Вони теж чекають на диво:
як допомогти котам і собакам у притулку

Найкраща допомога для вихованців закладів для утримання тварин – це поява постійного власника і справжньої домівки.

Якщо можете – візьміть до себе кота чи собаку або допоможіть тварині знайти гарного власника серед знайомих. Звісно, не кожен, хто любить тварин, має змогу прихистити кота чи собаку. На перешкоді може стати надмірна зайнятість і брак часу на щоденне спілкування з вихованцем, наявність інших тварин, замале помешкання тощо. У такому разі, можливо, підійдуть інші варіанти підтримки котів та собак.

Маєте організаторські здібності – вигадайте власну благодійну акцію для допомоги безпритульним тваринам.
Це може бути аукціон, ярмарок, фотовиставка і т. ін.

Або візьміть участь у проєктах чи фондах, створених іншими ініціаторами. Вони можуть бути не лише фінансового, але й інформаційного характеру, як от благодійний проєкт «З турботою про найменших», який впроваджує компанія Royal Canin.

Його метою є популяризація ідеї адопції домашніх тварин.

Ще один спосіб – благодійний внесок. Краще, якщо така підтримка буде регулярною.

На сайтах багатьох притулків можна увімкнути щомісячний платіж на будь-яку комфортну суму, і тоді раз на місяць кошти автоматично надходитимуть на рахунок обраного закладу. За бажанням таку підписку завжди можна змінити або відключити.

Сума внесків може бути невеликою (50-100 грн), та за умови стабільності надходжень і великої кількості благодійників, фонд зможе планувати свою роботу і ще більше та якісніше допомагати безхатнім тваринам.

У притулках завжди є потреба у здоровому кормі для тварин, предметах побуту, медикаментах, матеріалах для облаштування приміщень, засобах для гігієни та побутовій хімії тощо.

З'ясуйте, які нагальні потреби має притулок, щоб визначитися з можливою допомогою.

Поширення інформації від притулків та благодійних фондів для тварин серед знайомих та на своїх сторінках у соцмережах може бути ефективним способом допомоги.

Створюйте емоційні пости, діліться власним досвідом підтримки притулків. Можливо, саме одна з таких «новин» допоможе знайти домівку якійсь безпритульній тварині.

У деяких притулках (наприклад, «Хочу кота») є формат електронної дружби. На сайті організації можна вибрати вихованця та опікуватися саме ним, підтримувати матеріально.

У відповідь опікун отримуватиме регулярні фото-привіти і звіти від віртуального улюбленця і першим дізнається, якщо для тварини знайдеться прийомна родина.

Велика кількість тварин вимушені місяцями чекати можливості хоча б на деякий час вийти зі своєї клітки.

Зазвичай, працівникам притулків елементарно не вистачає часу та фізичних можливостей, щоб вигулювати усіх підопічних.

Натомість волонтери можуть подарувати тварині такий шанс! Наприклад, собачий притулок у Бородянці запрошує усіх охочих приєднатися до акції «Хвостатий четвер». Кожен бажаючий відчути себе справжнім собачником може прогулятися лісовими стежками з чотирилапим компаньйоном.

Це прекрасна можливість відкрити для себе новий досвід і спробувати так званий dogfit у дії, а головне – реалізувати потребу тварини вийти за межі клітки і побігати на волі.

У разі виявлення на вулиці домашньої тварини, що загубилася, краще докласти максимум зусиль, щоб спершу віднайти її справжнього господаря.

Найбільш ефективними виявляються повідомлення у локальних та спеціалізованих групах у соцмережах та месенджерах.

Другим кроком має бути спроба знайти тимчасову чи постійну домівку та нового власника. І тільки у разі невдачі в обох випадках звертайтеся до притулку. Завдяки такому суспільно відповідальному алгоритму дій притулки будуть менш переповненими, і більше тварин знайдуть дорогу додому.

Близько 70 % безпритульних котів гинуть протягом першої зими на вулиці.

Чим більше народиться вуличних кошенят і цуценят, тим більше особин загинуть із настанням холодів, від голоду і хвороб чи під колесами авто.

Щоб не збільшувати популяцію безпритульних тварин, не відпускайте гуляти без нагляду домашніх некастрованих самців, стерилізуйте та каструйте вихованців, які живуть поза межами будинку, за можливості фінансуйте програми стерилізації.

Відповідальні заводчики гарно піклуються про своїх вихованців та ретельно контролюють народжуваність. Деякі з них навіть стерилізують кошенят, перш ніж віддати їх новим власникам. Зазвичай, заводчики продають кошенят та цуценят із певними умовами, яких має дотримуватися майбутній власник, щоб мінімізувати безвідповідальне відношення до тварин.

Але існують так звані «розведенці» – недобросовісні продавці тварин, яких не бентежить подальша доля та здоров'я проданих тварин. Тому в останніх нерідко трапляються невиявлені хвороби, що згодом можуть викликати страждання і навіть загибель тварини. Крім того, купівля вихованців у безвідповідальних розплідниках або на «пташиних» ринках стимулює цей бізнес, а заразом і появу нових безпритульних тварин.

Тому, якщо прагнете мати чистокровного кота чи собаку – прискіпливо обирайте заводчика. Якщо ж чистота породи та спадковість не є принциповим фактором – краще взяти тварину з притулку.