визначення самої політичної сили. Я у середу проводжу політичну раду партії, яка буде готувати з’їзд "Нашої України", який я повинен дати відповідь відносно нашої політичної опозиції, нашого політичного курсу і все з чим пов’язано. Пере цим, ми безумовно, проведемо очищення партії. Нам треба відмовитися від тих людей, які принесли розчарування, принести ті ідеали, які об’єднують суспільство, націю, патріотичні сили.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо Виктор Андреевич Ющенко. После рекламной паузы мы уже начнем дискуссию в студии, как раз с представителями власти и оппозиции.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Не случайно, с третьим Президентом Украины Виктором Ющенко, мы затронули вопрос союзного государства. С одной стороны Виктор Ющенко сказал, что возможно Россия согласится понизить цену на газ за союзное государство – это сказал Виктор Ющенко. Но, недавно, совсем недавно 50 народных депутатов Верховной Рады Украины получили письмо от Евгения Федорова депутата государственной Думы РФ, председателя Комитета по экономической политики и предпринимательству, вот он, пожалуйста. Добрый вечер! А именно, письмо о необходимости создания союзного государства Белоруссии, России и Украины. Мы задали вопрос нашей аудитории до программы. "Нужно ли государство трех славянских народов?" – вот какой ответ мы получили. Это наша аудитория, которая представляет всю Украину. 53% – нет, а 47% – да. Ну, если мы посмотрим на запад Украины то там гораздо больше противников вот такого решения. Сейчас мы это покажем. Смотрите вот это запад Украины, что касается востока Украины. Да, господин Волков заметил, что 19% западной Украины – "ЗА". А вот посмотрим на восточную Украину, там 37% против, что тоже знаковое. Посмотрим на юг. И чтобы вы ожидали на юге, большинство, конечно, "За". А оказывается, совсем не так, практически 50 на 50 на юге. И центр Украины – это мы, имеем ввиду Киев, ну, центр – 50 на 50. Значит, это мы переголосуем, потому что люди не совсем понимают аргументы, ну многие знают о письме депутат Федорова. Господин Федоров я сейчас некие ваши тезисы процитирую, Вы потом меня дополните, но вот что Вы пишите: "Украина, Белоруссия, Россия от исторического единства народов к единому государству. Восстановление исторического единства российско-украинско-белорусского народа с образованием нового государства позволит решить сложнейшие долгосрочные задачи во всех областях государственного устройства и общественной жизни, в том числе и за счет появления на международной арене нового сильного государства с высоким международным статусом и соответствующей уникальной экономической привлекательностью. Мы убеждены в том, что главным и ключевым условием реализацией нашего исторического геоисторического проекта является последовательное интеграционное государственное строительство в целях создания к 2020 году нового высокоэффективного Украинско-Белорусско-Российского государства со столицей в Киеве, объединяющего регионы от Кольского полуострова до Крыма, от Карпат до Сахалина, от Буга до Байкала". Вот первый мой вопрос к Вам. Почему Вы этот проект послали только 50-ти депутатам, как это Вы их выбрали?

Евгений ФЕДОРОВ: Вы знаете, я послал эти письма всем депутатам, которые представляют какие-либо политические силы. Я считаю, что такого рода процессы и консультации возможны только абсолютно со всеми силами на Украине, в России и Белоруссии. И только консенсусом можно решить эту проблему. Именно по этому, вот ваш расклад по голосованию, это понятно, что мы только входим в эту ситуацию, в эти консультации – они должны быть много лет. Но принцип главнейший, чтобы все с этим согласились, потому, что выигрывают абсолютно все и это достаточно очевидно, в экономическом плане, в политическом, в социальном, в личном. Нужно говорить с людьми, все должны увидеть преимущества и выигрыш и решение это должно нас всех, и Украину внутри себя тоже объединить. И кроме того, это решение позволит выйти на принципиально новые позиции с европейским сотрудничеством и с европейской интеграцией, потому что Россия очень активно взаимодействует с Европой, интегрируется туда. И когда Украина будет с Россией, то это принципиально другой разворот европейской интеграции, фактически это второй Брюссель, по возможностям, по подачи и по статусу во взаимодействии с Европой.

ВЕДУЩИЙ: А вот скажите пожалуйста, Евгений, а вот потом я уже передам нашим политикам слово. Вот Вы обозначили столицей Киев, ну Вы ведь знаете, что европейское экономическое сообщество сначала, а потом Европейский союз они выбрали Брюссель, потому что как бы был не столицей отцов-основателей, ни Германии, ни Франции, ни Италии, вот специально так было сделано. А вот почему Вы выбрали Киев? Такое ощущение, что Вы хотите вернуть Киевскую Русь?

Евгений ФЕДОРОВ: Вы знаете, у нас все-таки немножко разные входы с Евросоюзом, понятно, что вот я считаю, что главные это вопросы экономические и наша интеграция действительно позволяет ускорить экономическое развитие, и даже получить новое качество от этого развития. Т.е., по отдельности мы не достигнем той планки в экономики, как это сможем сделать вместе, но у нас огромная прошлая история то, что не было в Евросоюзе. И если мы начинаем наши отношения с чистого листа, то давайте любой из нас взвесит какие города могут быть столицей, вот с чистого листа. Киев – у него исторические преимущества, мы это должны понимать и мы должны уважать эти преимущества, исторические права. Я не считаю, что вообще вопрос столицы не так важен, с точки зрения любого жителя, ну на мой взгляд, России или Украины, то исторические преимущества становятся ключевыми с точки зрения принятия такого решения.

ВЕДУЩИЙ: Мы-то тут грешным делом в Киеве решили, что Вам там в Москве пробки надоели, но это другой вопрос.

Евгений ФЕДОРОВ: Я бы хотел вообще немножко абстрагироваться от сегодняшней жизни, потому что мы должны понимать, что это решение вообще не имеет никакого отношения к политической ситуации и тем более, к каким-то фамилиям, которые сегодня существуют. Потому что понятно, что через 10 лет это будет все по-другому. Но мы должны для себя принять решение о нашем дальнейшем будущем. И если мы это решение рассматриваем, то именно, вот этот предложенный вариант, понятно, что надо договариваться, что огромное количество проблем. Нов вот этот предложенный вариант, действительно, позволяет решить на новом качестве вот эти вопросы нашего будущего во всех смыслах.

ВЕДУЩИЙ: Итак, вот один из получателей Вашего письма у нас в студии. Это Остап Семирак, народный депутат от Блока Юлии Тимошенко. Пожалуйста. А да, и Владимир Стретович, который в "НУ-НС" и лидер "Христианско-демократического союза" тоже получил ваше письмо. Вот Вам устный ответ.

Остап СЕМИРАК: Насправді я вважаю, що мені дискутувати з паном Федоровим взагалі нема про що і, навіть, питання йому не збираюся задавати. Я вважає, що він ображає мене, як народного депутата України і взагалі, вибір українського народу і нашу державу, а в принципі, я би хортів ще знати позицію очевидно тих органів і людей, яки визнають фактори чи напрямки зовнішньої політики РФ, сааме тому я звернувся з відповідним листом о посла Зурабова в Україні, я сподіваюся, що він прояснить. І більш я переконаний, що це ініціатива молодого активного члена Парламенту, а мені здається, що нам дискусію треба провести в нашому форматі внутрішньо українському, оскільки, останнім часом ми дуже багато говоримо про співпрацю України з Росією. От, урядова делегація їздила з провалом повернулася, але ми дуже мало говоримо, про інтеграцію України в Європейський союзу. І більше того, я почитав коаліційну угоду, от панівники сидять посеред нашого залу, там нічого немає про Європейську інтеграцію, там нема таких слів. І я хочу, щоб ми тут в середині визначилися і ті опитування, які Ви сьогодні провели в студії, я розумію, що це не зовсім репрезинтативно, але це дуже близько…

ВЕДУЩИЙ: нельзя всегда когда результаты не нравятся, говорить, что это не представляет…

Остап СЕМИРАК: Ні, я не хочу критикувати їх, ну, Ющенко предо мною казав, що йому не подобається, що він розчарований. Я вважаю, що це є наслідок, як раз тієї дискусії, яку ми повинні в суспільстві все ж таки провести. І давайте ми між собою подискутуємо. Ну, позицію Фьодорова ми зрозуміли, нічого нового нема. Вони хочуть вирішити свої соціальні проблеми. Він говорить про те, що вони прорахували їм в Росії ресурсу мало, треба території анексувати, ну про що з чоловіком говорити. Дякую.

ВЕДУЩИЙ: вот видите ответы: анэксирование территорий, у вас мало жизненного пространства, и вообще, Вы молодой депутат и Вам куда-то энергию нужно деть.

Евгений ФЕДОРОВ: Я думаю, что нам нужно новое качество, новое, по сути, мышление в наших отношениях. Вот, надо уйти от каких-то эмоций, может быть, даже обид, надо подумать вообще в серьез о нашем будущем. Я кстати благодарен ему, и еще некоторым, которые этот вопрос вынесли в публичную плоскость. Потому, что мои консультации не предполагали вначале до того, как появится, собственно говоря, проект, т.е.. когда они в какой-то степени пройдут, вынести это в публичную плоскость. Я очень благодарен за это. И просто, я предлагаю встретится и обсудить. Я уверен, что в процессе общения, мы найдем огромное количество преимуществ этой идеи и для граждан России и для граждан Украины, и тем более для граждан Белоруссии.

ВЕДУЩИЙ: У нас все почти хотят высказаться на эту тему. И все выскажутся. Еще один получатель письма Владимир Стретович. И Сергей Пашинский тоже. Почему-то у нас все с той стороны получаются.

Владимир СТРЕТОВИЧ: Добрый вечер! Я з поваги до нашого коллеги з Державної Думи буду говорити мовою, яку ще не забув і сейчас перейду на русский. Я получил это письмо позже чем Остап, не было смысла предавать его огласки, поскольку "пальма лидерства" принадлежит всегда первому чемпиону, быть в хвосте и все это обнародовать не имело никакого смысла. Но я задумался, почему это письмо пришло сразу через две недели после победы Януковича на выборах? Не является ли это дальнесрочной программой действий нынешней власти украинской, затем, чтобы бросить его политикам для обсуждения и с атакой политиков российских. Потому что, следуя закону философии, что такое случайность? Это проявившаяся закономерность. Та закономерность, которая витает в умах российских политиков, что надо вернуть обратно, все как было, потому что видите, эти безрассудные "хохлы" никак не могут найти себе место. Давайте, мы их в такой способ возьмем. "Украина – от Карпат до Сахалина" – вот так называется это письмо, с центром в Киеве. Киев им такой калачик, вот может быть, клюнут, и окажется, что все 18 лет вот этой возни, которую они там затеяли, это все ни к чему не приведет. Поэтому я хочу нашему уважаемому коллеги, теперь уже языком оригинала, привести слова нашего поэта Тараса Шевченко, який писав: "У своїй хаті своя правда, своя сила і воля". І ми цю хату будемо будувати.

ВЕДУЩИЙ: Евгений Федоров, пожалуй ста.

Евгений ФЕДОРОВ: Уважаемые коллеги, я предлагаю встретится и поговорить о нашем с вами будущем, тем более я бы подчеркнул, что нельзя…этот проект, или это предложение является консультацией, речь идет о консультации, просто о разговоре и не привязывать к текущей политике вообще. Если вы будете искать какие-то даты, я вам скажу, что первый раз публично на Украине я это вопрос обсуждал в 2008 году и это было достаточно публичное обсуждение, оно конечно, было камерное, но получило некоторую огласку. Кроме того, такие же идеи были… это не то, что мои идеи, я их слышал в устах и украинских политиков, я их услышал и когда там Киевская Русь, о ней говорил и Виктор Андреевич когда-то ранее. Т.е., на самом деле это общие такие обсуждения и подходы. Я считаю, что разговор наш с вами, я прошу и Вас со мной тоже встретиться, я готов подъехать, он пойдет на пользу. На пользу нашему развития, нашему сотрудничеству, просто нашей жизни. Я думаю, что мы найдем аргументы, которые позволят, если мы хотим улучшить нашу жизнь, нам нужно искать новые подходы, нам надо искать новые вещи, как мы это решим.

ВЕДУЩИЙ: Так, еще один получатель письма Сергей Пашинский, потом я представлю всех и всем дам слово.

Сергей ПАШИНСКИЙ: Я з тих же самих міркувань, як і мій колега перейду на російську мову. И скажу, что я по образованию историк, надеюсь, что неплохой историк и рекомендую моему коллеги все-таки более детально изучить историю Украины, но речь не об этом. Речь идет о том, что начиная, с 2004 года отработана некая технология, которая ослабевает нашу державу. В 2004 году вся страна была завалена, вот помните, вот этими листовками, три сорта и так дальше так дальше. Эта тем через пять лет опять кем-то, включая нашего уважаемого коллегу из России подхватывается, нам начинают рассказывать, что надо отдать газотранспортную систему, потому что это металлолом, нам начинают рассказывать, сто давайте создадим что-то там такое, что заставит нас жить лучше. Господа, когда начинается какой-то проект, ставится вопрос цели. Цели этого проекта. Я абсолютно уверен, что цель этого проекта – это просто внести и деморализовать нормальную работу, в том числе и общественно политическую нашего государства. И хочу сказать, что Украина четко сделал свой выбор. Если вы проведете сейчас опрос, я думаю, что большинство в этом зале, да и в стране, давно уже определились. Мы европейское государство и мы должны создавать у себя стандарты Европы и быть европейским государством.

ВЕДУЩИЙ: Сергей, ну слушайте! Я вот со стороны оппонирующей Вам скажу. Франция, Германия, Италия отказались от национальной валюты, хотя франк, лира и марка были очень близкие, в том числе и эмоциональные деньги. Они отказались. Они создали общее пространство, для того чтобы сталкиваться с проблемами сегодняшнего дня, в принципе это, Евгений Федоров, как я понимаю, и предлагает.

Сергей ПАШИНСКИЙ: Вот скажите мне пожалуйста…

ВЕДУЩИЙ: Давайте я сейчас сразу всех представляя и тогда чтобы… Владимир Семиноженко, вице-премьер-министр Украины, Андрей Гончарук, заместитель главы администрации Президента Украины, который занимается экономическими вопросами и который был на переговорах в Москве, правильно? Вот сейчас? Спиридон Келикаров, один из лидеров коалиции, Василий Волков, один из лидеров коалиции. Дальше. Олег Тягнибок, лидер "всеукраинского объединения "Свобода"". Дальше у нас Юрий Чижма, председатель Тернопольской областной госадминистрации. Вас еще не сняли? Хорошо. Дальше у нас. Богдан Соколовский, представитель Президента Украины по международным вопросам (2009-2010 год). Кирилл Дмитриев, наш эксперт, председатель инвестиционного фонда. Остапа Семирака я представил, Сергея Пашинского представил, Владимира Стретовича также. Олесь Доний, народный депутат "НУ-НС". Так я всех представил. Евгения Федорова представил. Сейчас Владимир Семиноженко, пожалуйста.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: У нас была объявлена тема "Единое государство". Можно поставить второй вопрос – союз государств, о котором, Савик, Вы только что говорили, говоря о Европейском союзе. И обратите внимание на следующую вещь, если бы поставлен был вопрос "Союз государств", с очень большим перевесом, я знаю эту социологию очень свежую уже этого года, проведена Институтом социологии национальной академии наук, которая отвечает положительно. Украинское общество, в центре Украины, на севере, на востоке и на юге, кроме западной территории, что люди хотят союзного государства и верят, что это приведет к успеху страны.

ВЕДУЩИЙ: Союзное государство: Россия, Украина и Белоруссия. А мы может вот проголосовать сейчас. Три.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Именно не единое государство, а союз, где определяются правила по типу Европейского союза. Я сейчас говорю, как об одной из схем. Где любая имеет право к рассмотрению, ровно как и участие Украины в Европейском союзе. Единственное что, то что Украину в Европейском союзе, как мин6имум 15 лет, никто не ждет. И вот, очень важно, я согласен с коллегой. Какова цель сейчас? Цель – это успех страны. Она должна получить свои преимущества от кооперационных связей, от любых экономических связей, от того, чтобы делать более мощное конкурентно образовательное пространство и т.д. Ну не просто между тремя странами. Ведь смотрите, сейчас происходит процесс образования многополярного мира и будут преимущества иметь те страны, которые оказываются в основе созданию этого полюса влияния. Вот это есть конкурентное системное преимущество. И у Украины возникает дилемма – быть на задворках центра влияния, которая когда-то может она быть, которым является Европейский союз или, возможно, нового центра влияния, который образуется в восточной части. Мы понимает, что центрами влияния "де факто" уже есть Китай, индия, южная Америка и этот многополярный мир будет находиться в очень жесткой конкуренции – "где ты станешь, такое преимущество и получишь". Поэтому вот этот вот примитивный разговор: "Ты за кого? Ты за Россию или не за Россию?" – это вообще разговор в никуда. Мы за Украину, но Украине, какое преимущество нужно дать, играть в каком большом глобальном проекте.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Мы как раз проголосуем этот вопрос о союзе трех государств после паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Я вам скажу, что в течении программы не уходите из эфира, потому что в конце программы мы дадим вам возможность увидеть и услышать песню, которая будет представлять Украины в Осло в мае месяце на фестивале "Евровидение". "Алёша" ее исполнит, новую. Но, значит, у нас Евгений Федоров говорил из России об объединенном государстве в своем письме. Владимир Семиноженко сказал. Что надо сформулировать не так, а: "союз государств – Белоруссии, Украины и России". Мы сейчас проголосуем. Вы "за" Союз трех, союз, не единое государство, наподобие Евросоюза, я сразу говорю, тех славянских государств: Белоруссии, России и Украины. "За", "Против". Пожалуйста! Номер 52 и номер 57, пожалуйста. 98 и 99 сидите рядом. Номер 98 скажите 99 проголосовать. Спасибо. Это мы переголосуем. Мы пошли на такую более мягкую политическую форму. Итак, смотрим, тут больше, да – 62% видят вот такой союз, именно Союз трех государств. Сергей Пашинский, пойдем по кругу.

Сергей ПАШИНСКИЙ: Ви знаєте, я чесно кажучи, пішовши на програму, навіть не уявляв, що я попаду в таку всеукраїнську провокацію. Чому провокацію? Я поясню. Савік, не хвилюйтесь. Справа в тому, що дійсно, ми говоримо про брательскі стосунку трьох слав’янських народів. Всі їх підтримують, ради Бога. Але давайте поставимо собі інше питання. Ради чого створюється цей союз. Можливо, в російській армії закінчилися українські сержанти, я до речі, старший сержант радянської армії. І 60% сержантів радянської армії були з України. Можливо, Росія, як імперія з імперськими думками, намітила разлічні шляхи експансії, ну тоді нам не по дорозі. Можливо, Росія з Білорусією хоче з нам поділитися своїми демократичними інституціями, ну Ви знаєте, чесно кажучи, теж ні. Якщо ми говоримо, про економічну співпрацю, так звичайно, ми готові і повинні поглиблювати цю співпрацю, але при чому тут ці речі. Я вам хочу сказати, шановні друзі, що завдання влади і нової влади, яка перед нами виступала. Віце-прем’єр по гуманітарним питанням – це об’єднувати нашу державу, зробити її потужнішою, а не вносити такі теми, які розколюють наше су4спільсво і розколює нашу державу.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Савик, я бы хотел отреагировать на реплику господина Пашинского в отношении провокации. Вы понимаете, в чем проблема наших политиков – не умеют они слушать народ. Вот народ голосует 62% – а он говорит, что это провокация. Надо слушать народ. Это раз. Второе. Я закончу, потом, если можно.

Имеет ли право на существование сама идея, которая была высказана, безусловно, имеет. Но моя позиция, я больше сегодня склоняюсь к тому, что если говорить о союзе, то это должен быть Союз независимых суверенных государств с правом народов на самоопределение.

ВЕДУЩИЙ: Так у нас уже есть СНГ.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Причем… Савик, ну дайте я закончу, если можно. Причем это идея абсолютно не новая, это на самом деле ленинская идея, на которой должен был основываться Союз, без сомнения. Вы не слушайте классика, Вы слушайте народ, а не пытайтесь домотканые теории какие-то создавать. Давайте посмотрим, как живет весь мир. То, что сказал Савик, практически на этих условия основан Европейский союз. Союз независимых суверенных государств, с правом народов на самоопределение. Вы послушайте, о чем я Вам говорю. Это два. Третье. В виду исторических, ну так уж сложились, обстоятельства, мы жили в одном союзном государстве и это союзное государство экономически было выстроено таким образом, что сырьевая база находится в России, а все предприятия, фактически, сосредоточены на терпи тории Украины. И в этой ситуации разрыв экономических отношений с Россией, это все равно, что суверенитет "почки и печени в одном организме". И мы теряем и Россия и Украина, поэтому, речь идет сегодня не о политическом союзе, а о союзе экономическом, который может сделать сильнее нашу страну – это будет единственное правильное решение в той ситуации реальной, которой мы с вами находимся.

ВЕДУЩИЙ: Олег Тягнибок, обратите внимание на изящность фразы, вы лечащий врач: "суверенитет почки и печени в одном организме".

Олег ТЯГНИБОК: Доброго вечора, шановне товариство! Ну, звичайно, що лист депутата Фьодорова, з одного боку – це є повна маячня і абсолютно нереальні речі, а з другого – можливо, це є намагання відволікти нас тут в Україні від злободневних питань. Я, наприклад, вважаю, що абсолютно не треба нам витрачати свого дорогоцінного часу, щоб обговорювати подібні несусвітні речі. Ви чули, що цей чоловік казав? Він хоче пообщатися, в нього є брак спілкування. Знаєте. Коли я був народним депутатом України, в 99-му році ми проводили спілкування між Верховною радою України і державною Думою Росії в різних формах. От, наприклад, в 99-му році був футбольний матч між Верховною Радою та Державною Думою. Цей матч футбольний проходив в місті Маріуполі в Донецькій області, я тоді, мав честь бути учасником. При чому трибуни були заповнені в щент і махали всі синьо-жовтими прапорами і кричали "Україно! Україно!". Товариство, щоб ви розуміли. Ми їх "вставили" 4:1, от і було спілкування. Тобто, якщо вони хочуть поспілкуватися так просто, нема питань, давайте поспілкуємося. А якщо вони серйозно про таке говорять… Ну, як можна серйозно слухати таку пропозицію, коли цей чоловік є представником фракції "Єдина Росія", так. І ми прекрасно розуміємо, що це не його особиста позиція, а не позиція фракції. Мені цікаве, що Остапові Семираку відповість посол РФ, чи це є дійсно, от такий от, знаєте хробачок закинутий, щоб українське суспільство почало знов гризтися між собою, а ми за союз, чи ми проти союзу. Ми за содружество, чи ми проти содружества. Чи ми будемо вирішувати ті питання, які нам сьогодні треба вирішувати. Що, бракує їм солдат, які би йшли в Чечню воювати, якщо вже говоримо по серйозному. Хай вони вперше, наведуть порядок з Білорусією. Лукашенко вже заявив, що він не хоче ніяких союзів з Росією, бо ті його постійно дурять, хіба не так. Пускай першими наведуть там порядок. Хай наведуть порядок в середині себе в Російській Федерації, бо виїдеш за Москву і що ми не знаємо, що там твориться в тієї Росії. І вони ще з нами хочуть співпрацювати. А тепер собі товариство, так пофантазуйте та уявіть, ще одну таку "замануху" нам кинули: "З центром в Києві". О! Нібито вони відмовляться, уявіть собі. Президент держави – Янукович, Прем’єр – Путін, а голова Парламенту Лукашенко, нормально.

ВЕДУЩИЙ: Евгений Федоров, пожалуйста. Короткая реплика.

Евгений ФЕДОРОВ: Вы знаете, уважаемые коллеги, я бы еще раз хотел уйти от эмоций. Мы с вами профессионалы и мы должны встретиться и выработать, начать обсуждения и консультации по этому плану. Вот когда мы проконсультируемся, тогда мы можем говорить о форматах этого плана. Мы ответственны за людей, за избирателей. И я бы предложил начать такие консультации и уже в рамках этих консультаций выйти уже на какие-то конкретные предложения. Готов прямо подъехать в любой момент и встретиться с вами уважаемые коллеги депутаты.

ВЕДУЩИЙ: Кирилл Дмитриев.

Кирилл ДМИТРИЕВ: Я не политик – я инвестор. И с экономической точки зрения, абсолютно очевидно, что единое экономическое пространство будет очень полезно. Ы вот спрашивали о целях. Цель: чтобы люди зарабатывали больше и многие экономисты оценивают эффект от таможенного союза, и признают, что для Украины, это означает рост на 3-5% ВВП в год больше. Это где-то 400 долларов на каждую украинскую семью в следующем году, и порядка 4000 долларов через пять лет. Поэтому, мне кажется, что здесь будет именно большой дебат между украинским прагматизмом, который абсолютно четко говорит о том, что страны объединяющиеся они более конкурентоспособные. Кризис показал, что большие рынки, они работают лучше и более эффективны. И между некими политическими мифами, которые действительно, очень далеко сидят в подсознании, и вот мы много слышим этих дебатов. Поэтому, что выберет Украина… И мне действительно очень нравится концепция, что это может быть союз государств или каким-то образом некий экономический союз, потому что это позволит людям просто жить лучше. Спасибо.

ВЕДУЩИЙ: Богдан Соколовский.

Богдан СОКОЛОВСКИЙ: Я з вашого дозволу звернуся, у мене є тільки запитання, російською мовою, не зважаючи на те, що в мене є західноукраїнський акцент, так вже склалося. Господин Федоров и к Вам вопрос и вопрос к академику Семиноженко, вице-премьер-министру Украины, как к соавтору уже какой-то общей идеи, я так понимаю. Скажите, пожалуйста, судя по социологии, большинство россиян, граждан России, почему-то усматривают в нас, украинцах своих врагов. Или как Вы собираетесь строить семью, или Союз, или что-нибудь подобное с врагами? Может быть, стоило сначала бы поработать в России с тем, чтобы получить поддержку со стороны российского общества украинцев, также, как украинцы видят в россиянах друзей, где-то даже братьев и партнеров и т.д. И потом еще маленький вопрос. Скажите пожалуйста, в вашем первичном названии речь идет о славянских государствах, да? Союз славянских государств: Украина, Белоруссия, Россия, ну я так понимаю.

Евгений ФЕДОРОВ: такого у меня не было.

Богдан СОКОЛОВСКИЙ: Не было у вас такого? Тем не менее, Вы предлагаете союз на троих делить, а что Вы будете делать с другим союзом СНГ: казахи и все другие республики? Вы их что, уже выталкиваете из союза, я так понимаю? Вот такие два вопроса.

Евгений ФЕДОРОВ: Так, начну со второго. Я вот конкретно предложил начать консультации по созданию "Единого государства", исходя из экономических соображений. Потому что я экономист, занимаюсь экономикой. И расчет показывает, что на 2-3% идет развитие, плюс совершенно новое качество этого развития и плюс, совершенно новое качество развития интеграции и многие другие качества возникают. Этот наш с вами должен быть профессиональный разговор, и мы эти цифры обсудим. Если, в процессе обсуждения, к этому придем, там Казахстан присоединится, никто не мешает нам это решение принять. Еще раз говорю, главный принцип нашей консультации – это консенсус. Не должно быть ни оной политической силы на Украине или в России не довольной, или которую не устраивает это, поэтому это специальный переговорный длительный процесс. Что касается, каких-то ваших предположений, я таких предположений в России даже и не слышал. Я вам скажу одну цифру, вот я депутат Государственный Думы России, нас 450 человек. Треть наших депутатов – это либо выходцы из Украины, либо имеющие какие-то с Украиной связи, корни и т.д. А каком тут, может идти речь, враждебном подходе? Он по определению не возможен, даже в сегодняшней Российской Федерации.

Богдан СОКОЛОВСКИЙ: Господин Федоров социология говорит и нам это очень часть вспоминали, что Украина и Грузия где-то в первых рядах не восприятия в российском обществе. Как Вы с нами семью хотите строить?

Евгений ФЕДОРОВ: Вы знаете, я такой социологии никогда не слышал. Есть люди или сила, которые хотят нас разделить. Это просто неправда.

ВЕДУЩИЙ: Владимир Семиноженко.

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Мы уже один раз обсуждали в этой аудитории, за что не любят россияне украинцев, за то, что украинцы не любят ровно также свою власть. Вот этот предыдущий герой вашей программы, столько сделал, чтобы Украина не любила свою власть, и он столько сделал…

ВЕДУЩИЙ: Вы имеете ввиду, Ющенко?

Владимир СЕМИНОЖЕНКО: Ющенко имею ввиду. Чтобы россияне смотрели на Украину чуть ли… Они же смотрят на первое лицо. Для них он враг, как и для нас, по сути, сделав столько беды для страны. Он получил оценку такую на выборах. Но, все-таки я хочу вернуть к проблеме союза, я очень всегда, а особенно сейчас, когда я выполн6яю обязанности вице-премьер-министра по целому кругу направлений по научно-технической политике, гуманитарной, социальной, это проблема интеграции страны. Я очень глубоко смотрю на социологию. За что украинцы выступают сейчас, посмотрите? Как вот многие из вам рассуждают. 62% проголосовало за модель, которую я предложил рассмотреть. Я же не выхожу так: "А ну ка, давайте сделаем союзное государство!" или как многие из вас, как вы можете такие слова говорить. 52% украинцев ни чуть не хуже тех 38% – которые против. И задача в Украине сейчас, чтобы эти 62% – уважали те 38%. И эти 38% – эти 62%. Тогда, взаимное уважение сделает стабильную страну, тогда можно консолидировать. Исходить нужно из проблем конкурентности Украины, и вот здесь… Вы говорили по экономическим проблемам инвестиционным, а вот я скажу, что экономика победит тогда только украинская, если она будет наукоемкой. О вот тут, мощнейшие потенциалы, включая интеллектуальные нашего пространства постсоветского – это единственный шанс сотрудничать. И смотрите, что делают другие страны, можно как угодно относиться к Белоруссии, России – они строят наукограды, они вкладывают огромные деньги, а мы доедаем советское прошлое и больше ничего не делаем. Поэтому я бы относится к этому, как к поводу для рассуждения – "каково будущее Украины и из чего нужно исходить?" – это наша украинская тема. Повод? Да. Давайте собираться и думать о стратегии страны. Единой, мощной, сильной страны. Без противоречий, без этих противоречий, без ярлыков, которые мы начинаем друг другу цеплять, не на что цеплять, у всех прохудились уже и пиджаки и штаны. Страна бедная, она валится надо ее стабилизировать.

ВЕДУЩИЙ: Так, я понимаю, что у нас осталось несколько минут связи с Москвой. Я, кстати… Олесь Доний вопрос? Ну, если нет, то я хочу… Не, ну секундочку, ну почему вы все такие обидчивые… Тут провокация: "я могу уйти". У человека всего несколько минут в эфире, я хочу ему задать вопрос. Слушайте, господин Федоров, вот у вас, вот если мы будем объединять страны, объединяться в союз, то мы должны иметь какие-то общие культурные корни, да. Вот, германия согласилась, что Гитлер – это зло, вот Италия согласилась, что Муссолини – это зло. И они объединились в некое культурное пространство. У вас со Сталиным в преддверье 65-й годовщины происходит невероятное. Мы сейчас покажем.

РОССИЯ 1(Россия): РЕПОРТАЖ: 9 мая в Москве вновь появится товарищ Сталин. Вот такие плакаты вывесят везде, где обычно собираются ветераны, говорят, чтобы сделать ветеранам приятно, но вот только всем ли – вот это уже вопрос. Вот именно так, со Сталиным и запомнит весь мир, как Россия отметила 65 лет победы в Великой отечественной войне.

СИНХРОН: Юрий ЛУЖКОВ, мэр Москвы: "А вот как люди шли в бой, ведь это не вычеркнем из памяти. А ведь шли в бой с возгласом "За родину! За Сталина!".

СИНХРОН: Анатолий ЧЕРНЯЕВ, фронтовик, историк: " Я не разу не видел инее слышал, чтобы люди шли в атаку с именем Сталин. Изображать, что люди шли с именем Сталин – это самое настоящее пропагандистская ложь".

ВЕДУЩИЙ: Вот, если в трех странах, о которых Вы говорите, одно историческое видение, а если его нет, то как его достичь.

Евгений ФЕДОРОВ: Вы знаете, еще раз я повторюсь. Главное нам спокойно…прагматизм. Главное – это настрой наших народов. Нам придется в процессе строительства выходить и на референдум и решать многие вопросы. Я вам скажу, проблем будет огромное количество, ну их надо последовательно решать ради блага наших народов. И я пользуюсь тем, сто остались буквально минуты моего участия в эфире. Я бы хотел еще раз предложить и попросить всех участников в студии моих коллег встретиться, обсудить и начинать серьезные, длинные, я понимаю, на 10 лет или на сколько, переговоры ради достижения цели для всех наших граждан.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Это Евгений Федоров, депутат Государственной Думы Российской Федерации, председатель комитета по экономической политике и предпринимательству. Не последний человек в "единой России". А "Единая Россия" – это очень правящая партия. Олесь Доний.

Олесь ДОНИЙ: я належу до тих людей в цієї залі, до українських політиків, хто виборював незалежність України. Їх дуже мало, серед тут присутніх ще Олег. Ми пройшли свого часу через вигнання з університетів, через КПЗ, через міліцейські кивки по нирках, через Лук’янівку, але ми боролися за незалежність. Ми вибороли незалежність, але таких як ми, майже нема в української політиці. Ті, хто прийшли в українську політику не боролися за незалежність і саме тому, Україна за ці 18 років така бідна. Ані Кравчук, ані Кучма, ані Ющенко, ані Янукович не боролися за українську незалежність. Саме тому в Україні бідують люди,саме тому,що таки люди за ретроградним мисленням виявляються зараз в Кабміні. Я здивований. Коли це прем’єр з гуманітарних питань виступає проти незалежності власної країни, а виступає за те, щоб знову потрапити під московський центр. Я просто здивований. Я розумію, що нас може бути меншість, але нас потроху більше. Да, дуже повільно. Але, коли я виростав, Київ взагалі не розмовляв українською мовою і незалежність України ля мне саме цінна, тому що я знаю, що це існування української мови, української культури. Це поєднання демократії і економіки, що зробили поруч з нами незалежні країни: Польща, Чехія, Угорщина, литва, Латвія. Вони, саме тому в Євросоюзі, тому що там є норми і демократії, і усталена економіка. Нас же тягнуть знову до минулого. Да, спочатку це такі цивілізовані листи, спочатку. Потім, пропозиція економічного гніту, як наприклад зараз, газотранспортний консорціум з української труби, не з російської. А нам пропонують на трьох приватизувати українську трубу, після того – це знижчення української мови і культури. І вже зараз є крайні прояви, як наприклад, Севастополь підбурюваний, в тому числі і російськими спецслужбами, вже палять українські підручники. До цього веде така ретроградна позиція. Я здивований. Але нічого страшного. Ви знаєте, можливо, буде соціологія поять проти нас, я готов, що нас буде знову меншість, я готов, що ми будемо знов в підпіллі, але ми будемо боротися. І я знаю, що молодих людей з такими поглядами буде все більше і більше. І рано чи пізно ми переможемо і українська держава існуватиме.

ВЕДУЩИЙ: Так. Тридцять секунд.

Оляг ТЯГНИБОК: Так, не говорячи зараз про історичну справедливість між Україною і Росією, бо це аж занадто серйозно. Я просто опущу цю тему. Я би хотів сказати, щодо спекуляцій на економічні теми. Дивиться, вони розказують і дехто з наших тут розказує, мовляв: "Якщо буде союз, то економічні проблеми в нас всі вирішаться" і мовляв, що соціальна політика буде в користь українців. Не тут то було. Зернить увагу, останні переговори в Росії вже теперішнього уряду Азарова, Ви думали, як перед виборами, дехто хто голосував за Януковича, що зразу вони знизять ціни на газ – нічого подібного. Зверніть увагу, і Путін, і Медведєв вони відстоюють свої національні інтереси. А ці національні інтереси не співпадають з інтересами українців, тому це є спекуляція. Ніякого економічного раю, під час такої співдружності не буде. Росія буде завжди тягнути ковдру на себе, як це було за царських часів, чи за комуністичних часів, чи за часів керованої демократії в Російській Федерації.

ВЕДУЩИЙ: Так все выскажутся после короткой паузы.

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале Украина. Владимир Семиноженко, вице-премьер-министр Украины вынужден был нас покинуть по рабочим причинам. Хотя он выдвинул идею союза трех, не единого государства трех славянских стран, а союза трех славянских государств Белоруссии, Украины и России. Остап Семерак.

Остап СЕМЕРАК: Дякую. Я насправді дуже вдячний Федорову за те, що він нас заставив поговорити про таке І почути думку людей. І насправді він поставив нас в такій ситуації, коли я зрозумів, що представники уряду, які давали клятву, перед тим як вступити в повноваження віце-прем’єра… На жаль, Семиноженко пішов, він говорив "боронити незалежність і суверенітет". Але Семиноженко нам розповідає і підміняє насправді поняття. Тому що коли він говорить про вигоди якісь наукові, економічні… От він не перший раз в уряді, він вже третій раз. І технології, про які він згадує… Ну, де його технопарки, що він зробив? От технології є в Європі. Технології представляють країни НАТО, і розумієте, ми з вами повинні провести дискусію і в суспільстві. Який є орієнтир в Україні. І ми повинні говорити що да, в нас є можливості працювати в союзі чи в державі союзів з Росією і Білоруссю. Але давайте говорити про можливості працювати в Європі. Що нам може дати Європа в співпраці як поштовх і в технологіях, і в науці, і в економіці в тому числі? Тому що там є ринки великі в Європі, і великі технології. Там є культура, яка теж цікава. І ми не повинні це забувати і не повинні підміняти те, про що сьогодні говорилося. Але друге, що я хотів би для влади сказати, яка от сидить перед нами тут в центрі, що, я більше переконаний, якщо ця влада зробить хоч півкроку на порушення державної незалежності і суверенітету, народ не буде це терпіти, так, як ви собі це уявляєте. Я вам гарантую, що вас буде покарано.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Савик, можно. Одну реплику, одну реплику?

ВЕДУЩИМЙ: Сейчас, сейчас, сейчас.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Можно одну реплику? Одну реплику?

ВЕДУЩИЙ: У вас одна коалиция, мы вас специально посадили …

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Я хочу сказать представителям БЮТ, которые буквально вчера были у власти. Так вот, после того договора, который подписала Юлия Владимировна Тимошенко на цену на газ, так я сегодня утверждаю в этой студии. Фактически вы через подписание такого договора подготовили Украину к дешевой распродаже, и та цена, которую вы сегодня дали для Украины, она фактически заставляет нас и вынуждает нас сегодня отказаться от основных отраслей промышленности. В первую очередь химия, нефтехимия, металлургия. При такой цене на газ наше производство будет абсолютно неконкурентоспособным. И то, что делает нынешний уряд, пытается хоть как-то… попытается хоть как-то снизить цену на газ, я думаю, это единственный путь, по которому мы должны идти. Иначе мы потеряем отрасли нашего отечественного производства.

ВЕДУЩИЙ: Сергей Пашинский.

Сергей ПАШИНСКИЙ: Шановні друзі. Я дуже вдячний пану Килинкарову, що він підняв цю тему, і хотів би сказати, що знаєте… Я в свій час Леніна не тільки учив, я його конспектував. І хочу звернути вашу увагу, що по його ідеям, по його концепції в 1917 році відбулася революція, і була створена та держава про як3у ви говорили. Я не буду говорити там про Сталіна, про голодомор, про 50 мільйонів загиблих, не буду говорити… Я просто зверну увагу всіх в студії, що в 91 році, в 91 році, коли обручі отієї імперії створеної про конспектам Леніна трошечки розпалися, наш народ, 91% проголосував за незалежність.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: А я вам скажу…

Сергей ПАШИНСКИЙ: А тепер я хочу сказати інше. А тепер я хочу фахово

Спиридон КИЛИНКАРОВ: У Путина и господина Миллера наверняка на столе стоят такие маленькие бюстики Юлии Владимировны за ту цену, которую она нам привезла в Украину.

Сергей ПАШИНСКИЙ: А тепер я хочу відповісти на ту вже нефахову неправду, нефахову неправду, я думаю, що ви не розбираєтесь в цьому питанні, про яку ви тільки що говорили з точки зору…

Спиридон КИЛИНКАРОВ: У людей спросите, у людей спросите – они разбираются. Они платят за газ, они разбираются очень хорошо.

Сергей ПАШИНСКИЙ: Шановні друзі. Так от, щоб ви знали, що питати у людей. Я вас інформую, що в нас для людей, для людей ціна на газ точно така, як в Росії – 80 доларів. І запитайте...

Спиридон КИЛИНКАРОВ: А зарплата у людей такая, как в России?

Сергей ПАШИНСЬКИЙ: Можна я закінчу. Шановний друже, я розумію, що в вс мікрофон і ви можете перебивати. І в минулому році, не дивлячись на кризу, люди в нас отримували газ, якщо вони не споживали його більше 10 тисяч кубічних метрів, це щоб ви розуміли – це вже промислове споживання, вони його отримували по ціні 641 гривню за тисячу кубічних метрів. Тому що Україна слава Богу, не така бідна держава, про яку ви говорите. У неї є свої запаси газу, і ми добуваємо для людей.. Тепер що до промисловості. Пані Кілінкаров, можливо ви не знаєте, але ми пройшли пік кризи, і та металургія, про яку ви так печетеся, вона шостий місяць підряд дає позитив і плюс. Якби наші власники металургійних комбінатів зробили на своїх підприємствах енергозберігаючі технології, не було б взагалі ніяких проблем. Як до речі, їх немає сьогодні.

Сергей КИЛИНКАРОВ: Сколько вы будете датировать химическую отрасль за счет средств, которые люди платят в бюдждет? Сколько – месяц, два?

Сергей ПАШИНСКИЙ: Питання в іншому… Питання в іншому… Ніхто нікого не датував.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Как никто? Вы снизили им цену на газ. За чей счет?

Сергей ПАШИНСКИЙ: Хвилиночку. Ніхто нікого не датував. Просто не давали націнку за ціну газу з Росії. В минулому році, як і в цьму, 228 доларів, і тут до речі, був такий попередній дядько, який багато розказував, так я вам хочу офіційно заявити…

ВЕДУЩИЙ: Вы сейчас о ком?

Сергей ПАШИНСКИЙ: Про Віктора Андрійовича Ющенка.

ВЕДУЩИЙ: Ну почему он дядька? Ну какой он дядька? Он третий Президент Украины.

Сергей ПАШИНСКИЙ: Добре. Третій Президент України, який вводив суспільство в оману, і розказував, що в нас найвища в Європі ціна? Це теж брехня і цинічна брехня. Ціна минулого року 228 доларів, дійсно, нижче тільки в Білорусії. І я звертаюсь до аудиторії. У всих є можливість користатися Інтернетом, комп’ютером, і просто перевірити ті цифри, які я вам називаю. Тому що ви знаєте, в цій студії нам неодноразово розказували якісь страшилки. Півроку тому назад нам розказували в цій студії люди, які до речі сьогодні тут присутні, що Тимошенко підписала так контракти, що в кінці року вся ГТС перейде у власність Газпрому. Згадуєте? Таке було? Було. Потім нам розказували в цій студії, люди які здесь знаходяться, що Накнафтогаз почав платити вже штрафні санкції 600 мільйонів доларів. Так я вас інформую – ми здали ось цьому уряду Накнафтогаз без копійки заборгованості Росії, з контрактом. Який за транспортування газу вперше за п’ять років дасть можливість отримати прибутку 1 мільярд 200 мільйонів доларів і з підземними сховищами в 13 мільярдів кубічних метрів, що являється п’ять мільярдів доларів. Оце факти. А інше – то вже замилювання ситуації для того, щоб здобути якісь …

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Андрей ГОНЧАРУК. Вы были в Москве. Вы вытащили, я вижу…

Андрей ГОНЧАРУК: Нет,

ВЕДУЩИЙ: Нет, вы не вытащили, вы взяли, да.

Андрей ГОНЧАРУК: Я хотів би відразу відреагувати на правду-неправду, но не буду. Я хочу бути толерантним. Я хочу сказати, що та ціна, яка взята Україною в 2009 році вона дійсно була однією з самих високих у Європі. І я колегу тут повністю підтримую. Для того, щоб не бути голослівним, я відцитую. Україна, ціна в першому кварталі із знижкою 360, без знижки 450. Угорщина. Ціна без знижки 381 з румун , Словаччина – 275, Чехія – 385, Німеччина -275-285. Ну, цифри говорять самі за себе. І зрозуміло,і зрозуміло… Ні, це цифри об’єктивні. І зрозуміло, що не тільки завдання нового уряду, яким зараз опікаються і робить, ну, не будемо казати якісь компліменти, якісь високопарні речі, але уряд робить це, що він має робити, для того, щоб дійсно знайти ту ціну, яка дозволить, ну, якщо не зробити так от зразу нашу промисловість високо конкурентною, але як дасть можливість нашу промисловість підняти. І зрозуміло, дати наповнювати бюджет, виконувати бюджет. Я далі хочу продовжити думку, тому що в першій часині…

ВЕДУЩИЙ: Я скажу, что вы были на переговорах в Москве.

Андрей ГОНЧАРУК: Я був на переговорах, але я зразу хочу вас розчарувати, Савік. Ну не було як то кажуть таких детальних перемовин з точки зору того… Да, було заявлено, що ми хочемо інші умови, і про це заявляли, к статі, в період роботи скажімо в 2009 році, теж відповідні директиви готувалися. Для того вони і надавалися уряду, для того, щоб переглянути цей контракт. Переглянути деякі умови контракту. Пан Богдан тут сидить, напевно, він, може, візьме слово і теж про це скаже. Але, але, але, але… Я хочу сказати, щоб було всім зрозуміло. Ну, нічого не робиться зразу. Нічого н робиться за одну поїздку,тим більше, ну, я там може ще пару слів скажу, потім мета цієї поїздки була не тільки газ. Мета цієї поїздки вона булла заявлена досить чітко, це був перший робочий візит Прем’єра Азарова. Да, він був до Москви. Це була робоча зустріч співголів з Комітету з питань економічного співробітництва після візиту Президента Януковича до Москви, і визначався і формат, і дата, і наповнення, і питання для обговорення засіданя цього комітету. Тому … не тільки… не газом єдині, скажімо так. А є ще багато-багато інших питань , про які м також можемо…

ВЕДУЩИЙ: Олег…

Олег ТЯГНИБОК: Якщо дозволите – запитання до ас. От дивиться, товариство. Всі ті газові проблеми, я би хотів, щоб ви відповіли, між Україною та Росією почалися ще з часів Кучми. Коли були створені відповідні…

Андрей ГОНЧАРУК: За часи Кравчука. Я вибачаюся, що я перебиваю…

Олег ТЯГНИБОК: Продовжувалися за часів Кучми. І тоді були створені певні структури. Для чого вони були створені? Вони створювалися в офшорних зонах для того щоб розкрадати державне майно. Як Росії, так і України. І фактично, це були структури, через які відмивалися кошти. Ні для кого не є секрет, що через газ, через газові домовленості фальшиві відмивалися ці кошти. Пізніше, коли Ющенко став Президентом, пригадуйте, та трійка – Ющенко, Єхануров, Ільченко… Вони почали творити чудеса. Фактично бажаючи взяти участь в тих саме розкладах, тому що це є корупційні можливості відмивати гроші і класти собі їх в кишеню. Потім коли Прем’єром була Тимошенко, вона підписує в січні місяці минулого року угоди, які фактично є абсолютно кабальні для України, і це очевидно. І навіть ви зараз про це говорите, але… Я, я коли був навіть у студії, Савік, про що я говорив тоді? Оприлюдните для українського суспільства всі ті п’ять угод, які підписала Тимошенко. Бо на нашу думку це є просто намагання корупційно відмивати кошти. В свою чергу в мене запитання до вас. А чого ж ви не оприлюднюєте тепер цих угод? Може для вас… В мене склалося таке враження, що вам це є вигідно. Поки ви були нібито в опозиції, вам було не вигідно знати, скажімо, щоб ці… вам було вигідно ці угоди оприлюднити. Тепер ви при владі, ви маєте угоди, які кращі для Росії, може ви через них так само хочете відмивати кошти? Що буде всупереч інтересам українського суспільства. Оприлюдніть,будь ласка, угоди, бо те, що робив Ющенко з Ільченком і Єхануровим, це знаєте, гра в шахи. Був шах. Те, що робила Тимошенко, це був жахливий шах. А те, що ви зараз робите, бо всі сподівалися, з рештою, ви так декларували, що будуть успішні переговори, а тепер їх нема і не буде, бо Росія не піде на зниження ціни, це може бути мат для України.

ВЕДУЩИЙ: Господин Тягнибок. Этот очень длинный вопрос.

Андрей ГОНЧАРУК: Угода оприлюднена, якщо ми ведемо мову про угоду 2009 року, вона була оприлюднена з усіма.

Олег ТЯГНИБОК: Де?

Андрей ГОНЧАРУК: Як де, в Інтернеті.

Олег ТЯГНИБОК: Дайте офіційно всі 5 угод які були підписані.

Андрей ГОНЧАРУК: Я вас почув, скажімо це теж можна розглянути і так далі, я не бачу проблем, якщо вона була оприлюднена, іще раз її оприлюднити. Але ви все таки повертаєте дуже далеко в те що було дійсно, я невипадково сказав іще за Президента Кравчука, бо дійсно один із перших проблем на моїй пам’яти, це так зване перекриття газу трапилося, якщо я не помиляюсь в січні 1993 року, коли відповідні до нас запити були з боку наших західних партнерів і так далі і тому подібне. Я хочу сказати об і тоги я ніде не чув, щоби скажімо Президент переможець заявляв про те, що всі питання будуть вирішенні на протязі одного місяця, давайте будемо справедливими, я давайте скажемо про те і я зараз вам не скажу, що вони будуть легко вирішенні, якою ціною вони будуть вирішенні знову таки я вам не можу сказати. Тому що, я вибачаюсь, я зараз закінчу і ви скажете, я хочу сказати про те, що Росія напевно і я в цьому впевнений, вона поставить питання, якщо ви хочете іншу ціну, то скажіть чим ви нас зацікавите.

Олег ТЯГНИБОК: Що 13 листопада минулого року Російська Федерація ухвалила нову енергетичну стратегію і очевидно, якщо ви про це знаєте, то політика в Україні в енергетичній сфері мала була враховувати те що визначила Росія, а знаєте, що визначила Росія, якщо ви не знаєте, я вам процитую, вони визначили, цитую їхню стратегію енергетичну, це вже кілька місяців існує: "Доля європейського напрямку, в загальному об’ємі експорту російський паливно-енергетичних ресурсів буде неухильно скорочуватися за рахунок диверсифікації експортних енергетичних ринків в східному напрямку, другий момент, російська трубопровідна інфраструктура стане складовою частиною енергомоста між Європою і Азією, а Росія ключовим центром по її напрямку. Тобто про що йдеться, Росія є незацікавлена сьогодні і демонструє, що вона незацікавлена в енергетичній співпраці з Україною, чого далі іти перед нею принижуватися, чого падати на коліна, чого давати пропозиції, створювати газотранспортні консорціуми.

Андрей ГОНЧАРУК: Хто вам сказав, що хтось впав на коліна?

ВЕДУЩИЙ: Василий Волга.

Василий ВОЛГА: Дорогие друзья, да добрый день, дорогие друзья, я вас знаете, я все-таки хотел бы вернуть к сути сегодняшней встречи, вот сегодняшнего разговора, который поставлен с депутатом Федоровым. Мне кажется, в этом разговоре есть две совершенно заинтересованные стороны, сторона первая – депутат Федоров, молодой такой парень, который не мог найти какой-то тематики, которая бы, ну, его каким-то образом преподнесла и вынесла, ну вот в общественное обсуждение, сделать его общественным человеком. Появился депутат Федоров высказал мысли в общем неплохие и интересные, но совершенно гипотетические – первая сторона. Он достиг своей цели, мы с вами обсуждаем, на всю Украину показывают "Свобода слова" Савика Шустера очень рейтинговая, популярная, все смотрят, молодец парень добился. Есть вторая сторона, вот националистические силы, которые здесь представлены, которым Божьей милостыней народ Украины свое слово сказал, сколько они получили, как они получили, и вот эти националистические силы сейчас усиленно, слава Богу, у них появилось, о чем говорить. И вот они начали говорить и вот говорят, говорят, говорят, а на самом-то деле, дорогие друзья, первоочередным, ну, я представляю левые силы, я представляю блок левых, левоцентристских сил, я представляю действующую коалицию сейчас. И вот первым очередным должны быть интересы совершенно конкретного человека, который просыпается утром, собирает детей в школу, ему нужно залезть в холодильник, сделать яичницу, там не знаю накормить детей, отправить, одеть детей, меняется сезон нужно что-то новое купить дочери, потому что уже вот интересы вот этого конкретного человека. Я недавно выступал перед студентами Харьковского, прошу прощения Луганского педагогического университета экономического факультета, и вы знаете, там один парень мне очень просто объяснил почему он поддерживает левые силы и кстати студентов поддерживающих левые силы все больше и больше становится. Он говорит: "Я недавно попал в больницу и в больнице мне дали простыню, я укрывался простыней, на которой не мог разобрать, что за знак стоит, а там стоял знак ОТК СССР". И этот парень, который будет экономистом, Бог даст, которого выучат и этот парень говорит: "Стоп", он спрашивает у медсестры: "А?", а вот. Так вот 20 лет вот эти говорили не о чем, это выгодно программе Савика Шустера, кстати еще одна третья сторона. Савик, до тех пор, пока здесь будут друг другу глотки грызть, программа популярна и все будет хорошо. Но дорогие друзья, вот вслушайтесь в вот эту риторику, вы вслушайтесь в вот эти интонации, надрывные интонации, разрывающие добрые, братские отношения наших народов и отношения внутри Украины. Что это? Это на Украину, это на того парня в Луганске, который попал в больницу и укрывался простынями от ОТК СССР. Так вот решение этих первоочередных задач это и есть главное. И в ситуации, когда весь мир глобализируется, мир интегрируется, создает альянсы, мезальянсы, разваливаются, сходятся, мир динамичен, мы не имеем право с вами находится на обочине этих процессов. Украина Божьей милостыней находится в таком месте, когда она может эти процессы стяжения, которые сейчас идут от Европы к России, от России к Европе объединить и максимально использовать себе в пользу, сохраняя суверенность свою, сохраняя свою государственность. Левые силы в свое время выступили с инициативой в принципе построения единого пространства безопасности и сотрудничества от океана до океана. Что в этом плохого, если мы будем жить в мире, добрососедстве и будем богатыми? Спасибо вам.

ВЕДУЩИЙ: Видите, я вас не прерывал. Чтоб мир вас узнал. Богдан Соколовский.

Богдан СОКОЛОВСКИЙ: Я якось трошки спокійний, щодо тих ініціатив Федорова Семіноженко, чому, тому що Росія колись ініціювала створення СНД не вийшло. Ми всі слідками є, що не вдалося. Далі пішли менші, роблять союз держав вже років 10 між Росією і Білорусією, поки що не виходить, та і на трьох нічого не вийде. Но я думаю, що треба бути спокійним, але би я хотів до газу пару дуже серйозних конкретних буквально тез. Щодо ціни пане Сергію, пане Пашинський, ну дозвольте все-таки погодитися з той офіційною інформацією, яку наводив Андрій Іванович Гончарук. Я на пам'ять знаю ці цифри і навіть знаю по першому кварталу цього року. У нас ціна на газ сьогодні найвища, а транзитна ставка, незважаючи на підвищення до 2,7 доларів найнижча у Центральній Східній Європі, словак отримує 4 долари, чех приблизно 4 долари від росіянина. Я хочу знати пане Сергій, чому труд українця на сході, на заході в центрі України, який сидить на компресорі. Чому труд українця на сході, на заході, в центрі України, який сидить на компресорі, чому за це йому платять менше, аніж словакові? Це перше питання. Друге питання. Стосовно того, не можу погодитись з Олегом Тягнибоком, коли він там називає якусь трійку і так далі хто спекулював на газі. На газі дійсно відбувались не ринкові відносини починаючи від 18 років нашої незалежності. Президент Ющенко до цього не мав жодного відношення. Більше того, Президент Ющенко у 2008 році вдруге досягнув домовленості з Президентом тоді Путіним, але цих домовленостей на жаль український уряд не виконав, проігнорував. Сказав, що піде з чистої сторінки. Йому дали можливість. Було конституційне право. Останнє питання до переговорів сьогоднішніх. Не дивуйтеся, Андріє Івановичу, і не дивуйтеся шановні присутні в студії, що виникають сьогодні питання в чому. Тому що Партія регіонів, ні нинішній Президент Янукович, коли йшов на вибори, дуже впевнено заявляв про те, що ціна на газ для України буде знижена. Я виходив з того, і більшість українців, що це було пророблено це питання з російською стороною попередньо. Виходить так. Зараз пройшов місяць. Так, дійсно переговори складні. Ніхто не каже, що вони прості. Але наразі на сьогодні питання не вирішено. Ми бажаємо всі, думаю без відносно до кольору тут присутніх, що це питання було вирішено. Щоби все-таки ціна була справедлива. І воно повинно бути. І є інструменти для цього. Але. На сьогодні виникає дуже банальне питання. Хто кому м’яко кажучи сказав неправду. Чи ті, хто йшов на вибори запевняв, що ми прийдемо, ціну знизимо чи можливо росіяни вам обіцяли, а тепер не дотримали слова. Скажіть будь-ласка, я не вживаю парламентської лексики

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Всё. Стоп. Значит мы на вопросы Богдана Соколовского ответим. А ещё поговорим мы про Сталина кстати. Он известный в мире. Мы не будем его пропагандировать. Мы поговорим про него после паузы. Мы на телеканале "Украина". Итак 3 вопроса Богдана Соколовского. Только давайте коротко. Сергей Пашинский

Сергей ПАШИНСКИЙ: Ну, по-перше, хотів би сказати пану Гончаруку, що я давав цифру, середню по року. Ви дали перший квартал. Найвищу ціну. Я перепрошую. Я ж вас не перебивав? Дякую за увагу. Але я хочу сказати, що в третьому кварталі ціна була 160 доларів. Ну Бог з ним. Питання не в цьому. Питання в іншому. Пану Соколовському хочу сказати, що питання чому у нас в цьому році нарешті-то транзит 2,70. Це ви питайте не мене, а Віктора Андрійовича Ющенка, Єханурова, Івченка, які в 2006 році заключили абсолютно кабальну угоду, де транзит зафіксували по 2011 рік включно. Третє, я хочу звернутись до пана Шустера. Просто попросити, якщо ми ще будемо говорити про газ, про контракти, про все, у вас, я впевнений, зберігся колосальний відео-архів. Так? Я б дуже хотів би сьогодні, щоб всі подивились і послухали Путіна і Медведєва, які 10 січня озвучили на весь світ і сказали, що це остаточна ціна. Ціну для України. Нагадаю, що це була 450 доларів. Ми вийшли на 228. Але питання ще не в цьому. Ви знаєте, я от на перерві ходив, думав ради чого вся ця дискусія. Перша частина, друга частина затіяна. І я просто зараз уже абсолютно переконаний, що це все піар-супровід, знаєте, коли держи вора, що в суспільстві відволікають увагу від дуже простої примітивної речі. Всі очільники нашого уряду заявили дослівно, Тігіпко, Клюєв і таке інше, що українська газотранспортна система це металобрухт, що газу для прокачки немає і що треба створювати консорціум. Шановні друзі, все інше – це не більше, чим піар акція спроби передати саме дороге національне наше власність це газотранспортна система. З точки зору промислової інфраструктури. Ви =- якісь міфічний консорціум, де з’явитись якась швейцарська фірма. А чому стало так питання. Я вам поясню дуже чітко. Тому що вперше за багато-багато років у зв’язку з цим контрактом, який так критикують, Україна в цьому році отримає чистого прибутку від прокачки російського газу, запам’ятайте цю цифру, 1 млрд. 200 млн. доларів. США. І звичайно ця цифра дуже непокоїть дуже багатьох людей, які придумують всякі фантазії про металобрухт. А хочу звернути увагу, що в 2009 році українська ГТС в реверсному режимі змогла забезпечити Луганську, Донецьку область газом, що взагалі не було передбачено її технічними параметрами. Я хочу сказати, що на жаль сьогодні Росія не завантажує навіть існуючі потужності. Чи треба нам модернізувати ГТС? Так звичайно треба. Але це вигідно модернізувати Україні. І останнє. Я хотів би звернути увагу, я багато опонував пану Тягнибоку. Але коли ми, розмовляя на такі теми, давайте ж подивимося на позицію нашого сусіда, на геополітику. Раніше через Україну йшли потоки з Туркменії, з Узбекистану, з Казахстану, газові мається на увазі. Зараз ці потоки переправлені на Іран, на Китай і таке інше. Шановні друзі, це все серйозні фахові питання. А нам вибачте,мене показують спочатку депутата Фьедорова, з паном Волгою погоджуюсь. Який розказує, давайте створимо союзну державу і розказує, що у нас ГТС це металобрухт. А в результаті буде "РосУкрЕнерго 2", яке буде експлуатувати українську газотранспортну систему. Дякую

ВЕДУЩИЙ: Господин Пашинский, мы не занимаемся пропагандой. О консорциуме говорил здесь Президент Ющенко, говорил достаточно серьёзные вещи. Мы говорим о событиях, которые происходят в стране. Вы нас считаете не знаю кем. Вы нас считаете политтехнологами, пропагандистами, я не знаю кем вы нас считаете. Кем?

Сергей ПАШИНСКИЙ: Дивіться шановні друзі. Останніх 2 тижні в пресі, на телебаченні йде декілька меседжів, в тому числі і про ГТС. Причому тут ви особисто наприклад? Ви один із елементів цих меседжів, через які передаються ці меседжи. А з меседжами ви всі можете познайомитись

ВЕДУЩИЙ: Я прекрасно себя чувствую в роли элемента. Владислав Лукьянов.

Владислав ЛУКЬЯНОВ, фракция Партии регионов: Уважаемые друзья, вот сейчас, я сидел и пытался всё оценить, всё что было сказано в этой студии. И честно говоря, у меня такое ощущение, что мне по голове бум-бум-бум-бум со всех разных сторон. Сначала мы говорили о братских отношениях с Россией, потом перешли на газовую трубу, потом перешли ещё на что-то, сейчас стали, собираемся перейти на Сталина. И реально, а можно оценить несколько фактов. Один факт, который понятный и знает каждый человек, который живёт в Украине. Нас было на момент независимости 53 млн. Сегодня нас уже меньше 46 млн. То есть мы вымираем. Вот пока идёт спор, кто виноват, с этой стороны или виноваты с той стороны. То есть Тимошенко или Ющенко. Население страны неуклонно уменьшается. Партия регионов придя к власти предложила одну конструктивную вещь. Это достаточно просто прозрачно и понятно. С соседями нужно дружить. Дружить нужно с ЕС. Дружить нужно с Россией, как с братским народом, как со страной, с которой у нас серьезные экономические отношения. Со страной, с которой мы связаны общей культурой. И здесь не надо икать врагов, а нужно искать взаимную выгоду. Мы слышим, брызгают ядом: вот москали, россияне. Да они такие же люди, как и мы. И там есть такое же Правительство. Как у нас. Пришла Тимошенко, взяла, продала наши интересы. Можно сравнить: газ был 45-50 дол. – стал 400 дол. Базовая цена. Это то, что подписала госпожа Тимошенко. Это опубликовано во всех средствах массовой информации. То, что господин Тягнибок спрашивал, ну эти все документы опубликованы. Если вы интересуетесь, можете посмотреть и получить распечатку и контрактов и их приложений. Более того, опубликованы те контракты, которые действовали до того, как "помаранчевое" Правительство влезло и разломало эти Правительства…эти договора.

Олег ТЯГНИБОК: Потім забудеться, потім забудеться…

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Не надо. Я закончу мысль.

Олег ТЯГНИБОК: Я хочу сказати тільки одне: ваша політика теперішня говорить тільки про те, що ви будете так само намагатися красти з газової труби, як і минулі Уряди. А все, що ви зараз розказуєте, це є так само повна брехня. Тому, що треба систему змінювати.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Это конструктивная система. Просто…

Олег ТЯГНИБОК: Ви тієї системи не хочете змінювати, а систему потрібно змінювати. І газотранспортний консорціум – це ще більша маячня, бо неможна по суті об’єднати комерційну структуру, постачальника і того, хто передає транзит. Бо зразу виникає конфлікт. А ви хочете перед Росією ще раз поклонитися. Та вони в носі мали ваше поклоніння. Бо вони будуть захищати свої інтереси.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Спасибо. Господин Лукьянов, это не парламентская и сов сем не конструктивная оппозиция.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Так вот, такая оппозиция создаёт мнение о нашей стране. Россияне смотрели на это всё с одной стороны, с другой. Потом плюнули. Сказали: не хотите – не надо. С одной стороны они строят один газопровод Южный поток, сверху они строят Северный поток. Они говорят: нам не надо сегодня ваша газотранспортная система.

ВЕДУЩИЙ: Когда они начали строительство?

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Вы хотите о ней…

ВЕДУЩИЙ: Когда они начали строительство?

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Савик, я закончу мысль и отвечу на ваш вопрос.

ВЕДУЩИЙ: Не, ну просто ответьте мне цифрой.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Они начали строить с…Срок строения газопровода 2-3 года. Это не такие фантастические сроки. Более того, сегодня в мире, мы видим экономическим лидером является Китай. И россияне правильно говорят: мы будем диверсифицировать своих потребителей. Мы построим ветку на Азию. И часть газа избытка заберёт Китай. Что останется Украине? Где? Мы останемся со своим ржавым корытом. Господин Тягнибок, что вы будете делать? Ещё один вопрос.

Олег ТЯГНИБОК: Пане Лук’янов, ви задали запитання – я відповім.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Я заканчиваю мысль.

Олег ТЯГНИБОК: Три речі. Треба зробити три речі: перше, диверсифікація джерел постачання енергоносіїв; друге, зменшення потреб газу, використання газу; і трете, збільшення видобутку власної нафти, власного газу. Ви не хочете того робити, бо ви хочете заробляти на трубі. Ви не хочете реформувати. Пане Савік, ви правильно сказали: мине парламентська опозиція, ми позапарламентська національна опозиція. Фактично, позиція, бо в нас є така позиція. І повірте, ні вам, ні комусь іншому ми не дамо розграблювати Україну. Народ вийде на вулиці. Якщо не дай Господь, щось подібне будете робити ми будемо всі знищені.

ВЕДУЩИЙ: Вот, последнее.. да.

Владислав ЛУКЬЯНОВ: Вот, я хочу сказать, что вот эта оппозиция уничтожила на Западной Украине всю промышленность и сегодня 200-300 тысяч человек с одной львовской области едет работает за границу. Потому, что предприятие, которые выпускало телевизоры, электронику в Белоруссии соседней работает – во Львове порезали на металлолом. Автобусы…И вам в том числе, как человеку, котрый там живёт. Вы сегодня местная власть вот, в области рядом с вами сидит губернатор вашей области.

Олег ТЯГНИБОК: По-перше. В нас губернії немає. Губернатор казати – це не правильно. А по-друге, ви зараз скидаєте з хворої голови на здоровую. Ви при владі скільки часу були? Ще за часів епохи Брежнєва й Щербицького. І саме через те, що не була проведена люстрація, ті самі люди залишилися при владі. І тому, таке і твориться. Будете зараз про Сталіна говорити. А переважно всі вони виховані на тих працях Сталіна і на ідеології Сталіна. Тому в Україні ніколи не буде порядку доки не буде проведена люстрація і таких вчорашніх не викинуть на смітник історії.

ВЕДУЩИЙ: Господин Тягнибок, дайте слово пока ещё этому – главе Администрации.

Юрий ЧИЖМАРЬ: Ну, я особисто не проти будь-яких партнерських гарних стосунків з РФ. Але для цього немає необхідності створювати ні союз, ні союзну державу. Є достатньо нормальні правила двосторонніх, трьохсторонніх економічних угод на підставі яких ми можемо регулювати наші відносини. Вибачте, але ці угоди повинні укладатися національно орієнтованими Урядами. Ми тільки що дійшли, що минулий Уряд України уклав незрозумілі для нас газові угоди, через які в нас дійсно серйозні суперечки в суспільстві. Що робить новий Уряд: він сьогодні говорить про зниження ціни, але в той же час закладає, що будуть якійсь компенсатори. За рахунок чого? Якщо ми сьогодні говорим про те, що великий бізнес хоче отримати тому, що в них найбільш енергоємні підприємства та отримати дешевий газ, а компенсатори будуть з місцевого бюджету. За рахунок майна України. Я, наприклад, особисто проти тому, що я згоден тільки на економічно обґрунтовану ринкову ціну. Що заставить модернізувати систему енергозабезпечення України. З другої сторони, що мав пан Федоров, який виступав? Він мав на увазі: я розумію російську політику, не економічний сою, а все ж таки політичний союз на противагу ЄС і на противагу подібних союзів, які створюються в Південно-Східній Азії. Я не хочу, щоб Україна була саме елементом такого політичного союзу. І для того, щоб взагалі говорити про політичний союз меня на сьогоднішній день здається, Росії потрібно підняти стандарти демократії і політичної толерантності. Тоді можна об’єднуватися. Європа, яка об’єдналася, вибачте, там стандарти демократії, стандарти прав людини ідентичні. Сьогодні Україна, як би ми її не принижували, як би не казали, що нам тяжко – це все ж таки більш демократичне суспільство, ніж Росія. Тепер статистика, котру ми сьогодні бачили. Те, що сьогодні 62% населення людей, які проголосували…

ВЕДУЩИЙ: Вас поддержали только что 8,6%.

Юрий ЧИЖМАРЬ: А,а,а. 62%, які сьогодні проголосували тут за спільне союзне…державу…

ВЕДУЩИЙ: Союз держав.

Юрий ЧИЖМАРЬ: Да, союз держав. Це не повинно бути для нас на сьогоднішній день уже керунком до дії. Це для нас статистика, як думає наше населення. І якщо сьогодні населення обрадо владу, більш досвідчену, розумну і окультурену, то вона повинна зрозуміти, що треба проводити освітню програму щодо розвитку держави. Це просто треба задуматися над цією статистикою.

ВЕДУЩИЙ: Олесь Доній.

Олесь ДОНИЙ: Перше, слід нарешті визнати, що і за Ющенка і за Тимошенко Україна уклала не просто не правильні, а дійсно кабальні угоди для України. І це не залежно від того, що ми належимо до помаранчевого табору. Вони були не вигідні для економіки України. Чому вони так робили, треба досліджувати. Чи там був власний економічний інтерес, але по факту вони не вигідні для економіки України. Наступне. Якби Азарову, уряду регіоналів вдалося скласти зараз вигідний контракт, тобто кращі умови, хоч ми належимо до помаранчевого табору, треба було вітати. Ось це було б відстоювання національних інтересів держави незалежно від партійного кольору. Бо кожен політик, який доходить до влади, він відстоює національні інтереси, ані партійні інтереси чи особисті. Національні, тобто державні інтереси. Але на жаль був ну як холодний душ зараз після візиту представників чільного уряду до столиці Москви. Виявилося, що лише за перемогою Януковича Росія не готова йти на поступки економічні. І невигідні контракти не готова скасовувати. Натомість, ми чуємо зараз про утворення газового консорціуму. Але, шановні друзі, газова труба укладалася в один час і по території Росії, і по території України. Якщо вона потребує модернізації, то і в Росії, і в Україні. Натомість, нам не пропонують спільний газотранспортний консорціум і в Росії, і в Україні, а лише українського шматка. Тобто йде мова про визиск, визискування України. Для чого це робиться? Щоб Україна не змогла скористатися єдиним своїм ресурсом на переговорах з Росією. Які це ресурси? Це плата за транзит. Від нас хочуть забрати можливість виставляти Росії плату за транзит. І це небезпечно. Для цього, щоб наш уряд не йшов на такі поступки, він повинен мати за собою силу і сильну економіку. Ось зараз питання – як підсилити внутрішню економіку.

ВЕДУЩИЙ: Господин Килинкаров, вы получите свои… но не сейчас. Не сейчас. Значит, я сейчас приглашаю в студию Алену Кучер, это будет наша первая музыкальная пауза, чтоб вы успокоились немного. Алена, где Алена? Вот Алена Кучер. Название в музыке Аlyosha. Всего лишь пять дней… сколько? Шесть дней назад в этой студии у нас был отбор участника Евровидения. Алена победила. Алена Аlyosha. С песней "Tu bi free".

ПЕСНЯ.

ВЕДУЩИЙ: Алена выиграла и по SMS-голосованию, там суммировалось и жюри, Алена выиграла. Мы были все очень рады. Потому что песня, мы подумали, может выиграть реально Евровидение. На следующий день начался скандал. Эта песня… написала Алена музыку, поэзия, как она говорит, 30 лет она была…

АLYOSHA: тридцать три

ВЕДУЩИЙ: Тридцать три года она была в Америке вообще в Америке…А кто-то написал в Интернете.

АLYOSHA: Выложили просто в Интернете,

ВЕДУЩИЙ: И плагиат на следующий день… началось, да?

АLYOSHA: нет, ну, с плагиатом мы разобрались. Никакого плагиата нет, просто песня немного похожа. Вначале есть да аккорда, которые схожи. И это просто одинаковый стиль, это блюз, это звучание гитар, вот только в этом они похожи. Песни совершенно разные.

ВЕДУЩИЙ: Но все равно пришлось все менять, да?

АLYOSHA: Да, но так как и НТКУ, и мы посоветовались, и нам посоветовали. Чтобы оставить хорошие отношения, чтобы не было никаких вопросов просто сделать новую песню. И мы попросили…

ВЕДУЩИЙ: Я не знаю, может мы послушаем новую? Да, которая называется "Sweet people".

АLYOSHA: "Sweet people"

ВЕДУЩИЙ: Сейчас послушаем новую. Ее еще никто не слышал. Эта песня поедет в Осло, хотя мне очень жалко старую. Правда, она мне очень понравилась. Ну...

АLYOSHA: "Sweet people"

ПЕСНЯ

РЕКЛАМА

ВЕДУЩИЙ: Что вы не успеете? Что вы не успеете обговорить? Правильно вы все успеете. Сколько вы успели за 70 лет, вы точно успеете за 15 минут. Значит, Алеша будет представлять Украину в Осло в мае. Она 8 во втором полуфинале 27 мая. Правильно?

АЛЕША: Так точно.

ВЕДУЩИЙ: Да. Значит песня "SWEET PEOPLE" и мы все должны сейчас, потому что мы ее можем и не увидеть до того, как мы ее увидим в прямом эфире, пожелать успеха и удачи.

АЛЕША: Спасибо огромное. Спасибо всем. Спасибо.

ВЕДУЩИЙ: Так, вот сейчас господин Килинкаров, пожалуйста к микрофону и вот сейчас господин Волков, вы мне не говорите, что это пропаганда или что-то, или технология. То, что я сейчас скажу, большинство украинцев не знает. Так как большинство украинцев кроме 50 депутатов, которые получили это письмо, не знали о письме депутата Федорова из РФ Думы. Вот мало кто знает. То есть в Москве мы знаем, идет дискуссия Лужкова, да, о плакатах Сталина 9 мая в День Победы. А мы не знаем, что коммунистическая партия в Запорожье установит памятник. Это мало кто знает. Место пока засекречено, хотя уже памятник в завершающем этапе. А открытие, сказали представители партии, центральным событием не только в Украине, но и в странах постсоветского пространства. Как вы сохраните коалицию при вот таких. Я не думаю, что все в коалиции поддержат памятник Сталина.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Савик мы коалицию сохраним также и победим, как в свое время Сталин создал антигитлеровскую коалицию и победил. Поэтому здесь я не вижу абсолютно никаких проблем в рамках коалиции, а то, что касается личности Сталина.

ВЕДУЩИЙ: Но Сталин создал антигитлеровскую коалицию, не преувеличивайте.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Антигитлеровскую коалицию, но это исторический факт и это же не предмет для дискуссии.

ВЕДУЩИЙ: Как не предмет?

Спиридон КИЛИНКАРОВ: То, что касается для сегодняшнего, я хотел бы сказать о следующем. Вот давайте себе представим, вот те исторические события перенесем на сегодняшний день. Вот, не приведи Господи, сегодня ест угроза Украине. Давайте посмотрим на действия наших политиков. Кто останется в этой стране? в этой стране останутся идеологические коммунисты и националисты. Одни будут воевать, а остальная часть населения, которая сегодня находится у власти: олигархи и все остальные. Куда они денутся? Скажите? Они все сядут на самолеты и полетят, точно также как они делают каждую пятницу, вылетая из нашей страны и возвращаются каждый понедельник в нашу страну. В отношении Сталина. Сталин прожил свою жизнь и умер в шинели с дырявыми сапогами. Он ни одной копейки себе в карман не положил. И если кто-то сегодня в отношении этой личности может сказать, что он имел заграничные счета, что его дети жили, скажем, на виллах и так далее. Этого всего не было. Сталин прожил жизнь, так как он умел. И я вам хочу сказать. Сталина, я считаю великой личностью в истории и нашего государства, бывшего Советского Союза и эта личность, которая вошла не только в нашу историю, но и в мировую историю. Как бы мы того не хотели. И то, что сегодня очень многие люди, и в первую очередь, ветераны Великой Отечественной войны требуют того, чтобы эту личность сегодня не очерняли и так далее, это права ветеранов, которые лучше нас знают эту личность, лучше нас с вами знают. И мы потомки, сегодня абсолютно не имеем права давать оценку событиям тех дней, пока живы ветераны Великой Отечественной войны, которые победили и сломали хребет фашизму.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Давайте мы по очереди. Коротко, мы не успеем. Олесь Доний, потом .

Олесь ДОНИЙ: Є в світі люди, для яких Гітлер є героєм. Є такі люди очевидно. Але я дуже сумніваюсь, що в Ізраїлі дали мікрофон людині, яка буде пропагувати, те що Гітлер герої. Хоча він особисто не вбивав євреїв. Він створив такий режим, який дозволив геноцид. Він зробив такий режим, анти людський. Для України Сталін, це такий же Гітлер, який нищів нашу націю, нищів наш народ. Мені дуже прикро, що такі люди мають можливість в моїй країні вийти до мікрофону.

Олег ТЯГНИБОК: От питаюся з комуністами. Та ви ж навіть на 20 з’їзді засудили політику Сталіна. Та ви комуністи Сталіна з Мавзолею витягнули, а що ми зараз чуємо? Що за архаїка?А?Що за лицемірство?

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Давайте мы, скажем, совершал ли этот человек ошибки. Безусловно, совершал. Никто сегодня не пытается показать его исключительно положительно. Были какие-то ошибки, безусловно, были. А сегодня в нашей политике есть такие ошибки? Есть. Да если бы завтра была угроза, мы бы сидели здесь и дискутировали друг с другом. А кто? А что? И как? Сталин должен был принимать решения, и он умел их принимать и не боялся брать на себя ответственность. Именно по этому, Сталин сегодня в РФ все больше и больше, из года в год пользуется большей высокой популярностью. И это тоже правда и это показывает социологический опрос, поэтому…

ВЕДУЩИЙ: Андрей Гончарук

Андрей ГОНЧАРУК: Я хочу сказать о личном, я не хочу возражать, каждый имеет право, но я хочу сказать о своем отце. покойном Гончаруке Михаиле Ивановиче. В действующей армии с 1940 по 1945 год в Германии по 48 год, мой отец никогда не возвеличивал Сталина, никогда. Точка.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Вы знаете, в отношении культа личности Сталина, я могу сказать одно. Словами Молотова, который сказал, когда у него спросил один из дипломатов в отношении культа личности. Он сказал так, был культ была и личность. Так вот, к сожалению сегодня, в нашей политике, таких личностей, такого масштаба нет, к сожалению.

ВЕДУЩИЙ: Это у вас слова Молотова?

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Я повторил, то, что сказал Молотов. Он очень хорошо… Кстати, жену Молотова Сталин в свое время тоже сослал в Сибирь.

Андрей ГОНЧАРУК: И слова Черчилля о Сталине тоже очень возвышали, но давайте говорить так, вы имеете право. Вы сказали о ветеранах, я вам сказал о ветеране, которого к сожалению нет, моем отце и я это прекрасно знаю. Извините отец – член КПСС.

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Я высказываю не свою личную точку зрения, я высказываю точку зрения ветеранов. Я живу в Луганске, и я знаю позицию ветеранов. И они каждый год на праздник 9 Мая, ветераны идут с портретом Сталина и это тоже, правда. В Луганской области я могу за это ответить. Они идут с портретом Сталина.

ВЕДУЩИЙ: Хорошо, слушайте, давайте я как раз редко высказываю мнения, но я говорю, если бы ветераны, ветеранам в первую очередь, а потом они свои потомкам сказали правду, о том, что творилось в сталинских лагерях, может они бы больше уже не ходили. Вот как немцам рассказали, что происходило в Дахау, Освенциме. Сказали и показали. Понимаете? А здесь и не рассказали, и не показали и поэтому говорят, что мы строим историю на горах трупов и этим мы гордимся. Правильно?

Спиридон КИЛИНКАРОВ: Савик, вот скажите, если бы сегодня Сталин не был бы популярным в России, возникла бы сама идее, скажем того, что вы показали? Российское общество обсуждает эту проблему. Вы говорите, вот вывесили портреты Сталина, и там, кто-то хочет сделать памятник Сталину, и так далее. Возникла бы эта идея, если бы в обществе не было сторонников этого человека. Сама по себе она бы не возникла. Есть сторонники, есть противники. Это абсолютно нормально. Есть историки, которые должны давать оценку событиям тех лет, но это не должны делать политики, для этого есть историки. Вот они должны говорить о том, о чем вы говорите. Были негативные моменты, были позитивные моменты, но была и победа – Великая Отечественная победа, которую отстояли наши ветераны. И это тоже правда. Вот и все.

Василий ВОЛГА, лидер "Союз Левых Сил": Вы знаете,, на мой взгляд, савик поставил один принципиальный вопрос. А каким образом сохранится коалиция, когда по отношению к такой личности , ну наверное сомнений в отношении того, Сталин – личность..либо героическая, либо демоническая, личность- сомнений нет ни у кого. И вот здесь сохранится ли коалиция, я вам скажу- я по тем причинам, как раз по тем причинам, о которых здесь вот Савик говорит, не отрицает тех достижений, которые сделал Сталин для Советского Союза, я никогда не был членом Коммунистической партии, но я об этом говорил. Тем не менее – я человек левых убеждений, меня всегда очень сильно задевает, когда вместо того, чтобы искать чтоб объединило Европу, усиленно ищется то, что разъединило бы Украину. Вы посмотрите каким образом и как сильно всегда воевала Франция С Англией, Испания с французами. Те пытки, которые применяли французы к своему собственному Наполеону, французы к испанцам, поляки, те пытки, которые применялись, они были катастрофичны. Тем не менее, мудрость народа, нашла те зерна, которые объединили народ. И вот то, что сейчас делается вокруг этой личности….слушайте, давайте сейчас историю оставим историкам, давайте начнем, в конце концов, трудиться ради будущего, ради страны, ради консолидации. Ради детей. Я раньше не понимал этого высказывания. Ради детей, у меня когда сыну старшему 22 года, дочери завтра будет 8 лет младшей, то в этой ситуации я понимаю, что если мы дальше будет концентрировать свое внимание против друг друга, то в этих сложных вопросах мы не объединимся, друзья, будущее нас объединит. Прошлое нас разъединяет, и так будет всегда.

ВЕДУЩИЙ: Спасибо ВСЕ.ВСЕ.ВСЕ.ВСЕ

- Савик, я скажу всего одну фразу. Пока в стране будет такая политика, которую проводят сегодня, Сталин будет востребован. Люди хотят порядка, и порядок этот в стране будет, Я НИСКОЛЬКО В ЭТОМ НЕ СОМНЕВАЮСЬ.

ВЕДУЩИЙ: Ладно. Хорошо, историю нельзя отдавать историкам, потому что появляются неосталинисты, неонацисты…все это имеет отношение к сегодняшнему дню. Хорошо, не важно. Сейчас мы переголосуем два вопроса, которые были подняты в этой аудитории. Нет, сейчас будут люди голосовать, это не финиш, где люди участвуют, это итог. Да. Значит, первый вопрос, который был вам задан до проекта программы про единое государство, потом мы поменяли, Но первый этот вопрос- мммм…как он у нас звучал…да…нужно ли создать единое государство, как предлагает Федоров, единое государство трех славянских народов, единое государство. Нужно ли? Да, еще пожалуйста, еще раз, нажимайте, нажимайте….сейчас мы сравним…значит так, смотрим, изменилась ли точка зрения по первому вопросу. Так, смотрим. Эта старая- 47 да, 53-нет. После этого обсуждения- 65 нет, увеличилось на 12 процентов, что нет ,единое государство не надо делать, хотя 35 придерживают точки зрения, что это надо. И дальше второй вопрос, все равно 12% изменили свою точку зрения. Теперь второй вопрос- предложил Владимир Семиноженко, вы за союз трех славянских государств? Белоруссия? Россия? Украина? Вы за союз трех? Я понимаю вы устали…но ..Итак, было 62- да, а сейчас стало меньше , на 4%. Та же самая история с НАТО, НАТО, не НАТО? Надо разговаривать с народом, объяснять, говорить, а потом уж смотреть на результаты. А так просто вот – почему народ должен быть обязательно за или обязательно против. Совершенно непонятно. Так, значит максимум. Кто сегодня у нас получил максимум. Минимума, кажется, не было. Минимум мы считаем, когда черная полоса 70% как минимум. Так чтоб 70% народу против, такого не было. Смотрим ту фразу, которая получила макс поддержку.

"І для того, щоб говорить сьогодні про політичний союз, Росії повинно підняти стандарти демократії, і політичної толерантності. Тоді можна об’єднуватися. Европа, яка об’єдналася, стандарти демократії та стандарти прав людини- ідентичні ".

ВЕДУЩИЙ: Вы мне господа, можете говорить с утра до вечера что захотите. А люди- не глупые. Люди реально понимают, что происходит вокруг нас. Иногда гораздо чаще нас, тех. Кто находится в середине этой студии. Очень правильная фраза получила максимальную поддержку. И в конце программы, я опять возвращаюсь к Евровиденью, в прошлую субботу в нашей студии, наша редакция, и не только наша, и режиссеры, и продюсеры, кому бы мы дали специальный приз. Специальный приз мы вручили Бряц-бенд и "Спалахнув шифер" . Они ребята, которые играют в Германии, Монако, они виртуозы своего дела. Правда они не очень замечены в вокале, песня "Не журись".

Стенограмма предоставлена компанией "Инфопойнт"


×
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Вы сейчас просматриваете новость "Шустер-Live: Месяц после ухода Ющенко". Другие Власть в Украине смотрите в блоке "Последние новости"

Добавить комментарий:

Ваш комментарий (осталось символов: 1000)
Правила комментирования на сайте Сегодня.ua
Подписка: