За будь-якої нагоди люди з різних куточків світу відвідують одну із найвеличніших пам’яток історико-архітектурного мистецтва Софію Київську, щоб доторкнутися до величі історії та відчути таємниці віків.
Тисячолітня перлина: Краса та сила Софійського собору. Збудований в XI столітті Софійський собор був свідком багатьох епохальних подій: тут заступали на престол київські князі, підписувалися важливі політичні документи, приймалися високі іноземні гості, проводилися собори та церемонії інтронізації митрополитів і благословляли гетьманів.
Найбільша святиня Київської Русі
Згідно із літописними згадками, собор на честь премудрості Божої Софії був збудований у Києві в 1017-1037 роках великим київським князем Ярославом Мудрим, але новітні дослідження вказують що ця святиня була споруджена трохи раніше – у 1011-1018 рр., і будівництво її розпочав ще Володимир Великий, а Ярослав уже завершував справу свого батька.
Київський Софійський собор, збудований найкращими візантійськими майстрами, вважався однією з найбільших будівель свого часу. Його загальна ширина сягала 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Це був традиційний візантійський хрестово-купольний храм, який втілював ідею єдності неба (бані) та чотирикутної земної тверді (підбаневого квадрату).
Первісно зовнішній вигляд Софії Київської відрізнявся від того, який ми можемо бачити зараз. Це був величезний п’ятинавний храм з двома рядами відкритих галерей. Увінчувала собор ступінчаста композиція з тринадцяти бань, покритих сріблястими свинцевими листами.
Зовні собор навіть не був оштукатурений і нагадував фортецю, а ось всередині вражав багатим убранством і неповторним колоритом. Головний купол та вівтар прикрашали яскраві мозаїки, що нараховували 177 кольорів та відтінків. Ними були викладені образи Христа Пантократора, Богоматері Оранти, апостолів та інших святих, зображених на осяйному золотому тлі. Усі інші приміщення собору були оздоблені фресками – розписом мінеральними фарбами по вологому тиньку. Варто зазначити, що у Софійському соборі зображувалися не лише релігійні сюжети, але й світські, наприклад, портрети князя Володимира та його родини.
Варто зазначити, що більше ніде у світі не має стільки збережених до наших днів світських фресок XI століття, як у Софійському соборі. Тобто стіни цього храму дають нам унікальну можливість доторкнутися, зрозуміти та проаналізувати тогочасне життя.
Занепад на відродження
На долю Софії Київської випало багато випробувань: вона була свідком нападів на Київ владимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського у 1169 році, хана Батия – у 1240-му, ординців Едигея – у 1416-му, кримського хана Менглі-Гірея – у 1482-му. І хоча соборові вдалося уціліти, однак щоразу він зазнавав пошкоджень та пограбувань.
Не найкращі часи переживала Софія Київська, перейшовши у власність до уніатів у 1596 році: покрівлю було розкрадено, ризницю розграбовано, до всього цього ще й упала західна стіна храму. Тому колись найвеличніша святиня Київської Русі пустувала, потребуючи значних коштів на реставрацію та відновлення.
І лише в 1633 році, опинившись у володінні відновленої православної Київської митрополії, Свята Софія завдяки зусиллям митрополита Петра Могили почала знову відроджуватися.
Звичного для нас барокового вигляду собор набув наприкінці XVII-початку XVIII століття за часів гетьмана Івана Мазепи, який виділив великі кошти його на реставрацію та перебудову. Саме в цей період була збудована дзвіниця, головний купол якої Іван Мазепа позолотив за власний кошт.
Величезна загроза нависла над Софійським собором у XX столітті. Більшовики двічі хотіли знищити київську святиню: спочатку у 30-х роках, а згодом у вересні 1941-го, і лише дивом Софії Київській удалося уникнути сумної долі Михайлівського Золотоверхого монастиря, Микільського військового собору, Десятинної церкви та інших святинь, зруйнованих у різні часи.
Світове надбання
У грудні 1990 року Софійський собор та прилеглі монастирські споруди було внесено до cписку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як надбання усього людства.
Нині це історико-культурний заповідник, на території якого проходять різноманітні екскурсії, квести, перформанси. Велика увага тут приділяється дітям. Для них розроблені спеціальні цікаві програми, спрямовані на дослідження собору, розуміння історії та аналіз тогочасних подій. Юні відвідувачі тут розгадують таємниці Софії, досліджують графіті, знайомляться із давньою писемністю, розкривають барокові дива та шукають гетьманський скарб.
Також справжні скарби на території собору віднаходять археологи. Так, наприклад, у 2018 році було знайдено залишки інгумаційного жіночого поховання та бронзова шпилька у вигляді пастушого посоху приблизно V – IV cт. до н. е.
Софія Київська попри всі історичні перипетії та загрози продовжує осяювати Київ золотистими куполами, розповідаючи нинішньому поколінню унікальну історію свого славного минулого.
